- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Структура і функції головного мозку
Головний мозок риб дуже малий, до того ж, чим крупніше риба, тим відносна маса мозку менша. У великих акул маса мозку становить всього декілька тисячних відсотка маси тіла. У осетрових і кісткових риб, що важать декілька кілограмів, його маса склада декілька сотих відсотка маси тіла. За маси риби в декілька десятків грамів мозок становить частки відсотка, а у риб масою один г мозок перевищує один відсоток маси тіла. Це пояснюється тим, що ріст мозку в онтогенезі відстає від росту всього тіла. Вочевидь, основний розвиток мозку відбувається під час ембріонально-личинкового розвитку.
Головний мозок складається із п'ятьох основних відділів: довгастого, середнього, мозочка, проміжного і переднього мозку. Будова головного мозку риб дуже відрізняється в різних видів і це розходження, зазвичай, залежить не від їхнього систематичного положення, а обумовлюється екологічними причинами. Залежно від того, які рецепторні апарати переважають у цієї риби, відповідно розвиваються і відділи мозку. У пелагічних риб добре розвинені зорові частки і мозочок, а відносно слабко – смугасті тіла. У малорухомих риб мозок характеризується слабким розвитком смугастих тіл, маленьким шишкоподібним мозочком, іноді добре розвиненим довгастим мозком, відночас активно плаваючі риби, із гарною координацією руху мають мозочок на 20– 30 % більше звичайного (мал. 3.5).
Довгастий мозок
Довгастий мозок є продовженням спинного, і у своїй передній частині він переходить у задній відділ середнього мозку. Верхня його частина – ромбоподібна ямка – прикрита епендимою, на якій розташовується заднє судинне сплетіння. Довгастий мозок виконує низку важливих функцій. Він є продовженням спинного мозку і тому відіграє роль провідника нервових імпульсів між спинним мозком і різними відділами головного мозку. Нервові імпульси проводяться як у нисхідному, тобто до спинного мозку, так і у висхідному напрямах – до середнього, проміжного і переднього мозку, а також до мозочка.
У довгастому мозку розташовані ядра шести пар черепно-мозкових нервів (5 – 10). із цих ядер, що являють собою скупчення нервових клітин, беруть початок відповідні черепно-мозкові нерви, які виходять попарно із двох боків мозку. Вони іннервують різні м'язи і рецепторні органи голови. Черепно-мозкові нерви можуть бути трьох видів; чутливі, якщо в їхньому складі є гілочки, що проводять аферентні імпульси від органів чуття; рухові, що несуть тільки еферентну імпульсацію до органів і м'язів; змішані – вони мають у своєму складі чутливі й рухові волокна.
5 пара – трійчастий нерв. Починається на бічній поверхні довгастого мозку, ділиться на три гілки: очноямковий нерв, що іннервує передню частину голови; верхньощелепний нерв, що проходить під оком уздовж верхньої щелепи і іннервує шкіру передньої частини голови і піднебіння; нижньощелепний нерв, який йде вздовж нижньої щелепи і іннервує шкіру, слизову оболонку ротової порожнини і нижньощелепні м’язи. Цей нерв містить рухові і чутливі волокна.
6 пара – відвідний нерв. Бере початок від дна довгастого мозку, поблизу його середньої лінії, й іннервує м'язи ока.
7 пара – лицевий нерв. Є змішаним нервом, відходить від бічної стінки довгастого мозку, безпосередньо за трійчастим нервом і нерідко із ним пов'язаний, утворює складний ганглій, від якого відходять дві гілки: нерв бічної лінії голови і гілка, що іннервує слизову оболонку піднебіння, під'язикову ділянку, смакові сосочки порожнини рота і м'язи зябрової кришки.
8 пара – слуховий нерв, чутливий. Іннервує внутрішнє вухо і лабіринтовий апарат. Його ядра розташовуються між ядрами блукаючого нерва і основою мозочка.
9 пара – язиково–глотковий нерв. Відходить від бічної стінки довгастого мозку і іннервує слизову оболонку піднебіння і м'язи першої зябрової дуги, а також іннервує органи бічної лінії
10 пара – блукаючий нерв. Відходить від бічної стінки довгастого мозку численними гілочками, які утворюють дві гілки: бічний нерв, що іннервує органи бічної лінії в тулубній частині і зяброво-кишковий нерв, що іннервує зябровий апарат і деякі внутрішні органи. із боків ромбоподібної ямки знаходяться потовщення – вагальні частки, де розташовані ядра блукаючого нерва.