Типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, кінцівки

На область верхньої частини живота можна накласти просту спіральну пов'язку, бинтуючи знизу нагору; пов'язку на нижню частину живота необхідно закріплювати на стегнах.

Колосоподібна пов'язка таза

З акриває нижню частину живота, верхню частину стегна, область сідниці, зовнішню поверхню верхньої третини стегна й таза й пахову область (мал. 27).

Мал. 27. Колосоподібна пов'язка таза.

Круговим ходом зміцнюють бинт навколо живота, потім бинт ведуть позаду наперед по бічний і по передній поверхні стегна, потім обводять стегно позаду й у паховій області перетинають їм попередній хід. Піднімаючи бинт по передній поверхні таза, їм обводять тулуб позаду й ведуть знову в пахову область, повторюючи другий і четвертий ходи. Пов'язка закріплюється круговими ходами навколо живота. Перехрест турів потрібно розташовувати по одній лінії, при цьому ходи бинта утворять малюнок колосся.

Колосоподібна пов'язка на обидва стегна

Колосоподібна пов'язка на обидва стегна починається круговим ходом навколо живота (мал. 28).

Мал. 28. Колосоподібна пов'язка на обидва стегна.

Бинт ведуть по передній поверхні живота через ліве стегно (2), потім роблять перші ходи колосоподібної пов'язки лівого стегна (3). Обійшовши тулуб, роблять кілька оборотів колосоподібної пов'язки правого стегна (4 і 5), вертаються в ліве стегно (6 і 7), потім знову в праве стегно (8 і 9) і т.д. Пов'язку зміцнюють круговими ходами навколо живота (14 і 15).

Восьмиподібна пов'язка на промежину

Якщо необхідно закрити промежину, пов'язка може бути зроблена по тім же типі, що й на мал. 28, але спочатку треба зробити трохи восьмиподібних перехресних на промежині ходів (1,2,3 і 4) навколо верхніх частин стегон (мал. 29).

Мал. 29. Накладення восьмиподібної пов'язки на промежину.

Спіральна пов'язка пальця

Спіральна пов'язка пальця починається із кругових ходів в області зап'ястя (мал. 30).

Мал. 30. Спіральна пов'язка пальця.

Потім бинт ведуть косо через тил кисті (2), до кінця хворого пальця, а звідси спіральними поворотами бинтують весь палець дощенту (3-7), потім через тил кисті (8) бинт ведуть на зап'ястя, де закріплюють (9). Якщо необхідно закрити кінець пальця, пов'язку накладають по типі що вертається (мал. 31).

Мал. 31. Накладення пов'язки, що вертається, пальця.

Спіральна пов'язка всіх пальців

Спіральна пов'язка всіх пальців має вигляд рукавички (мал. 32).

Мал. 32. Спіральна пов'язка всіх пальців.

На лівій руці пов'язку починають із мізинця, на правої - з великого пальця.

Восьмиподібна пов'язка великого пальця

Восьмиподібна пов'язка великого пальця виконується по типі колосоподібна (мал. 33).

Мал. 33. Восьмиобразная пов'язка великого пальця.

Бинт зміцнюють круговим ходом на зап'ястя (1), ведуть його через тил кисті до верхівки (2), відтіля, спірально обвиваючи палець (3), на тильну, а потім на долонну поверхню зап'ястя, потім знову до кінця його й т.д. , піднімаючись до підстави пальця й роблячи всі ходи, подібно попереднім ходам. Пов'язку закріплюють на зап'ястя.

Восьмиподібна пов'язка кисті

Кисть бинтують звичайно по типі восьмиподібна пов'язки (мал. 34).

Мал. 34. Восьмиподібна пов'язка кисті.

Пов'язка починається круговим ходом на зап'ястя (1). По тилу кисті бинт іде косо (2) і переходить на долоню, закріплюється круговим ходом (3) і косо але тилу кисті вертається на зап'ястя (4), перетинаючи другий хід. Надалі другий і четвертий ходи повторюються (5 і 6). Закріплюють пов'язку на зап'ястя (7).

Пов'язка, що вертається, кисті

Р азом з пальцями кисть бинтують по типі пов'язки, що вертається (мал. 35).

Мал. 35. Накладення пов'язки, що вертається, кисті.

Пов'язку починають двома круговими ходами в області променево-зап'ястного суглобу (1), потім бинт спускають уздовж кисті (2) і пальців по долонній поверхні, обгинаючи кінці пальців, вертаються на тил кисті (3, 4 і 5) і, перевертаючи бинт (6), накладають круговий хід навколо кисті (7). Знову перегинаючи бинт, ведуть його знову по долонній поверхні кисті й пальців і, обгинаючи кінці пальців, знову ведуть його нагору й знову закріплюють круговим ходом навколо кисті. Пов'язку остаточно закріплюють круговим ходом навколо кисті.

Пов'язка на передпліччя й лікоть

На передпліччя пов'язку кладуть по типі спіральної з перегинами (мал. 36).

Мал. 36. Пов'язка на передпліччя спіральна з перегинами.

Починають із двох-трьох кругових ходів, а потім ходи бинта ведуть трохи більш косо, ніж це потрібно для спіральної пов'язки. Більшим пальцем лівої руки притримують його нижній край, розгортають небагато голівку бинта й перегинають бинт у напрямку до себе так, що верхній край його стає нижнім і навпаки. Перегини бинта треба робити на одній стороні й по одній лінії.

П ов'язку на ліктьовий суглоб накладають по типі черепашачої при зігнутому під кутом лікті (мал. 37).

Мал. 37. Пов'язка типу черепашачої на лікоть (ходи 1 і 2 - під пов'язкою).

Колосоподібна пов'язка на область плечового суглоба

Бинт іде через здорову пахвову западину по передній стороні грудей (мал. 38) (1), переходить на плече; обійшовши його по передній, зовнішній і задній поверхні, проходить позаду в пахвову ямку, а з її на спину, через передню й бічну поверхню плеча (2), де цей хід перетинається з попередньої.

Мал. 38. Накладення колосоподібної пов'язки на область плечового суглоба.

Далі бинт ведуть по спині в напрямку пахвової западини здорової сторони. Звідси починається повторення першого ходу (3), потім трохи вище повторюють другий хід (4) і т.д..

П ов'язка на пахвову область

Мал. 39. Пов'язка на пахвову область.

Наклавши перев'язний матеріал, всю пахвову область прикривають шаром вати, причому вата переходить за межі її, і прикривають частково верхню частину грудної стінки з боків і внутрішню поверхню плеча у верхньому відділі. Тільки зміцнивши цей шар вати, вдається зробити пов'язку більше міцної. Пов'язку починають двома круговими турами в нижній третині плеча (1-2), потім роблять кілька ходів колосоподібної пов'язки (3-9) і ведуть косий хід по спині й грудям через надпліччя здорової сторони у хвору пахвову область (10 і 12). Потім роблять круговий хід, що охоплює грудну клітку й утримує вату (11 і 13). Останні два ходи по грудній клітці - косою й круговий - чергуються кілька разів. Пов'язку закріплюють декількома ходами колосоподібної пов'язки плеча.

Пов'язка на всю руку

Пов'язка на всю руку починається у вигляді рукавички на пальці й триває спіральною пов'язкою з перегинами до області плеча, де переходить у просту спіральну й закінчується колосоподібною пов'язкою (мал. 40).

Мал. 40. Пов'язка на всю руку.

Пов'язка на кукси верхньої кінцівки

При ампутації плеча пов'язка накладається по типу колосоподібної пов'язки на плечовий суглоб з ходами, що вертаються, бинта через куксу й закріплюється спіральними турами на плечі (мал. 41).

Мал. 41. Накладення пов'язки на куксу плеча (по типу колосоподібної) і передпліччя.

При ампутації передпліччя пов'язка починається круговим туром у нижній третині плеча, потім бинт спускається уздовж передпліччя через куксу його, вертається нагору й закріплюється круговими турами на передпліччя (мал. 41).

Пов'язки на нижню кінцівку

Спіральна пов'язка великого пальця ноги

Окремо бинтують звичайно тільки один великий палець, причому пов'язку роблять так само, як і на руці; зміцнюють її навколо щиколоток (мал. 42), інші пальці закривають разом з усією стопою.

Мал. 42. Спіральна пов'язка великого пальця ноги.

Восьмиподібна пов'язка стопи

Щоб закрити область гомілковостопного суглоба, можна користуватися пов'язкою по типі восьмиподібна (мал. 43).

Мал. 43. Восьмиподібна пов'язка стопи.

Починають її круговим ходом вище щиколоток (1), спускаючись навскіс через тил стопи (2); потім роблять хід навколо стопи (3); піднімаючись нагору на гомілку (4) але тилу її, перетинають другий хід. Такими вісім-образними ходами прикривають весь тил стопи (5 і 6) і закріплюють круговими ходами навколо щиколоток (7 і 8).

Пов'язка на стопу (без бинтування пальців)

Бинт ведуть уздовж стопи (1) від п'яти (мал. 44) дощенту пальців.

Мал. 44. Накладення пов'язки на стопу (без бинтування пальців).

Тут роблять хід навколо стопи; ідучи спочатку по тилу, потім, загортаючи на підошву й піднімаючись знову на тил (2), перетинають попередній хід. Після перехреста бинт ведуть по іншому краю стопи, доходячи до п'яти, обходять її позаду й повторюють ходи, подібні першому й другому. Кожний новий хід в області п'яти проходить вище попереднього, перехрести ж роблять усе ближче до гомілковостопного суглоба (11, 12).

Пов'язка, що вертається стопи

Якщо потрібно закрити всю стопу, включаючи й пальці, те, зробивши круговий хід (мал. 45) у щиколоток, пов'язку продовжують поздовжніми ходами, що йдуть від п'яти до великого пальця по бічних поверхнях стопи.

Мал. 45. Накладення пов'язки, що вертається стопи.

Ці ходи повинні бути накладені зовсім слабко, без натягу. Зробивши кілька ходів, повторюють попередню пов'язку (мал. 44).

Пов'язка на п'яткову область

О бласть п'яти можна закрити по типі розбіжної черепашачої пов'язки (мал. 46).

Мал. 46. Накладення пов'язки на п'яткову область (по типі черепашачої).

Пов'язку починають круговим ходом через найбільш виступаючу частину, потім до нього додають ходи вище (2) і нижче (3) першого. Ці ходи бажано зміцнити косим ходом збоку, що йде позаду вперед і під підошву (4), щоб потім продовжити ходи бинта вище й нижче попередніх.

Черепашача пов'язка коліна

Накладається при напівзігнутому колінному суглобі (мал. 47).

Мал. 47. Накладення черепашачої пов'язки на область колінного суглоба:

ліворуч - при напівзігнутому колінному суглобі й восьмиподібна пов'язка,

праворуч - при розігнутому колінному суглобі.

Починають із кругового ходу через найбільше вистояну частину надколінка (1), потім роблять подібні ж ходи попереду по черзі нижче (2, 4, 6 і 8) і вище (3,5,7 і 9) попереднього, і позаду, майже покриваючи попередній хід. При розігнутому ж положенні коліна на нього накладають пов'язку по типі восьмиподібної, роблячи кругові обороти вище й нижче колінного суглоба й косі з перехрестом у підколінній ямці. На область гомілки пов'язку накладають по типі звичайної спіральної з перегинами.

Пов'язка на область стегна

Користуються звичайно спіральною пов'язкою з перегинами, зміцнюючи її у верхній третині до таза ходами колосоподібної пов'язки.

Пов'язка на всю нижню кінцівку

П ов'язка на всю нижню кінцівку (мал. 48) складається з комбінації описаних вище пов'язок.

Мал. 48. Пов'язка на всю нижню кінцівку.

Пов'язка на куксу нижньої кінцівки

Такі пов'язки роблять по типі що вертаються (мал. 49).

Мал. 49. Накладення пов'язок на куксу стегна:

ліворуч - по типі що вертається, праворуч - колосоподібна.

Для міцності її фіксують вище прилеглого суглоба. Наприклад, при ампутації стегна накладають колосоподібну пов'язку, що захоплює пахову область, при ампутації гомілки пов'язку фіксують вище колінного суглоба й т.д.

Підготовка гіпсових бинтів, лонгет, накладання і зняття

Найбільш розповсюдженою формою пов'язок, що твердіють є гіпсова пов'язка, яка дозволяє добре зафіксувати уламки кісток при переломах внаслідок швидкого затвердіння гіпсу.

Гіпс СаSО₄ × 2Н₂О - розповсюджений у природі мінерал. Для гіпсових пов'язок використовують проколений гіпс (при проколюванні він втрачає частину кристалізаційної води). Після змочування він вступає з водою в хімічну сполуку і протягом декількох хвилин перетворюється в тверду масу. Медичний гіпс повинен мати вигляд білого порошку, без грудочок, м'який при ощупуванні. Якщо у ньому попадаються грудочки, його потрібно просіяти через решето. Зберігати гіпс необ­хідно в сухому місці, так як він легко втягує вологу. Якщо гіпс відсирів, то його слід просушити - висипати його на залізний листок нетовстим шаром і поставити в про­топлену шафу на кілька хвилин при температурі +120°С.

Показання до застосування гіпсових пов'язок

1. Іммобілізація переломів.

2. Іммобілізація патологічно змінених кісток і суглобів.

3. Корекція деформацій.

4. Профілактика деформацій.

5. Невідкладне гіпсування.

6. Виготовлення форм і відливок окремих частин тіла з метою протезування.

7. Іммобілізація, як метод лікування опіків і роздавлення м'яких тканин при відсутності переломів.

Перед накладанням гіпсової пов'язки необхідно перевірити якість гіпсу.

Проби на якість гіпсу

1. Гіпс і воду у співвідношенні 1:1 змішують і виготовляють кульку; через 7-10 хвилин вона повинна затвердіти і не розбиватися при падінні з висоти.

2. Готується гіпсова кашка із суміші гіпсу з водою консистенції рідкої смета­ни, яку розмазують тонким шаром на блюдечку, при цьому доброякісний гіпс твер­діє через 5-6 хвилин; при притисненні пальцем застигла маса не повинна розда­влюватися і на її поверхні не повинна виступати волога.

3. Накладають на кисть чи передпліччя виготовлену з 2-3 шарів нагіпсованого і змоченого водою бинта лонгету: доброякісний гіпс твердіє через 5-7 хвилин, і при знятті з руки така шина не кришиться, зберігаючи надану їй форму.

4. Гіпс насипають у металевий посуд і підігрівають на електричній печі. Над гіпсом тримають дзеркальце. Якщо дзеркальце запітніло - з гіпсу виділяється водяна пара. Такий гіпс для використання непридатний, бо містить вологу.

5. Невелику частину гіпсу змішати з водою і визначити запах гіпсу. Якщо гіпс має запах тухлих яєць - він виділяє сірководень і не придатний до використання.

6. При стисканні гіпсового порошку у кулаку він повинен вільно проходити між пальцями і при розтискуванні кулака на долоні повинна залишатися незначна кількість гіпсу. При такій пробі він вважається придатним для використання.

При намочуванні гарячою водою гіпс твердіє швидше, холодною - повільні­ше. Звичайно для змочування гіпсових бинтів використовують воду температури +30-35°С.

Устаткування та інструментарій

1. Гіпсовий порошок (або фабричний гіпсовий бинт).

2. Марлеві бинти.

3. Ємкість для бинтів. 23

4. Ємкість для води (миска).

5. Плоский лоток.

6. Вода.

7. Гіпсувальний стіл

8. Вата

9. Інструменти для роботи з гіпсом (ніж, ножиці, пила для розрізання гіпсових пов'язок, щипці для відгинання країв гіпсової пов'язки та ін. - див.мал.30).

10. Захисний одяг (клейончасті фартухи і нарукавники, гумові рукавички).

Рис.30. Інструменти для гіпсових робіт

а - ножиці Штиллє, б - щипці для відгинання країв гіпсових пов'язок; в - щи­пці для розведення країв гіпсових пов'язок; г - ножиці Купера; д - ножиці для розрі­зання марлі; є - ножі для гіпсових робіт; ж-з - пили для розсічення гіпсових пов'язок.

Основні вимоги до гіпсових пов'язок

1.Гіпсова пов'язка повинна накладатися так, щоб захоплювати два суглоба, які пов'язані із зламаною кісткою.

2. Матеріал для гіпсової пов'язки, опущений у воду, повинен знаходитися в ній до того часу, поки з нього виділяються бульбашки.

3.Однотипні витки гіпсового бинта необхідно накладати так, щоб кожний на­ступний виток перекривав половину попереднього.

4. Накладання гіпсової пов'язки не повинно займати більше 10-15 хвилин.

5.Після закінчення формування гіпсової пов'язки необхідно прямо на пов'язці написати дату травми, дату накладання гіпсової пов'язки і передбачуваний день зняття пов'язки, схему характеру перелому.

Пов'язка повністю висихає за 36-72 години.

Виготовлення гіпсового бинта

На стіл насипають гіпс, кінець бинта беруть однією рукою, а другою розгор­тають бинт на 30-40 см. На розгорнуту частину бинта рівномірно насипають гіпс, який розгладжують і втирають у бинт ребром долоні лівої руки. Просочену гіпсом частину бинта обома руками нещільно скручують у валик і зсувають, розкручуючи ще на 30-40 см бинт, куди ще не втирали гіпс. Знову втирають гіпс і скочують цю частину бинта. Таким чином продовжують доти, поки не закінчать втирання гіпсу у бинт до кінця. Виготовлений гіпсовий бинт вкладають у суху ємність.

Накладання гіпсової лонгети

Якщо пов'язка накладається з підкладкою, кінцівку на всьому протязі обкла­дають тонким рівномірним шаром вати. Якщо пов'язка накладається без підкладки, на місця кісткових виступів накладають ватні подушечки, а волосисту частину зма­щують вазеліном.

По здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміряють до­вжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсова лонгета і залишають її на робочій поверхні. На поверхні столу розгортають фабричний гіпсовий бинт (або саморобний пухко скатаний гіпсовий бинт) на довжину виміряної стрічки бинта. Роблять 6-8 шарів, регулюючи ширину гіпсової смужки. Скочують гіпсову смужку нещільно з кінців до середини. Тримаючи гіпсову смужку з двох боків двома руками, занурю­ють її у таз з водою і тримають доти, поки не припиниться виділення пухирців пові­тря. Після того, як бинт повністю просочився водою, його двома руками за кінці ви­ймають з води і легким натисканням до середини віджимають. Віджатий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгла­джують правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня. Підго­товлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілізованої частини, надають кінцівці фізіологічного положення і розгладжують зовнішню поверхню гіп­сової пов'язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими. Гіпсо­ву пов'язку після висихання прибинтовують марлевим бинтом.

Накладання гіпсової лонгети з саморобної гіпсової заготовки

По здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміряють до­вжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсова лонгета і залишають її на робочій поверхні. На поверхні столу розгортають марлевий бинт на довжину виміряної стрі­чки бинта. Цей відрізок бинта пересипають гіпсовим порошком, який розгладжують і втирають у бинт ребром долоні лівої руки. Поверх просоченого гіпсового бинта накладають наступний шар марлевого бинта, який аналогічно просочують гіпсом. При цьому регулюють ширину лонгети. Лонгету роблять з 5-12 шарів бинта, просо­ченого гіпсом. Виготовлену заготовку лонгети складають нещільно з кінців до сере­дини. Беруть гіпсову заготовку з двох боків двома руками за кінці, занурюють її у таз з водою. Бинт тримають у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря. Після того, як бинт повністю просочився водою, його двома руками вийма­ють з води і легким натисканням до середини віджимають. Віджатий гіпсовий бинт, кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгладжу­ють правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня. Підготов­лену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілізуємо! частини. На­дають кінцівці фізіологічного положення. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсо­вої пов'язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять її округлими. Гіпсову пов'язку прибинтовують марлевим бинтом.

Накладання циркулярної гіпсової пов'язки

Після виймання бинта з води вільний кінець бинта беруть у ліву руку, а голо­вку - у праву і починають бинтувати. При бинтуванні права рука весь час розкочує бинт, а ліва - розгладжує його. Кожним наступним туром слід покривати попередній на 2/3. У тих місцях, де утворюються випинання, їх підрізують ножицями, притис­кають до поверхні, яку бинтують і пригладжують. Усі шари накладеного бинта по­винні з'єднатися в одне ціле, пов'язка повинна чітко відповідати конфігурації цієї поверхні. Під час бинтування кінцівці надають фізіологічного положення. При на­кладанні циркулярної гіпсової пов'язки кінчики пальців, як правило, залишають від­критими, щоб стежити за станом кінцівки. Гіпсову пов'язку прибинтовують марле­вим бинтом.

Знімання гіпсових пов'язок

Для знімання гіпсових пов'язок використовується спеціальний інструмента­рій: ножиці для гіпса, електропила, кусачки Вольфа, розширювач. У процесі зняття гіпсової пов'язки іммобілізована частина тіла повинна залишатися нерухомою. Гіпс знімається поступово із співробітництвом хворого.