- •Поняття та сутність менеджменту. Мета, задачі менеджменту.
- •Загальні принципи менеджменту.
- •Наукова школа управління.
- •Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
- •Адміністративна школа управління.
- •Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •Школа людських стосунків (розвитку поведінських наук).
- •Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •Зовнішнє середовища організації.
- •Внутрішнє середовища організації.
- •Місія, цілі та культура організації.
- •Життєвий цикл організації та його стадії.
- •Організаційна культура: формування, фактори формування, підтримка та зміни.
- •Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •Організаційні структури, принципи їхньої побудови.
- •Типи організаційних структур.
- •Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •Типи організаційних структур: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, матрична.
- •Процес формування структури управління.
- •Оцінка та аналіз організаційних структур управління.
- •Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій.
- •Гірт Хофстед і концепція ділової культури організацій.
- •Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •Змістовні теорії мотивації.
- •32.Контроль як загальна функція менеджменту.
- •33.Процесійні теорії мотивації.
- •34.Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •35. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •36.Поняття та процес контролю.
- •37.Види управлінського контролю.
- •38.Інструменти управлінського контролю.
- •39.Поведінкові аспекти контролю.
- •40.Умови ефективного та наслідки неефективного контролю.
- •41,Поняття контролінгу. Основні функції та елементи контролінгу.
- •42.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •43.Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •44.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •47. Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •49. Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
- •50.Сутність та значення інформації
- •53. Використаня інформаційних технологій в управлінні організацією
- •55 Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •60. Етапи процесу прийняття раціональних рішень. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •62.Етапи процессу прийняття управлінських рішень.
- •63.Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику і невизначеності.
- •64.Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •65. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •66.Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •67 Прогнозування результатів прийняття рішень
- •68.Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •69.Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель керування запасами, моделі лінійного програмування, імітаційні моделі, економічний аналіз.
- •71. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.
- •72.Феномен влади в менеджменті.
- •73. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •74. Підходи до вивчення лідерства
- •75. Модель управлінської сітки Блейка і Маутона
- •76. Ситуаційні теорії лідерство
- •77. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності
- •78. Формальне і неформальне лідерство.
- •79. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •80. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників в масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •81. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •82. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції
- •83. Структура (цикл) конфлікту та основні форми поведінки у конфліктній ситуації.
- •84. Стадії конфлікту: виникнення, передконфліктне становище, назрівання, розростання та хід, остаточний результат.
- •85. Структурні методи вирішення конфліктів.
- •86. Поняття стресу. Причини стресу.
- •87. Поява опору у вигляді страйку, саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.
- •88. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •89. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •90. Підходи до оцінки ефективності управління.
72.Феномен влади в менеджменті.
Влада (англ. Authority) — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.). Можна вести мову про пряму владу, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п.) і зворотну владу, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).
У більш широкому розумінні, влада — це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.
Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Немаловажливим є також врахування особистих якостей і рівень фахової підготовки керівників та спеціалістів.
Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.
В ієрархії більший або менший рівень влади залежить від рівня посади - чим вища посада, тим більшою владою наділяється керівник.
У процесі функціонування системи менеджменту виникають проблеми влади, що зумовлюються силами, які діють на менеджера, на підлеглих і на ситуацію.
А. Сили, що діють на менеджера: 1) власні цінності менеджера, обумовлені самим суспільством; 2) влада обмежується затратами і надаваними пільгами; 3) прийняття влади включає і відповідальність, але не всі менеджери бажають мати які-небудь обов'язки.
Б. Сили, що діють на підлеглих: 1) деякі з них (підлеглих) можуть розходитися із суспільством з ідеологічних міркувань; 2) підлеглі підкоряються владі менеджерів через свої інтереси, які залежать від мотивації; 3) люди сприймають владу інших тільки до якої-небудь межі; 4) влада може застосовуватися просто тому, що деякі аспекти ситуації здаються нездійсненими, або точно не оціненими; 5) влада може застосовуватися через те, що підлеглі не досить сильні, щоб змінити становище.
В. Сили, що діють на ситуацію: 1) влада може застосовуватися в період довготривалих історичних конфліктів; 2) економічні умови, особливо перспективи зайнятості, можуть зробити застосування влади більш-менш спокійним.
73. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
Влада (англ. Authority) — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.).
Форми влади: Примус. За її допомогою карають, чим самим знищує потреби виконавця. Недоліки: страх на робочому місці, неможливість підтримувати ефективний контроль, так як робітники мають свідомо обманювати організацію. Переваги: якщо пропонуються конкретні заходи, то діє страх ефективно.
Винагорода. Задовольняє потреби та надає задоволення. Недоліки: неспівпадіння у визначені винагороди (гроші, посада, матеріальні цінності тощо). Переваги: усвідомлення власносної гідності через виконання необхідної роботи для фірми.
Еспертна влада. Виконавець вірить, що той, хто впливає має спеціальні знання, які дозволять підлеглому задовільнити потреби. Недоліки: діє повільніше ніж влада харизми. Переваги: гармонійний баланс між керівником - підлеглим.
Законна влада. Впливова особа має право віддавати накази, а підлеглий має зобов’язанням - підпорядковуватися йому (це сприймається як закон, якому за традиціями слід підкорятися, тому називають її ще традиційною із-за ієрархії). Недоліки: недостатнє використання потенціалу людських ресурсів із-за неврахування формально повноваження осіб, їх інформованість з проблеми, питання.
Еталова влада (влада прикладу). Виконавця приваблюють певні характеристики та властивості керівника. Перевага: велика повага до керівника, висока продуктивність правильного виконання завдання.Переконання. Використовуючи переконання, керівник мовчки допускає, що виконавець має частку влади, яка може зменшити можливість керівника діяти. Недолік: повільний вплив та невизначеність; Перевага: виконання роботи людиною, на якого впливають, не потрібно буде перевіряти, і він буде намагатися виконати її в більшому обсязі, ніж мінімальні вимоги, враховуючи себе співавтором задачи. Переваги містять лише потенційну користь, так як бувають випадки коли примус більш доцільно використовувати.
Участь. Керівник спрямовує зусилля робітника та сприяє вільному обміну інформації. Участь апелює до потреб більш вищого рівня - влади, компетентності, успіху чи самовираженню. Використовувати необхідно тоді, коли потреби є активними мотивуючими факторами, при умові, що можна покластися на те, що виконавець буде працювати на мету, яку він/вона власно обрали.