- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Середній мозок
Нервові елементи, які зв'язані із зоровим відчуттям і його впливом на моторику тулубних м'язів з'являються у круглоротих. У цих тварин з'являються низхідні волокна, які зв'язують тектум із довгастим мозком. Подальший розвиток середнього мозку в хрящових риб пов'язано із появою зв'язків із мозочком і подальшим розвитком зорового нерва та вторинних шляхів до довгастого і спинного мозку.
У костистих риб середній мозок має два відділи: «зорова покришка» (тектум), розташований дорзально, і тегментум, розташований вентрально. Як тектум, так і тегментум середнього мозку має значні аферентні і еферентні зв'язки із іншими відділами мозку. Ці зв'язки забезпечують значну роль цього відділу в регуляції різних рухових реакцій у риб.
Зорова покришка середнього мозку має парні утворення – зорові горбики. Ступінь розвитку зорових горбиків визначається ступенем розвитку органів зору. У сліпих і глибоководних риб вони розвинені слабо. На внутрішньому боці тектуму, спрямованому у порожнину третього шлуночка, розташовується парне потовщення – подовжній торус. Деякі автори вважають, що подовжній торус пов'язаний із зором, тому що в ньому знайдено закінчення зорових волокон; це утворення слабо розвинене в сліпих риб. У середньому мозку розташовується вищий зоровий центр риб. У тектумі закінчуються волокна 2-ої пари нервів – зорових, що йдуть від сітківки.
Про важливу роль середнього мозку риб відносно зорового аналізатора можна судити за утворенням умовних рефлексів на світло. Ці рефлекси в риб можна виробити у разі видалення переднього, але за зберігання середнього мозку. разі видалення середнього мозку умовні рефлекси на світло зникають, а набуті раніше рефлекси на звук за цього не зникають. Після однобічного видалення тектуму в гольяна, око риби, що знаходиться на протилежному боці тіла, сліпне, а за видалення тектума із обох боків настає повна сліпота. Тут також розташований центр зорового хапального рефлексу. Цей рефлекс полягає в тому, що рух очей, голови, всього тулуба, що викликається із ділянки середнього мозку, спрямовано на те, щоб максимально сприяти фіксації об'єкта в ділянці найбільшої гостроти зору – центральної ямки сітківки. Під час електричної стимуляції певних ділянок тектума у форелі з'являються узгоджені рухи обох очей, плавців і м'язів тіла.
Середній мозок відіграє важливу роль у регуляції забарвлення тіла. У разі видалення очей у риб спостерігається різке потемніння тіла, а після двобічного видалення тектуму тіло риб світлішає. Видалення оптичної зони тектуму, що призводить до сліпоти, потемніння у риб не викликає. Водночас видалення тектуму після видалення очей викликає посвітління шкіри риб.
У ділянці тегментуму розташовані ядра 3-ої і 4-ої пар нервів, що іннервують м'язи очей, а також вегетативні ядра, від яких відходять нервові волокна, що іннервують м'язи, які змінюють діаметр зіниць.
Тектум тісно пов'язаний із мозочком, гіпоталамусом і через них – із переднім мозком. Тектум у риб є однією із важливих систем інтеграції, він координує функції сомато-сенсорної, нюхової і зорової систем. Тегментум пов'язаний із 8-ою парою нервів і із рецепторним апаратом лабіринтів, а також із трійчастим нервом.
До ядер середнього мозку підходять аферентні волокна від органів бічної лінії, від слухового і трійчастого нервів. Всі ці зв'язки середнього мозку забезпечують виняткову роль цього відділу центральної нервової системи у рефлекторній діяльності, що має пристосувальне значення. Тектум у риб, очевидно, є основним органом замикання тимчасових зв'язків.
Під час подразнення певних частин середнього мозку спостерігаються характерні рухи обох очей, плавців і тулубних м'язів, спрямовані до проектування об'єкта у центральній ямці сітківки, тобто до полегшення захоплення харчових об'єктів.
Роль середнього мозку не обмежується його зв'язком із зоровим аналізатором. У тектумі знайдено закінчення аферентних волокон від нюхових і смакових рецепторів. Середній мозок риб є головним центром регуляції руху. В основі середнього мозку у риб закладаються гомологи червоного ядра ссавців, які забезпечують координацію рухів і тонусу тулубної мускулатури.
Під час ушкодження зорових горбиків падає тонус плавців. За видалення тектуму із одного боку зростає тонус розгиначів протилежного боку і згиначів на боці операції – риба згинається в бік операції, починаються манежні рухи (рухи коом). Це говорить про значення середнього мозку в перерозподілі тонусу антагоністичних м'язів. За роз'єднання середнього і довгастого мозку з'являється підвищена спонтанна активність плавців. Це означає, що середній мозок здійснює гальмувальний вплив на центри довгастого і спинного мозку.