Лекція 18.

Тема 16.Метричні операції в п.

При необхідності одержати перспективу великого розміру виникає проблема: точки збігу домінуючих прямих не вміщаються на формат. Задачу проведення перспектив прямих в недоступні точки збігу розв’язують багатьма способами: 1)подібним перетворенням (Рис.16.1); 2) пропорційним поділом (Рис.16.2); 3) використанням дробових точок збігу; 4) побудовою “малої картини”; 5) застосуванням перспективних шкал; 6) використанням перспективної лінійки і т.ін. Розглянемо деякі з цих способів.

16.1. Використання дробових точок збігу

Задача:Дано: перспектива точки°Aта дробова точка збігу–.

Потрібно: через точку°Aпровести перспективу прямої°ав повну точку збігу S_аі.

В основу всіх прийомів сполучення точок з недоступними точками збігу покладено подібне перетворення з центром подібності в точці О.

Сполучаємо °Aз т.Оі будуємо. Її сполучаємо з точкоюі через т.°Aпроводимо°а, паралельну. (Рис.16.3). Таку побудову використовують, коли точок небагато.

16.2. Використання “малої картини”.

З умовами ортогонального креслення будуємо малу перспективу описаних паралелепіпедів (“перспектива в масах”), це так звана “мала картина”. Яку збільшуємо за принципом подібності з центром в точці О. Деталізацію (сходи, ві

кна, двері, колони і т.ін.) будуємо на “великій картині”, користуючись пропорційним поділом. На Рис.16.4 коефіцієнт подібності –2. На рис. 16.8 з допомогою “малої картини” побудовано перспективу більш складного об’єкту. На Рис.16.7 з допомогою пропорційного поділу побудовано контури арки. На вертикальному ребрі [DO]пропорційність зберігається. Для поділу горизонтального відрізка[DF]використано пряму, паралельну основіk. (Див. Рис.12.1).

16.3. Перспективні шкали.

За принципом подібності з центром в точці Обудуються перспективні шкали. Головна шкала (шк.1) проходить через точкуО≡S_ni, вгору і вниз від точкиОпо ній відкладають довільні, рівні між собою відрізки ē. Допоміжні шкали проходять через дробові точки збігу, ціна поділок на яких. Для більш точної побудови перспектив прямих поділки ділять на частини. На Рис. 16.5 показано ідею побудови перспектив архітектурних об’єктів при недоступних точках збігу.

Література. 1.Михайленко В.С та інш. “Нарисна геометрія”

2. Короев Ю.И. Начертательная геометрия.

Практичне заняття 18 (до лекції 18)

1. Повторення основних висновків лекції

2. Виконання аудиторної самостійної роботи за індивідуальними завданнями. Побудова перспективи об’єкту способом архітекторів із застосуванням в три рази.

3. Перевірка і прийом ГР-13а, ГР-13б, ГР-14, ГР-16

4. Видача завдань на графічну роботу Е-6 “Перспектива схематизованого об’єкту”.

Лекція 19.

Тема 17.Перспектива інтер’єру

Перед тим, як перейти до побудови перспективи внутрішніх приміщень за умовами ортогональних креслень (епюр Е-8) розглянемо побудову в інтер’єрі тіней при штучному освітленні ( у нас завжди точка-лампа, ліхтар) та побудову перспективи віддзеркалення у горизонтальному дзеркалі – воді і вертикальному дзеркалі у фасадному та кутовому інтер’єрах.

17.1. Побудова тіней при штучному освітленні

17.1.1. Фасадна перспектива інтер’єру.

На рис. 17.1 побудовано тіні ламаної лінії ^γААВ^γВ, що складається з двох вертикальних та одного похилого відрізків, від настінної лампи (бра). Для того, щоб побудувати тінь вертикального відрізку[D^γD],проектуємо лампуLна стелю, одержуємо^γLі будуємо тінь вертикального відрізка по стелі згідно з алгоритмом побудови тіні.

17.1.2. Кутова перспектива інтер’єру.

На рис. 17.2 тіні від лампи Lодержуємо, проектуючи її на підлогу та на стелю.

17.2. Побудова перспективи віддзеркалення

На рис. 17.3 подано схему одержання віддзеркалення. В основі побудови положення з фізики:

а) кут падіння світлового променя дорівнює кутові відбиття (АСD=ВСD)

в) віддзеркалена точка ()є симетричною точці, що віддзеркалюється (В) відносно площини дзеркала.(|B^σΒ|=|^σΒ|)=площина дзеркала.

На рис. 17.4 розглянуто приклад побудови перспективи віддзеркалення у горизонтальному дзеркалі (воді).

На рис.в17.5 побудовано віддзеркалення вертикального відрізка [А^γА],у вертикальному дзеркалі σ, що співпадає з площиною фасадної стіни (перспектива інтер’єру – фасадна) способом пропорційного поділу. |^γАР|=|P^γА|, т.М– точка збігу ділильного масштабу. А при побудові віддзеркалення відрізка[В^γВ]пряма (Β^γ)проходить через середину відрізка[QR]– т.Т.

На рис. 17.6 віддзеркалення у вертикальному дзеркалі σ, перспектива інтер’єру – кутова, стіни приміщення – взаємно-перпендикулярні.

Література.