3S похибки

2S

1S

₂

-1S S випадкові

-2S похибки

-3S W t

-3S -2S -1S 1S 2S 3S проба А

Рис. 2 Графік Юдена

Представлений графік Юдена дозволяє диференціювати систематичні й випадкові помилки, допущені в роботі лабораторій при дослідженні контрольних проб.

Уніфікація клінічних лабораторних методів визначення – раціональне скорочення числа об’єктів однакового функціонування (метод стандартизації).

Лекція 2. Фізико-хімічні методи аналізу, які застосовують в медицині

План

1. Класифікація методів.

2. Оптичні методи: фотометрія, рефрактометрія, поляриметрія.

3. Електрохімічні методи. рН-метрія.

Під інструментальними (фізико-хімічними) розуміють такі методи аналізу, що дозволяють вивчати хімічні, фізичні та фізико-хімічні властивості матеріалу.

Оптичні методи аналізу

Фотометрія. До фотометричних відносяться методи аналізу, які засновані на поглинанні або випромінюванні видимого світла розчинами або твердими прозорими тілами (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація фотометричних методів аналізу

Абсорбційна фотометрія – метод аналізу, який заснований на вимірі ступеня послаблення монохроматичного світлового потоку внаслідок вибіркового поглинання світла розчиненою речовиною. Теоретичним обґрунтуванням фотометрії є закон Бугера-Ламберта-Бера: , де та – відповідно вхідний та вихідний світлові потоки, e – коефіцієнт поглинання (залежить від природи речовини і температури), – товщина шару розчину, C – концентрація речовини.

– оптична густина розчину або екстинкція.

Залежність екстинкції від концентрації відповідно до закону лінійна і проходить через початок координат. Нахил прямої буде залежати від молярного коефіцієнту поглинання, де .

До методів абсорбційної фотометрії належать: спектрофотометрія та нефелометрія. При спектрофотометрії порівнюють інтенсивність забарвлення еталонного розчину та розчину, що аналізується. Виконують колориметрування за допомогою фото-електроколориметрів (ФЕК) і спектрофотометрів. Нефелометрія – метод аналізу, який пов'язаний з оцінкою ступеня помутніння досліджуваного розчину. При власне нефелометрії джерело і приймач світла у фотометрі розташовані взаємно перпендикулярно. Таким чином, вимірюється розсіяне світло. При турбідиметрії джерело і приймач світла знаходяться на одній осі, тому вимірюється послаблення світлового потоку, що пройшов крізь мутний (колоїдний) розчин.

Емісійна фотометрія базується на вимірі енергії, що випромінюється речовиною внаслідок енергетично збудженого стану. До методів емісійної фотометрії відносять флюориметрію, яка заснована на ефекті енергетичного збудження молекул і атомів досліджуваної речовини, як наслідок впливу жорсткого ультрафіолетового випромінювання, і полум'яну фотометрію, яка заснована на ефекті енергетичного збудження полум'ям структурних складових досліджуваної речовини. Звичайно для флюорометричних вимірів застосовують концентрації речовин 10^–4 – 10^–6 г/мл (залежність інтенсивності від концентрації прямолінійна). Якщо в якості розчину порівняння застосовується стандартний розчин речовини (спосіб порівняння або калібрувального графіку), то концентрацію досліджуваного розчину (С_х) розраховують за формулою: ,

де  – показання флуорометру для досліджуваного розчину;  – показання флуорометру для стандартного розчину;  – показання флуорометру для контрольного розчину;  – концентрація стандартного розчину.