- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра фізичної та неорганічної хімії
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1. Вступ
- •Предмет вивчення клінічної біохімії. Розділи дисципліни
- •Розділи сучасної біохімії
- •Аналітичні параметри
- •Контроль якості біохімічних досліджень
- •Матеріали заводського виробництва:
- •Контроль на відтворювання ділиться на 4 етапи:
- •3S похибки
- •Лекція 2. Фізико-хімічні методи аналізу, які застосовують в медицині
- •Оптичні методи аналізу
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лекція № 3. Обмін речовин. Обмін білків
- •Властивості білків
- •Розміри білкових молекул
- •Класифікація білків
- •Прості білки
- •Складні білки
- •Структура білків
- •Біологічна роль білків
- •Травлення білків в шлунково-кишковому тракті (шкт)
- •Небілкові азотисті компоненти крові
- •Характеристика сечовини як азотистої небілкової речовини
- •Клінічне значення визначення сечовини. Показник u.R.- urea ratio.
- •Креатин і креатинін
- •Характеристика індикану, як небілкової азотистої речовини
- •Поліпептиди і амінокислоти
- •Лекція 4. Білки плазми крові. Методи дослідження білків План
- •Загальна характеристика методів дослідження білків. Традиційні методи виділення й очищення білків
- •Лекція 5. Ферменти. Обмін вуглеводів
- •2. Клінічна ферментологія.
- •Характеристика ферментів як біологічних каталізаторів
- •Властивості й будова ферментів
- •Механізм ферментативного каталізу
- •Класифікація ферментів
- •Метаболізм ферментів
- •Одиниці позначення активності ферментів
- •Клінічна ферментологія
- •Основні напрямки клінічної ферментології
- •Обмін вуглеводів
- •Лекція 6. Обмін вуглеводів та ліпідів
- •Патологія обміну вуглеводів
- •Тести толерантності до глюкози (ттг)
- •Лекція 7. Водно-солевий обмін
- •Обмін води й мінеральних речовин у нормі й патології
- •Мінеральний обмін
- •Лекція 8. Вітаміни. Біологічне окиснення. Сеча
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Сутність біологічного окислювання.
- •Фізико-хімічні властивості сечі
- •Хімічне дослідження
- •Патологічні процеси
- •Лекція 9. Рідини внутрішнього середовища організму. Гормони. Обмін речовин у нервовій тканині
- •Обмін речовин у нервовій тканині
- •Література
Обмін вуглеводів
До класу вуглеводів відносять органічні сполуки, що містять альдегідну чи кетонну групу і трохи спиртових гідроксогрупп. Вуглеводи мають різноманітні і часто зовсім різними властивості. Серед них є речовини низькомолекулярні і високомолекулярні, кристалічні й аморфні, розчинні у воді і нерозчинні в ній, які гідролізують і негідролізують, здатні дуже легко окиснюватися і порівняно стійкі до дії окисників і т.д. Це різноманіття властивостей знаходиться в тісному зв'язку з хімічною природою вуглеводів, з будовою їхніх молекул; воно визначає ту чи іншу участь вуглеводів у процесах життєдіяльності й у побудові тканин тварин і рослин. Вуглеводи знаходяться в рослинах до 80 % маси. У тваринах лише 2 %.З рослинною їжею щодня поступає до 60-70 % добового углеводного обміну ( 500 г.).
В усіх без винятку організмах вуглеводи служать матеріалом, при окисненні якого виділяється енергія, необхідна для здійснення хімічних реакцій. Такі вуглеводи розглядають як резервні. Поряд з цим проміжні продукти окиснення вуглеводів використовуються для синтезу багатьох інших органічних сполук.
Фізіологічні функції вуглеводів:
1) Енергетична забезпечує організм енергією на 50-52 %. При окисненні 1 г вуглеводів звільняється 17 кДж.
2) Пластична у вигляді гетерополісахоридів входять до складу клітинних мембран. Беруть участь у побудові опорно-рухових апаратів. Приймають учавсть в синтезі нуклеотидів.
3). Захисна – гетерополісахариди входять до складу слизу, які секретується різними залозами для запобігання внутрішніх органів від пошкоджень. Входять до складу суглобової рідини, знешкоджують і виводять отрути.
Функції вуглеводів (структурна, енергетична і метаболічна) розглядають як канонічні. Однак останнім часом з'ясовано, що вуглеводам властиві багато інших, нестандартних функцій. Багато вуглеводів мають унікальну будову і специфічні. Так, групові речовини крові, що є глікопротеїнами, де 80 % молекул представлені вуглеводами, саме за рахунок асиметричних центрів, стереоізомерів, таутомерів і конформерів останніх здобувають разючу специфічність взаємодії. Олігосахаридні фрагменти глікопротеїнів і гліколіпідів клітинних стінок висунуті як антени за межі клітинних оболонок і служать локаторами, що виконують рецепторні функції. Зокрема, при їхньому посередництві з клітками зв'язуються білкові токсини, бактерії, віруси і ін. Більш 250 ферментів мають олігосахарідні фрагменти, що вибірково взаємодіють з численними білками, що утворюють конгломерати з вуглеводами. Таким чином, поряд з нуклеїновими кислотами і білками, вуглеводи із сучасної точки зору є інформаційними молекулами, тобто кодовими словами в молекулярній мові життя.
Синтез вуглеводів. Прості вуглеводи виникають головним чином при первинному біосинтезі органічної речовини на Землі. Цей процес здійснюється автотрофними організмами – рослинами, а також фотосинтезуючими і хемосинтезуючими бактеріями. Утворюються в процесі фотосинтезу при освітленні:
6СО2 + 6H2O → C6H12O6 + 6O2↑.
Центральну роль у здійсненні фотосинтезу грає трансформація енергії світла в різницю потенціалів мембрани фотосинтетичного центра і сполучений з цим синтез АТФ. Недавно, використовуючи методи спектроскопії, рентгеноструктурного аналізу і молекулярної генетики, вдалося одержати детальну картину подій, що відбуваються при фотосинтезі і виявити просторове розташування і роль білків і пігментів, що беруть участь у цьому процесі. За цю роботу німецькі вчені Р. Хубер, И. Дайзенхофер і X. Міхель визнані гідними Нобелівської премії 1988 р. Що стосується синтезу простих вуглеводів організмами-гетеротрофами, вихідними речовинами для цього можуть служити продукти розпаду ліпідів, білків і інших органічних сполук. Класифікація вуглеводів
Рис. 7. Класифікація вуглеводів
Глюкоза: СН2–СН–СН–СН–СН–С=О – альдегідна група
ОН ОН ОН ОН ОН Н
Фруктоза: СН2–СН–СН–СН– С –СН2
ОН ОН ОН ОН О ОН (має кето-групу)
Гексози – мають асиметричні атоми, насичені різними атомами або групами, вони оптично-активні, тобто здатні обертати площину поляризації світла.
Сахароза складається з глюкози і фруктози, є проміжною між полісахаридами і гексозами.
Крохмаль – полімер, молекулярна маса від 50000 до 300000, має до 200-250 глюкозних залишків. Основна властивість крохмалю: синє забарвлення при взаємодії з йодом (I2).
Целюлоза (клітковина) – гомополісахарид, нерозгалужений полімер глюкози, з молекулярною масою від 150000 до мільйона. У кишечнику клітковина розкладається за допомогою мікроорганізмів до глюкози.
Глікоген – гомополісахарид тваринного походження. Має гіллясту глобулярну будову. У клітках знаходиться у вигляді гранул (з діаметром 40·10-9). Містить від 2000 до 20000 глюкозних залишків, локалізованих в основному в печінці, менше в скелетних м'язах, в серцевому м'язі, в головному мозку. Глікоген – основне джерело енергії. Він здатний регулювати активність ферментів. Зв'язуючись з ферментами, утворює органели – глікогеносоми.
Гетерополісахариди входять до складу сполучної тканини, до 30 % сухої маси сполучної тканини приходиться на масу вуглеводно-білкових комплексів.
Травлення вуглеводів в ШКТ починається травленням у роті. У шлунку припиняється травлення (кисле середовище). Поновлюється в дванарцятипалій кишці. Повністю закінчується у верхніх відділах тонкого кишечника і там відбувається всмоктування. На всмоктування впливає два йони: йони натрію – активують всмоктування, йони калію – пригноблюють всмоктування.
Дія натрієвого насоса. Натрій з глюкозою утворюють нестійку сполуку, що легко проходить через мембрани клітин. У клітці комплекс розпадається, натрій йде в тонкий кишечник, а глюкоза розходиться по потребах клітки. При збільшенні pH (7-9) всмоктування поліпшується.