58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.

"Якщо медикам ми довіряємо своє здоров'я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої Вітчизни". Так визначав К.Ушинський роль і значення професії вчителя. Його працю він порівнював з творчістю художника, який створює духовний образ людини.

Головна функція вчителя, за його висловом, - бути посередником між усім, що було благородного і високого в минулій історії людей і поколінням новим, бути охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Вчитель повинен стати живою ланкою між минулим і майбутнім. І тому його справа - одна з найважливіших справ історії.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, К.Ушинський розробив певну систему його підготовки , зокрема у педагогічних семінаріях. Відповідно до ідеї народності виховання, першою і основною умовою плідної діяльності педагога К.Ушинський вважав його близькість прагненням і інтересам народу.

У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназійного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко визначати мету своєї діяльності.

К.Ушинський писав, що педагоги - це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика - вивчення тілесної.

Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися самовдосконаленням та підвищенням власної професійної майстерності. -

Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії ("Про проект учительської семінарії"), а для підготовки учителів середніх шкіл - педагогічні факультети при університетах. В університетську учительську семінарію слід приймати вихованців тільки тоді, коли можна з упевненістю передбачити в них хороших вчителів.

К.Ушинський вважав необхідним виховання у майбутніх вчителів потягу до знань, до самоосвіти. Він запроваджує після завершення навчання в семінарії річне стажування, яке випускники проходили під керівництвом наставників семінарії, брали у них консуьтації, звертались за порадами, за необхідною літературою, методичними посібниками. Окремим стажистам семінарія надавала грошову підтримку. Лише після цього випускники отримували кваліфікацію вчителя народної школи.

59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».

У своїх роботах Ушинській говорив, що предмет всіх наук і кожною з них окремо не залишається постійним, але є історично мінливим.

Ушинській вважав, що головною ознакою науки повинен служити її предмет досліджень, що завершуються відкриттям істини, витікаючої з самої суті речей. Висновки науки мають цілком об'єктивний характер, тоді як в мистецтві їх практичного застосування переважає суб'єктивний початок.

У відмінності від своїх попередників Ушинській раптом стверджує, що педагогіка не наука, а мистецтво, що неправильно було вважати педагогіку і медицину мистецтвом лише на тій підставі, що вони вивчають практичну діяльність і прагнуть творити те, чого немає. Неправильно вважати, що будь-яка теорія, будь-яка наука, прикладена до практики, перестає бути наукою і стає мистецтвом.

Розмежування педагогіки як науки, з одного боку, і педагогіки як мистецтва виховання – з іншою, мало місце в тих випадках, коли Ушинській розкривав відмінність педагогіки від тих наук, які не переслідували інших цілей, окрім вивчення суті предметів і явищ, вивчення закономірних, об'єктивних, від волі людини незалежних зв'язків між предметами явищами. Сенс зіставлення мистецтва виховання таким наукам при цьому полягав у вказівці на практичні завдання і цілі педагогіки – вдосконалення виховної діяльності на науковій основі.

Офіційній педагогіці, яка грунтувалася на божественному одкровенні, він протиставляв своє розуміння зв'язку мистецтва виховання з дійсною, а не міфологічною наукою про людину, яка одна тільки і повинна служити підставою практичної педагогічної діяльності.

Для педагогіки представляють інтерес науки, “з яких почерпає знання засобів, необхідних їй для досягнення її мети. всі ті науки, в яких вивчається тілесна або душевна природа людини, і вивчається притому не в мрійливих, але в дійсних явищах” .

До даної науки Ушинській мав свій індивідуальний підхід, згідно якому педагогіка повинна бути “зборами фактів, що групуються на стільки, наскільки дозволяють самі ці факти” .

К. Д. Ушинский доводив, що якщо більшість наук тільки відкривають факти і закони, але не займаються розробкою їх додатку і практичної діяльності, то педагогіка істотно відрізняється в цьому відношенні.

Завдання педагогіки Ушинській бачив в “вивченні людини у всіх проявах його природи із спеціальним додатком до мистецтва виховання” . Практичне ж значення педагогіки полягає в тому, щоб “відкривати засоби до освіти в людині такого характеру, який протистояв би натиску всіх випадковостей життя, рятував би людину від їх шкідливого розтліваючого впливу і давав би йому можливість витягувати звідусіль тільки добрі результати” .

У статті "Про користь педагогічної літератури» (1857) К, Д. Ушинськийробить спробу підняти авторитет учителя, показати його величезнусуспільну роль. У ній був представлений яскравий образ народного вчителя ісформульовані основні вимоги до нього. Перш за все К, Д. Ушинськийзатвердив думку про те, що вчитель - найважливіший елемент у педагогічномупроцесі: «... вплив особистості вихователя на молоду душу складає тувиховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральнимисентенціями, ні системою покарань і заохочень ».

У цій же статті К. Д. Ушинський дає яскраву характеристику громадськогозначення народного вчителя: «Вихователь, що стоїть в рівень з сучаснимходом виховання, почуває себе ... посередником між усім, що булошляхетного й високого у минулій історії людей, і новим поколінням,зберігачем святих заповітів людей, які боролися за істину і за благо. Вінвідчуває себе живою ланкою між минулим і майбутнім, могутнім лицарстваістини і добра, і усвідомлює, що його справа, скромне за обличчям, - одне знайбільших справ історії, що на цій справі грунтуються царства і їм живуть ціліпоповнення ».

Високе громадське значення вчителя визначає, на думку Ушинського,серйозні вимоги до нього. Одним з найважливіших якостей, яким повиненволодіти вчитель, є переконання; _У_чітель зобов'язаний виховати у своїхвихованців певні погляди, а це можливо лише в тому випадку, якщовін має свій світогляд. «Найголовніша дорога людського вихованняє переконання, а на переконання можна тільки діяти переконанням ».

Переконання вчителя не можна замінити ні інструкціями, ні контролем, ніякимипрограмно-методичними вказівками. Учитель, позбавлений твердих переконань,перетворюється на сліпого виконавця чужих інструкцій.