Тема 15. Способи побудови перспективи.

15.1. Спосіб архітекторів.

15.1.1. Ідея способу

При цьому найбільш простому та зручному способі побудови П. використовують точки збігу домінуючих прямих плану (або фасаду) та їх картинні сліди. Як вже було відмічено, за вихідними даними ортогонального креслення будують “перспективу в масах”, деталізацію (вікна, двері, колони, пілястри, балкони, лоджії, сходи), а також тіні будують на перспективному кресленні.

15.1.2. Вибір точки зору.

Нехай задано схематизований архітектурний об’єкт (Рис.15.1). Враховуючи рекомендації попередньої теми:

1. проведемо картину 'æ='h='kчерез переднє вертикальне ребро, під кутом 45⁰до площини головного фасаду; об’єкт має розвиток в плані, тому точку зору обираємо на плані;

2. проведено головний промінь 'Lчерез середню третю частину плану;

3. на прямій 'Lберемо точку зору'Kтак, щоб дистанціяđ=|'K'O| приблизно дорівнювала 1,5 діагоналі прямокутника, описаного навколо плану, тоді кут зору ≈30°, оптимальний для екстер’єру.

4. На фронтальній проекції об’єкту показано два положення лінії горизонту: 1) підвищений горизонт; 2) нормальний горизонт.

5. Будуємо точки збігу прямих основних напрямків плану. Їх (напрямків) два; маємо дві точки збігу– S_аі таS_bі

6. Будуємо картинні сліди прямих плану. Для зручності, сліди вертикальних прямих позначаємо арабськими цифрами, горизонтальних – римськими.

15.1.3. Побудова П. архітекторів при підвищеному горизонті.

1. на рис.15.2 проведено лінію горизонту h, на якій прийнято точкуОі відкладено з ортокреслення| S_аіO| – направо,| S_bіO| – наліво.

2. Лінія k||h, |kh|=ħ(більша висота) наkпід точкоюО– початкова точкаN, від якої вліво і вправо відкладаємо картинні сліди прямих.

3. Сполучивши картинні сліди, позначені арабськими цифрами з т. S_аі, а сліди, позначені римськими цифрами – зS_bі, одержимо П.плану.

4. З точок перетину перспектив ліній плану проводимо вертикальні лінії, на яких відкладаємо відрізки, дійсні величини яких дорівнюють довжинам ребер об’єкту. Ребро в картині, його П. співпадає з дійсною величиною. Дійсні величини решти ребер відкладаємо на картині і взаємно паралельними прямими переносимо на перспективи вертикальних прямих. (Ребро).

На рис.15.2 побудовано ряд вертикальних відрізків на однакових відстанях один від одного та тіні. Сонце- зліва, промені- паралельні картині, тіні вертикальних прямих– паралельні лінії горизонту.

15.1.4. Побудова П. архітекторів при нормальному горизонті.

На рис.15.3 (те ж саме ортогональне креслення) всі ті побудови, що і на рис.15.2 тільки горизонт при найменшому . В цьому випадку перспективи ліній плану перетинаються під дуже малими кутами і точки їх перетину визначаються неточно. Для того, щоб точніше побудувати перспективи бічних ребер, використовують так званий “ опущений план”. Ті самі точки збігу, але довільно опущена основа картини – k₁. Решта побудов лишається тією ж самою.

Література.

Практичне заняття 15 (до лекції 15)

1. Повторення змісту лекції 15.

2. Виконання аудиторної самостійної роботи №6.

Тема:побудова П. способом архітекторів. 2 формати А3.

1-й формат – вибір точки зору, композиція П. Горизонт– підвищений.

2-й формат– побудова П. способом архітекторів без збільшення. Тіні при невластивій П.Сонця, промені паралельні картині.

3. Видача ГР-13а та ГР-13б.

4. Прийом ГР-О, ГР-11, ГР-12.

Методичні вказівки.