Критерії зарахування підприємств до малих в Україні

	Господарський кодекс України		Податковий кодекс України
	Кількість працівників	Річний дохід	Кількість працівників	Річний дохід
Суб’єкти мікропідприєм- ництва фізичні особи	10	2 млн.Є
Суб’єкти мікропідприєм- ництва юридичні особи	10	2 млн.Є
Суб’єкти малого підп- риємництва фізичні особи	50	10 млн.Є	20	20 млн грн.
Суб’єкти малого підп- риємництва юридичні Особи	50	10 млн.Є	50	20 млн грн.

В Податковому кодексі України відсутні ясні положення, що стосуються конкретного розподілу податків для малого бізнесу. Проте, для деяких категорій фізичних та юридичних осіб існує спрощена система обліку та звітності. Державний комітет статистики України надає визначення терміну "мале підприємництво".

Зокрема, мале підприємництво поділяється на дві категорії:

• Юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми господарювання та форми власності. У таких підприємств середньооблікова чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

• Фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності [7].

В Україні існують дві основні обставини, які визначають аналіз економічних характеристик малого підприємництва. По-перше, мале підприємництво є об'єктивно присутнім та розвиваючимся сектором економіки на різних рівнях - національному, регіональному та місцевому. По-друге, воно є особливим типом підприємницької діяльності. Структура економіки передбачає співіснування підприємств різних розмірів, включаючи малі підприємства, які утворюють відповідну групу. Цей сукупний сектор виробництва, який характеризується невеликим масштабом, часто називають "дрібним виробництвом".

Малий бізнес має вплив на економіку країни через такі фактори:

• Як стартовий механізм ринкової економіки, він сприяє здоровій конкуренції, яка допомагає в переході України до розвиненого ринку. Середній показник 70 малих підприємств на 10 тисяч населення є критичною масою, яку має досягти сектор малого бізнесу за вказаний період;

• Розвиток малого бізнесу стає джерелом зростання ролі приватної власності, що сприяє демонополізації, приватизації та роздержавленню економіки країни;

• Малий бізнес в Україні відіграє ключову роль у загальній стратегії економічного зростання та структурної реконструкції національної економіки, і виконує функції структуроутворюючого елемента сучасної ринкової економічної системи України. Таким чином, він є важливим інструментом для подолання структурної недосконалості та диспропорційності в економіці країни, зокрема, як засіб для збалансування її структури.

Підприємництво в сучасних економічних умовах повинно стати системою вбудованих регуляторів, які будуть в змозі адекватно реагувати на сигнали ринку, формувати ефективні приватні економічні стратегії, і через які у влади з’являється можливість застосовувати традиційні регулятори економічної стабілізації.

Об’єктом нашого дослідження є приватне сільське підприємство «Плай». Діяльність підприємства регулюється Господарським Кодексом України, Кодексом законів про працю України, та іншим чинним законодавством.

Приватне сільськогосподарське підприємство працює на ринку зернових, бобових та олійних культур.

Проведемо характеристику галузі.

Сільське господарство є однією з основних галузей економіки України. Вона займає значну частку валового внутрішнього продукту країни та є важливим джерелом експорту.

Сільське господарство включає в себе такі сегменти:

1. Рослинництво - це галузь, яка займається вирощуванням різних видів рослин, таких як зернові, овочі, фрукти, ягоди, олійні культури, бобові культури та інші. Цей сегмент є найбільшим в сільському господарстві України, оскільки більшість земельних ділянок призначені для вирощування рослин.

2. Тваринництво - це галузь, яка займається розведенням та утриманням різних видів тварин, таких як худоба, свині, птиця, вовки та інші. Цей сегмент є меншим в порівнянні з рослинництвом, але він також має важливе значення для економіки країни, особливо для виробництва м'яса та молока.

3. Лісове господарство - це галузь, яка займається управлінням та використанням лісових ресурсів. Цей сегмент не є таким великим, як рослинництво та тваринництво, але має значний вплив на екологію та економіку країни.

4. Рибне господарство - це галузь, яка займається виробництвом та обробкою риби та інших водних живих організмів. Цей сегмент є меншим в порівнянні з іншими сегментами, але все ж має важливе значення для експорту та внутрішнього споживання рибних продуктів.

Сільське господарство є однією з основних галузей економіки України, яка забезпечує націю продуктами харчування та становить значний внесок у валовий внутрішній продукт країни. На 2022-23 рік, українське сільське господарство зберігає своє лідерство в виробництві зернових культур та є одним з провідних виробників соняшникової олії та цукру.

Зернові культури, такі як пшениця, кукурудза та ячмінь, залишаються найбільш вирощуваними культурами в Україні, а виробництво кукурудзи в 2022 році відзначилося значним зростанням на 7,3%. Навесні 2022 року змінилася структура посівів через прогнозовану відсутність можливості експортувати певні культури, аграрії збільшили площі під посіви бобових та гречки.

Однак, сільськогосподарська галузь України також зіткнулася з низкою проблем у 2022-23 роках. Більше 500 тисяч тонн зерна було викрадено з тимчасово окупованих територій Росією. Посівні площі скоротилися до 4,7 мільйонів гектарів, що становить зменшення на 26%. Це відбулося через тимчасову окупацію деяких регіонів країни та неможливість господарювання на вже звільнених територіях, які були замінені мінуванням, забрудненням та пошкодженням ріллі, або тих, що знаходяться поруч з фронтом, а також негативний вплив на галузь погодних умов та економічних чинників.

З усіма цими проблемами, українська сільськогосподарська галузь продовжує розвиватися та стабілізуватися завдяки підтримці уряду та зусиллям аграріїв.

Весною 2022 року структура посівів змінилась: аграрії збільшили площі під посіви бобових та гречки через прогнозовану відсутність можливості експортувати соняшник, пшеницю, ріпак та ярий ячмінь. Це сталося через очікуваний підвищений внутрішній попит на ці культури.

Таблиця 1.3

Динаміка врожаю та експорту за 2002-2022р.

	Посіяно	Врожай	Експорт
2002-2006	19 455	36 128	10 126
2006-2010	21 268	47 777	16 995
2010-2014	23 910	58 011	24 790
2014-2018	23 628	77 198	43 976
2018-2022	25 248	100 803	69 610

За даними таблиці, можна помітити, що врожай зернових культур та експорт збільшувались протягом усього аналізованого періоду, хоча й з деякими коливаннями.

Зокрема, врожай збільшився майже втричі протягом 20-річного періоду: з 36,128 млн тонн у 2002-2006 до 100,803 млн тонн у 2018-2022 роках. При цьому, відносно стабільно збільшувалась площа, на яку посівають зернові культури.

Також можна побачити, що експорт зерна збільшився майже в сім разів: з 10,126 млн тонн у 2002-2006 до 69,610 млн тонн у 2018-2022 роках. Це свідчить про те, що зерно з України стало більш популярним на світовому ринку.

Зауважимо, що згідно з даними державного статистичного агентства України, зернові культури, зокрема пшениця та кукурудза, становлять основу виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та є найбільш експортованими продуктами.

В 2020 році структура ринку зернових, бобових та олійних культур в Україні за грошовими оборотами була наступною: Таблиця 1.4

Таблиця 1.4

Структура ринку в Україні

Пшениця	33,6%	Квасоля	1,8%
Кукурудза	28,2%	Гірчиця	1,5%
Ячмінь	6,7%	Картопля	0,8%
Соняшник	5,7%	Інші бобові культури	0,6%
Соя	4,5%	Яблука	0,4%
Ріпак	4,2%	Інші плоди та ягоди	0,4%
Інші олійні культури	2,8%	Інші овочі	0,3%
Гречка	2,6%	Цукровий буряк	0,2%
Інші зернові культури	2,2%	Інші олійні насіння	0,1%

Як можна побачити з цієї структури, пшениця та кукурудза є найбільш важливими зерновими культурами, а соняшник та соя є найбільш важливими олійними культурами. Ріпак, гречка, гірчиця та інші культури також мають певну долю на ринку, але не відіграють такої значущої ролі, як пшениця та кукурудза.

Отже, за останні роки українська сільськогосподарська галузь продемонструвала значний розвиток і позитивну динаміку у виробництві зернових культур, збільшенні врожаїв та експорті. За період з 2002 по 2022 роки, площа посіву збільшилася на 30%, а кількість зібраного врожаю - майже на 3 рази, до 100,803 тис. тонн. Одночасно експорт зернових культур зросли майже в 7 разів, до 69,610 тис. тонн. Значна частина експорту зернових продуктів йде до країн ЄС та Азії.

Щодо структури ринку зерна в Україні в 2020 році, найбільший внесок у загальний обсяг продажів зерна зробили іноземні покупці (59,6%), а домашні споживачі забрали лише 40,4% зерна. Структура експорту зернових, бобових та олійних культур у 2020 році складалася з таких видів культур: пшениця (33,6%), кукурудза (26,8%), соя (13,4%), ячмінь (12,2%), рапс (4,2%) та інші види (9,8%).

Таким чином, українська сільськогосподарська галузь є важливим галуззю економіки країни та має значний внесок у експортний потенціал України. Зернові культури залишаються найважливішою складовою сільськогосподарського виробництва в Україні і продовжують займати лідерські позиції серед інших видів культур.