Національна академія внутрішніх справ

Кафедра загальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

_____________________

_____________________

« »___________2014р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 6. Правові акти державного управління.

З дисципліни: Державне управління.

Категорія студентів: студенти магістри.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо поняття місцевого самоврядування, розмежування понять місцеве самоврядування та публічна адміністрація, особливостей Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Навчальний час: 2 год.

Наочні засоби: лекція, плани семінарських занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративна реформа в Україні», «Теорія держави і права».

- забезпечувана дисципліна : «Державне управління».

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття та види правових актів державного управління.

2.Порядок прийняття правових актів державного управління.

3.Класифікація правових актів державного управління.

Література:

1. Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: Підручник. - Київ 2007. – 415 с.

2. Коваленко В.В. Основи державного управління. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 320 с.

3. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

4. Коробко В.И. Теория управления: учеб. пособие / В.И. Коробко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 383 с.

5. Холопов В.А. Государственное и муниципальное управление : учеб. пособие / В.А. Холопов. – Ростов н/Д : Феникс, 2010. – 364 с.

6. Мішина Н.В. Органи самоорганізації населення: минуле, сучасне, перспективи: Монографія. — О.: ОРІДУ НАДУ, 2008. — 240с.

7. Кравченко С.О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження: Монографія. — К. : НАДУ, 2008. — 296с.

8. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

9. Закон України "Про Центральні органи виконавчої влади" № 3166 від 17.03.2011 р. // Урядовий кур’єр. - 2011. - № 66.

10. Указ Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України" від 06.04.2011 р. № 383/2011 // Офіційний вісник України, 2011, № 12.

11. Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/2010 вiд 09.12.2010 р. (зі змінами внесеними згідно з Указами Президента № 1245/2010 від 28.12.2011 та № 370/2011 від 06.04.2011) // Урядовий кур'єр № 234 вiд 14.12.2010.

12. Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314.

13. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» № 2591 від 07.10.2010 року (із змінами, внесеними згідно із Законами № 2756 від 02.12.2010 та № 3165 від 17.03.2011) / Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 9. - Ст. 58.

14. Про державну службу 17 листопада 2011 року № 4050-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2014, № 26, ст.273.

Конспект лекції

1. Поняття та види правових актів державного управління.

2.Порядок прийняття правових актів державного управління.

3.Класифікація правових актів державного управління.

Укладач:

К.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра загальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

Мозоль Н.І. ____________

« »________2014р.

ПЛАНИ

проведення семінарських занять

з курсу “Державне управління ”

Київ – 2014

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра загальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

Мозоль Н.І.___________

« »___________2014р.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 1.Поняття та зміст державного управління.

З дисципліни: Державне управління.

Категорія слухачів: студенти __ курсу (магістри).

Навчальна мета:домогтися обізнаності студентів щодо сутності державного управління, особливостей взаємозв’язку виконавчої влади і державного управління, а також основних принципів, функцій та методів державного управління; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

• забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративна реформа в Україні», «Теорія держави і права».

• забезпечувана дисципліна : «Державне управління».

Навчальні питання:

1. Становлення науки державного управління.

2. Об’єкти та суб’єкти управління.

3. Поняття та сутність державного управління.

4. Суб'єкти та об'єкти державного управління.

Література:

1.Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

2. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.

3.Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.

4.Державне управління:європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Аверянов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін.; За аг. Ред.. Аверянова В.Б. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.

5.Коваленко В.В. Основи державного управління. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 320 с.

6.Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

7. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.Державне управління: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 343 с.

8. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Становлення науки державного управління.

2. Об’єкти та суб’єкти управління.

3. Поняття та сутність державного управління.

4. Суб'єкти та об'єкти державного управління

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Основні теорії та школи управління.

2. Розуміння необхідності вивчення фундаментальних взаємопов'язаних понять, принципів, законів, аксіом, тверджень, що виступають елементами окремих теорій управління. Забезпечення зв'язку теорії і практики управління. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1. Організація державного управління в США

2. Організація державного управління в Європейських країнах.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій державного управління, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій тощо.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Як самостійна галузь знань, управління бере свій початок з давнини. Вагомий внесок у становлення теорії державного управління внесли Арістотель, Платон, Сократ, Гуй Гу-Цзи, Хань Фей та інші мислителі. Управління здавна було інтегроване у життя суспільства, тому воно як універсальна теорія існувало завжди, здійснюючи пошук своєї оптимальної форми.

Перші спроби наукового обґрунтування державного управління були зроблені камералістами Австрії та Німеччини у XVII ст. (каmеraliеn у пере-кладі з німецької означає «наука державного управління»).

Перша публікація з камеральних наук датується 1707 роком, коли вийшла книга «Трактат про поліцію» Ніколаса де ля Маре. У Німеччині протягом 1758-1764 років опубліковано кілька робіт з проблем державного управління А. Юсті, який разом з Ж. Пютером заклав основи камеральних наук. Найвідомішим ученим-камералістом вважається Лоренц Штейн - професор університету у Кіллі, праця якого «Теорія державного управління» побачила світ у 1866-1884 роках. Штейн та його учні, зокрема Людвіг Гумплович, не обмежувалися лише теоретичними узагальненнями в сфері державного управління, їхні праці стали основою практичних дій з перетворення колегіальних установ у міністерства, організації роботи зі службовцями. У 1898 р. вийшла книга «Теорія державного управління» американського вченого Р.Бентлі.

До другого питання.

Держава сама по собі не є першоджерелом владних повноважень. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, соціум. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування. Тобто держава - це громадяни з їхніми інтересами, прагненнями, об'єднаннями, самоорганізацією і самоуправлінням. Головною функцією держави є впорядкування співжиття громадян, координації діяльності всіх членів суспільства для того, щоб існувати і розвиватися. Для виконання своєї функції держава запроваджує державний апарат, без якого неможливе її існування.

Об'єктами управління можуть бути поведінка окремих людей та груп, суспільна праця і виробництво, технічні засоби (верстати, машини, агрегати), тварини і рослини. Об’єкти управління прийнято поділяти на три основних класи: управління технічними системами (керівництво технічними процесами, управління механізмами, агрегатами), управління біологічними системами (регулювання розмноженням та розвитком тварин і рослин) та управління соціальними системами (управління людьми, управління в суспільстві).

До третього питання.

Державне управління в широкому розумінні – це сукупність усіх видів діяльності усіх органів держави, тобто означає фактично всі форми реалізації державної влади в цілому. Стаття 6 Конституції України встановлює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Іншою мовою, державне управління в широкому розумінні характеризує всю діяльність держави за організуючим впливом зі сторони спеціальних суб’єктів права на суспільні відносини.

Державне управління у вузькому розумінні – це сукупність державних органів, між якими певним чином розподілені різні види діяльності держави. Відтак категорія державного управління у вузькому значенні відображає відносно самостійний вид діяльності держави, що його здійснює певна частина держаних органів.

Саме вузьке розуміння державного управління має бути основним в адміністративному праві, оскільки реальної потреби у використанні тут ще одного – широкого – розуміння державного управління просто немає.

Отже, державне управління – це вид соціального управління, вид специфічної діяльності держави, що дістає вияв у функціонуванні її органів, які впливають на суспільні відносини з метою її урегулювання відповідно до державних інтересів.

Специфічні риси державного управління:

1) загальнодержавний характер;

2) підзаконний характер;

3) юридично-владний, розпорядчий характер;

4) організаційний зміст

5) цілеспрямованість, активний характер;

6) постійна основа, безперервність.

Державне управління здійснюють на підставі принципів:

1) соціально-політичні: демократизм; участь населення в управлінській діяльності; рівноправність осіб; рівність усіх перед законом; законність; гласність; врахування громадської думки; об’єктивність;

2) організаційні принципи побудови апарату державного управління: галузевий, функціональний, територіальний;

3) організаційні принципи функціонування апарату державного управління: нормативність діяльності; єдиноначальність; колегіальність; поділ управлінської праці; відповідальність за свої рішення; оперативна самостійність.

До четвертого питання.

У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи ви-конавчої влади (уряд, міністерства, державні комітети, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації); керівники і керівний склад цих органів (політичні діячі; посадові особи; службові особи, які наділені державно-владними повноваженнями).

Об'єктом соціального управління є все суспільство, яке не може існувати поза ним, для якого управління є іманентним елементом. Основними об'єктами державного управління слід вважати підпорядковані об'єктам органи виконавчої влади, сектори державного управління, галузі промисловості, державні установи, організації і підприємства, підвідомчі органам виконавчої влади.

Об'єкт управління - це система, яка підпорядковується владній волі суб'єкта управління і виконує його рішення, тобто система, якою управляють.

Суб'єкт і об'єкт управління перебувають у постійній динамічній взаємодії, в процесі якої виникають управлінські відносини. Взаємодіючи, суб'єкт і об'єкт утворюють процес управління.

Управлінські відносини – це відносини людей стосовно здійснення функцій управління.

Укладач:

К.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай