Рішення:

Кожна окрема людина орієнтована на цілком визначену систему цінностей, тобто кожний має свою ціннісну орієнтацію. Сукупність індивідуальних ціннісних орієнтацій складає ціннісно–орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ). Якщо колектив має ЦОЄ, що полягає в спільній корисній діяльності, то й професійні міжособистісні відносини членів колективу будуть упорядковані. В такому становищі люди, втягнені в процес вирішення групових завдань, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.

Рівень ЦОЄ у відсотках визначається за формулою:

де n – сума виборів, що припадають на п’ять властивостей, які одержали в даній групі максимальну перевагу,

m – сума виборів, що припадає на п’ять властивостей, які одержали в даній групі мінімальну кількість виборів

N – загальна кількість виборів

Відповідно до формули, якщо всі без винятку члени колективу виберуть одні й ті самі властивості особистості, то загальна кількість виборів, що припадає на відповідні п’ять якостей, фактично виявиться рівною сумі всіх виборів, зроблених членами колективу, тобто n стане рівним N, а m нулю; уся формула перетвориться на одиницю. У результаті отримаємо показник, рівний 100%, що свідчить про збіг думок групи за ціннісними факторами. Якщо ж розподіл виборів виявиться випадковим (не буде збігів), то показник ЦОЄ виявляється рівним нулю.

Проведемо розрахунок ЦОЄ колективів та занесемо результати у таблицю.

Таблиця 18.2 ­– Розрахункові дані ціннісно–орієнтаційної єдності колективу

Найменування показника	Групи
	№1	№2	№3	№4	№5
Ціннісно–орієнтаційна єдність колективу, %	80	0	48	24	100
Ранг	2	5	3	4	1

Висновок: максимальний показник ЦОЄ було виявлено у колективі №5 (100%). Це говорить про найбільшу єдність цінностей у цьому колективі. В такому становищі люди, втягнені в процес вирішення групових завдань, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.

Найменший показник було виявлено у колективі №2. Це говорить про непогодженість думок у колективі, і означає, що в міжособистісному спілкуванні колективу є якісь збої. Якщо, незважаючи на зусилля з активізації спільної діяльності працівників у вирішенні завдань, що стоять перед підрозділом, поліпшень у міжособистісних відносинах не настає, то є підстави припускати, що в колективі розвинулися негативні тенденції на рівні неформальних груп.

Задача 19 «Індекс згуртованості»

На підприємстві «У» було виділено 5 груп. Кожна група була окремо опитана. Кожному члену колективу у числі групи було запропоновано відповісти на питання: «З ким би Ви хотіли мати спільний робочий кабінет? (З ким би Ви не хотіли працювати)». Були отримані наступні дані, які наведені у таблиці 19.1.

Постановка завдання: Необхідно визначити індекс згуртованості у кожному колективі, виокремити групу з найбільшим індексом, розробити певні висновки з приводу цього.

Таблиця 19.1 – Дані проведеного опитування

Найменування показника	Групи
	№1	№2	№3	№4	№5
Кількість взаємних позитивних виборів (ВП)	10	42	60	8	68
Кількість взаємних негативних виборів (ВН)	2	0	0	2	4
Кількість членів групи (N)	6	7	10	8	10