- •Національна академія державного управління при президентові україни
- •І бюджетний процес
- •Розділ 1.
- •1.1. Поняття держави і змісту її економічної ролі
- •1.2. Економічні системи та елементи, що визначають їх зміст
- •Втручання держави в економіку за способом організації господарської
- •Господарська система України після проголошення незалежності і становлення економічних функцій держави
- •Засоби державного регулювання економіки
- •1.6. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 1
- •2.1. Сутність понять “фінанси” та “фінансова система”
- •Сутність і функції державних фінансів
- •Склад і структура державних фінансів
- •Державні фінанси України
- •2.4. Правові і організаційні засади державних фінансів
- •2.5. Фінансова політика держави.
- •2.6. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 2
- •Тлумачення поняття “бюджет”.
- •Сутність, функції і призначення державного бюджету.
- •3.3. Бюджетна система України та основні принципи її формування і функціонування.
- •3.4. Бюджетне законодавство України.
- •Бюджетна класифікація
- •3. 5. Бюджетна класифікація
- •3. 5.1. Класифікація доходів бюджету.
- •3. 5.2. Класифікація видатків бюджету
- •3.6. Складові частини бюджету
- •3.7. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 3
- •Розділ 4 формування доходів і видатків державного бюджету
- •4.1. Склад доходів державного бюджету
- •Система оподаткування в України Підсистема оподаткування юридичних осіб
- •Підсистема оподаткування фізичних осіб
- •Внески до державних цільових фондів
- •4.2. Склад видатків державного бюджету
- •4.3. Дефіцит та профіцит бюджету
- •4.4. Державний борг
- •4.5. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 4
- •5.1. Сутність і функції державного кредиту
- •5.2. Форми державного кредиту
- •5.3. Управління державним кредитом
- •5.4. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 5
- •6.1. Економічна сутність і призначення державних цільових фондів
- •6.2. Соціальні бюджетні й позабюджетні цільові фонди
- •6.3. Соціальний бюджет України
- •6.3.1. Зміст і складові соціального бюджету
- •6.3.2. Перспективи впровадження соціального бюджету в Україні
- •6.4. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 6
- •7.1. Фінанси і фінансові ресурси підприємства
- •7.2. Власні фінансові ресурси підприємства
- •7.3. Позикові фінансові ресурси
- •7.4. Управління фінансовими ресурсами підприємства
- •7.5. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 7
- •8.1. Бюджетний процес і його стадії
- •8.2. Бюджетний регламент
- •8.3. Учасники бюджетного процесу, їх функції та повноваження
- •8.4. Бюджетні призначення
- •8.5. Управління бюджетним процесом
- •8.6. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 8
- •9.1. Календар складання бюджету
- •9.2. Офіційний політичний процес, пов’язаний з бюджетною політикою і пріоритетами розвитку
- •9.3. Кошториси бюджетних установ і порядок їх складання
- •9.4. Розроблення бюджетного запиту
- •9.5. Складання і схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону
- •9.6. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 9
- •10.1. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України
- •10.2. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України до першого читання
- •10.3. Перше читання проекту закону про Державний бюджет України
- •10.4. Підготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні
- •10.5. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України в третьому читанні
- •10.6. Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України
- •10.7. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 10
- •11.1. Поняття та принципи виконання бюджету
- •11.2. Організація і органи, що забезпечують виконання державного бюджету
- •12.3. Бюджетний розпис
- •11.4. Касове виконання бюджету
- •11.5. Внесення змін до закону про Державний бюджет України
- •11.6. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства
- •11.7. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 11
- •12.1. Звітність про виконання Державного бюджету України
- •12.2. Місячна звітність про виконання Державного бюджету України
- •12.3. Квартальний звіт
- •12.4. Річний звіт
- •12.5. Розгляд звіту про виконання закону про Державний бюджет України
- •12.6. Питання для поточного контролю і самоперевірки засвоєння розділу 12
- •2. Термінологічний словник
- •Список використаної і рекомендованої літератури
Втручання держави в економіку за способом організації господарської
діяльності
Господарські системи різняться за мірою втручання держави в економіку, тобто, рівнем соціально-економічного навантаження в процесі реалізації нею внутрішньої функції. Якщо розкласти комплексну соціально-економічну функцію держави F на агреговані складові, що її можна подати у вигляді
, (1)
де – типові функції держави і-го складу;
– не властиві державі функції j-го складу;
n – кількість функцій, типових для виконання державою;
k – кількість функцій, не властивих до виконання державою.
Якщо в центрально-керованому господарстві держава повністю регулює економіку, то у вільній, або ринковій, системі вона зовсім не втручається в економічну діяльність.
В умовах диктатури, яка є необхідним середовищем існування командно-адміністративної системи, влада проникає в політичну, економічну, соціальну, духовну, особисту і інші сфери життя, тобто носить тоталітарний характер. Це закономірно, оскільки лише за такого підходу можна змусити людей жити за єдиним планом, встановленим центра. Втручання держави є прямим і конкретним, а її приписи імперативні. Державний план панує і є безальтернативним. Держава визначає завдання економіки, способи і терміни їх виконання. Ринок, якщой існує, то лише номінально. Розподіл благ апріорно регулюється державою.
В умовах ринку, діяльність суспільства здійснюється на основі свободи вибору, свободи прийняття рішень, добровільності угод і т.д. Кожен отримує право на свою власну, індивідуальну систему цінностей, поглядів, цілей і їх реалізацію. Але держава при цьому повністю не втрачає вплив на суспільство. Вона втручається в економіку в найзагальнішому вигляді, лише орієнтуючи економіку.
Агрегати формули (1) в центрально-керованій економіці співвідносяться як , а у ринковій .
С хематично сила втручання держави в економіку за типом систем господарювання подана на рис. 1.1. і 1.2.
Термін функціонування держави
Р
100
75
50
25
Міра втручання держа-
ви в економіку, %
Рис.1. 2. Міра відсторонення
держави від регулюван-ня
процесів розвитку в ринковій економіці
Наслідки економічного розвитку світових цивілізацій підтвердили безперспективність суспільств, які виходили з систем господарювання, побудованих на механізмах крайнощів щодо втручання держави в економіку.
Ринкова економіка, як і планова в своєму природному історичному розвитку пройшла різні етапи і набула змішаного характеру. Характерною рисою змішаної економіки є наявність державного сектора, участь держави в регулюванні економічної діяльності.
Якщо при плановій та ринковій економіці мова йде про абсолютну присутність чи відсторонення держави, то при змішаній – про відносну .
С
А3
А2
А1
Міра
державного регулювання,
%
Б3
Б1
Б2
Рис. 1.3. Варіанти механізму втручання держави в економіку змішаного типу
Умовні позначення:
А(А1,А2,А3) – вектор руху командної економіки до змішаної;
Б(Б1,Б2,Б3) – вектор руху ринкової економіки до змішаної.
За характером перехідних процесів можна виділити природно-еволюційні і реформаторсько-еволюційні перехідні (транзитивні) економіки. Природно-еволюційний тип (Б) є основним і виявляється в переходах від одного ступеня до іншого в рамках суспільного прогресу в ході історичної еволюції. Його типовими ознаками вважається за інтенсивністю змін та чи інша міра нарощування присутності держави в економіці.
Подані на рис. 1.3 варіанти характеризуються такими варіантами:
а) варіант Б1: , але проти вихідного стану Б спостерігається нарощування ;
б) варіант Б2 : співвідношення між змінюється на користь . Приріст державної присутності підвищується:
.
Подібні зміни можна подати і по Б3.
Реформаторсько-еволюційний тип пов’язується з рухом у певному напрямку на основі свідомо розроблених програм реформування суспільства. Він є характерним для локальних процесів. Найбільш показовим прикладом подібної системи є економіка Росії після 1917 р. Таку ж економіку мали і ряд країн Європи та Азії. Але наслідки її запровадження на шляху до суспільства з більш вагомою соціальною динамікою свідчать про доцільність появи перехідної економіки за реформаційно-еволюційним типом на більш високих етапах суспільного розвитку. У зв’язку з історично підтвердженими фактами забігання вперед у формуванні реформаційно-еволюційних типів перехідної економіки виникла необхідність в реформаційно-інверсійних перехідних економіках (А). При інверсійному типі руху по шляху соціального прогресу процеси реформування державної присутності в економіці здійснюють в зворотному напрямку тобто в бік її послаблення.
а) варіант А3: , але проти вихідного стану. А спостерігається нарощування .
б) варіанти А2 і А1 відтворюють зменшення присутності держави і підвищення ролі ринкових компонентів.
Наявність двох концепцій міри державного втручання в економіку є відтворенням нерозривного взаємозв’язку в реальному житті між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням. Держава і ринок визначають напрямки, в яких розвиваються економічні процеси. Обсяги регулювання функцій, виконуваних державою і ринком, час від часу змінюються. В тих країнах, де гармонія взаємодії ринку і держави порушувалася, розпочиналися і набували сталості економічні і соціальні кризи.
Сьогодні суспільством, що вбирає кращі риси цих крайніх полюсів, може бути суспільство регульованих ринкових відносин. Ринок сам по собі не може забезпечити повної економічної стабільності, а тому держава зобов’язана відігравати активну роль у стабілізації економіки і пом’якшенні економічних спадів і піднесень. Навіть у разі високоорганізованої ринкової системи потрібно удосконалювати роботу органів державної влади для ефективнішого задоволення суспільних потреб.
Змішана економіка, характерною рисою якої є підвищена увага до розвитку людини і її потреб, отримала назву соціальної або соціально орієнтованої. Її ринкові компоненти обмежуються у тих сферах і видах діяльності, де вона призводить до соціально небажаних результатів.