Національна академія внутрішніх справ

Кафедра загальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

Мозоль Н.І.

____________________

«___» ____________2014р.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 6. Правові акти державного управління

З дисципліни: Державне управління.

Категорія слухачів: студенти ___ курсу (магістри).

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо поняття місцевого самоврядування, розмежування понять місцеве самоврядування та публічна адміністрація, особливостей Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу: 4 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

• забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративна реформа в Україні», «Теорія держави і права».

• забезпечувана дисципліна : «Державне управління».

Навчальні питання:

Поняття та види правових актів державного управління.

2.Порядок прийняття правових актів державного управління.

3.Класифікація правових актів державного управління.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1.Поняття та ознаки актів державного управління.

2. Юридичні стани актів управління.

Семінарське заняття №2 (2 год.):

3. Нормативні та ненормативні (індивідуальні) правові акти.

4. Класифікація правових актів за становищем суб’єктів та за межею дії правового акту державного управління.

Література:

1.Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

2. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.

3. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.

4. Державне управління:європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Аверянов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін.; За аг. Ред.. Аверянова В.Б. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.

5. Коваленко В.В. Основи державного управління. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 320 с.

6. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

7. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.Державне управління: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 343 с.

8. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ: Семінарське заняття №1-2 (4 год.):

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Поняття та ознаки актів державного управління.

2. Юридичні стани актів управління.

3. Нормативні та ненормативні (індивідуальні) правові акти.

4. Класифікація правових актів за становищем суб’єктів та за межею дії правового акту державного управління.

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Особливе місце законів у регулюванні суспільних відносин у сфері державного управління.

2. Специфічні ознаки правових актів державного управління. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) 30 хв.

1. Порядок прийняття правових актів державного управління.

2.Стадії прийняття правових актів державного управління.

3. Порядок доведення до відома виконавців та зацікавлених осіб правових актів державного управління.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій державного управління, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До питання першого.

Поняття правових актів державного управління, як і будь-яке інше наукове поняття, є об'єктивним наслідком існуючої дійсності, яка адекватно відображає сутність виконавчо-розпорядчої функції державного управління. В науковій літературі поняття актів управління визначають по-різному: через форму діяльності, дії, волевиявлення, приписи, документи, офіційні рішення, результат волевиявлення, загальне поняття правових актів державних органів тощо.

Отже, акти управління мають два джерела особливостей: по-перше, правове, по-друге, управлінське. Без правових актів не може бути публічного управління як такого, водночас без них правова система держави втрачає своє регулююче призначення у сфері дій публічної адміністрації.

Аналіз різних підходів дозволяє впевнено говорити про існування, принаймні, трьох найпоширеніших поглядів на цю проблему.

По-перше, правові акти визначають як форми управлінської діяльності держави.

По-друге, правові акти визначають як документи, що виходять від компетентних суб’єктів публічної адміністрації.

По-третє, правові акти визначають як владні дії публічної адміністрації.

Відповідно акти управління називають: формою управління; однією з форм діяльності державних службовців; результатом управлінської діяльності; наслідком виконавчої діяльності; засобом виразу рішення; документами, що виражають рішення органів управління; формою виразу управлінської діяльності; виразом управлінських дій; правовою формою реалізації компетенції державших органів; результатом правотворчої форми діяльності; особливою формою управління; одностороннім владним велінням; результатом виконавчої діяльності; одним із виявів управлінської діяльності; формою певного змісту тощо. Існування різних визначень є наслідком складності цього явища. Тому всесторонне і багатопланове виявлення властивостей і ознак актів управління дає змогу краще пізнати їх суть та специфіку.

Ознаки актів місцевого управління.

По-перше, державні і місцеві акти управління відрізняються за суб’єктами видання. Правові акти державного управління приймаються державними органами виконавчої влади, акти місцевого управління — місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або ними спільно.

По-друге, акти місцевого управління відрізняються своїми адресатами. Якщо нормативні акти державного управління звернені до невизначеного кола осіб чи до кола осіб, визначеного родовою ознакою, що проживають на всій території держави, то аналогічні акти місцевого управління стосуються лише осіб, що проживають на певній адміністративно-територіальній одиниці.

По-третє, акти, що розглядаються різняться своїм змістом і призначенням. В актах державного управління завжди виявляються державно-владні повноваження органів управління, у актах місцевого управління ще й самоврядні повноваження. Акти державного управління призначені для реалізації інтересів усього суспільства, його соціальних груп, інтересів самої держави і громадян. Акти місцевого управління спрямовуються на деталізацію положень державних актів управління та реалізацію інтересів певної громади.

По-четверте, місцеві акти управління різняться від державних актів управління порядком прийняття та зовнішньою формою. Державні акти управління видаються у письмовій формі з дотриманням офіційно встановленої процедури, яка передбачає порядок підготовки, погодження, обговорення, експертизи проекту акта управління, його затвердження, реєстрації і опублікування. Для державних актів управління встановлені правила підготовки, прийняття, державної реєстрації і опублікування. Окремі положення порядку прийняття державних актів управління записані у відомчих інструкціях окремих міністерств, державних комітетів та інших органів виконавчої влади. Процедура прийняття місцевих актів управління є спрощеною і менш урегульованою. Так, у ст. 20 Регламенту Хмельницької обласної ради визначається, що винесенню питання на розгляд сесії ради передує його розгляд у постійних комісіях. Пропозиції комісій доводяться до відома депутатів у письмовій або усній формі. На голосування ставиться питання про прийняття проекту рішення за основу. Після прийняття такого рішення голосуються пропозиції щодо змін та доповнень до проектів рішень. Після прийняття чи відхилення пропозицій ставиться на голосування питання про прийняття рішення в цілому5. Правові акти місцевого управління нормативного характеру набирають сили після їх офіційного оприлюднення.

По-п’яте, відмінним є обсяг підзаконного характеру даних актів. Безсумнівно, акти місцевого управління аналогічно актам державного управління не повинні суперечити Конституції й законам України. Водночас, важливого значення набуває питання щодо співвідношення юридичної сили актів місцевого управління. Норми Конституції чітко не визначають юридичну силу нормативних актів органів місцевого самоврядування, а вказують лише на їх підзаконність.

До питання другого.

Видання правових актів, які встановлюють відповідні правила поведінки або спрямовані на вирішення якоїсь конкретної справи, є нормативно-правовою формою управлінської діяльності. Ця форма реалізується через видання нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; відділів, управлінь, інших служб обласних, Київської і Севастопольської міських, районних державних адміністрацій; центральних та місцевих органів господарського управління і контролю.

З'ясувавши коло суб'єктів, які володіють правом видання нормативно-правових актів, перейдемо безпосередньо до розгляду цих документів.

До питання третього.

У теорії адміністративного права правові акти прийнято класифікувати за наступними критеріями:

• за юридичними властивостями;

• за межею дії;

• за характером компетенції органів, які видають акти;

• за становищем суб’єктів публічної адміністрації, що видають акти;

• за формою вираження.

За становищем суб’єктів публічної адміністрації, які видають акти. Останні класифікуються залежно від того, які органи їх видають. При цьому різні суб’єкти видають різні за юридичною силою акти:

• Верховна Рада України – закони і постанови;

• Президент України – укази і розпорядження;

• Кабінет Міністрів України – постанови і розпорядження.

• Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади – накази;

• голови державних адміністрацій – розпорядження;

• керівники структурних підрозділів державних адміністрацій – накази;

• представницькі органи місцевого самоврядування – рішення.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території країни. Акти Президента, видані в межах повноважень, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Укладач:

К.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай