2. Кредитна система Великобританії

• Кредитна система Великобританії є однією з найбільш розвинутих у світі. Вона характеризується високою спеціалізацією (налічується до 10 основних типів кредитних установ), але останнім часом ця спеціалізація поступово втрачається.

• Британське законодавство не має обмежень стосовно окремих видів операцій та сфер фінансового обслуговування. Усі кредит­но-фінансові інституції можуть укладати будь-які види угод та надавати клієнтам повний обсяг послуг. Хоча фактично у кредит­ній системі існує чітка спеціалізація: депозитно-позичкова та емі­сійна функції закріплені за банківським сектором, інвестиційна — за небанківськими інституціями.

• У Великобританії до 1979 р. не було спеціальних законів, які б регламентували роботу банків, а контроль за ними мав скритий та неформальний характер. Банки у цій країні регулювалися за­гальним Законом про акціонерні компанії.

• Але в останні роки ситуація дещо змінилася у напрямку поси­лення формальних аспектів регулювання банківської діяльності:

• законом 1979 р. було введено обов'язкове ліцензу­вання комерційних банків, засновано загальнонаціональний фонд страхування депозитів.

• Банківський закон 1987 р. визначив пра­вила надання великих кредитів, порядок банківських зливань тощо.

Другий рівень банківської системи

• Найменування "банк" згідно із законом про банківську діяльність 1987 р. залишається за банками, що мають капітал, який перевищує 5 млн ф. ст., або за банками, зареєстрованими за кордоном.

• Другий рівень банківської системи країни становлять банки. Во­ни поділяються на «роздрібні» та «оптові».

**«Роздрібні» (депозитні) банки при­значені переважно для задоволення потреб громадян та невеликого бізнесу (прийняття — повернення вкладів, переказування грошей, надання позик):

1) клірингові банки. Основні операції клірингових банків — прийняття вкладів і надання кредитів, платежі.

2) Національний жиробанк. «Нешнл Жіро» — державне підприємство, створене в 1968 р. для розрахунків через поштові відділення. Надає нові поштові й чекові послуги, вступаючи в конкуренцію з клі­ринговими банками. На відміну від клірингових банків, що беруть високі і часто непередбачувані збори за перекази, «Нешнл Жіро» стягує плату на основі стабільних ставок.

3) фінансові доми. До депозитних банків відносять так звані фінансові доми, Споживчі кре­дити в розстрочку,

** «оптові» банків належать торговельні банки. Вони не зобов'язані (на відміну від клірингових) публікувати докладні відомості про фінансовий стан і про свої операції.

В економіч­ній літературі клірингові банки з їхніми стандартними банківсь­кими послугами називають «власниками крамниць готового пла­ття», а торговельні доми — «модельєрами фінансових операцій».

До 1997 р. особливим типом банків в Англії були облікові доми. Донедавна в Лондоні функціонувало вісім облікових до­мів та окремі невеликі спеціалізовані фірми-маклери, які разом і утворювали обліковий ри­нок Лондона.

• Облікові доми —діяли як буфер між Банком Англії та іншими кредитно-фінансовими установами, через них Банк Англії постачав у банківську систему фінансові ресурси та вилучав їх, коли це було необхідно. Головними функціями облікових домів було надання позичених коштів через дисконтування (пе­реоблік) векселів.

• У Великобританії є безліч банкоподібних спеціальних кредит­но-фінансових інституцій. Серед них:

1) ощадні інституції:

2) Страхові компанії і пенсійні фонди спрямовують капітал, що акумулювався, у довгострокові інвестиції.

3) Інвестиційні трести займаються винятково операціями з цінними паперами. Через емісію власних акцій і облігацій вони залучають капітал, що вкладають у цінні папери інших компаній.

4) Довірчі пайові фонди: вони акумулюють грошовий капітал і вкладають його в цінні папери.

5) Фінансові корпорації спеціалізуються на кредитуванні окремих фірм, що не мають доступу до звичайних джерел позичкового капіталу.

6) Фірми венчурного фінансування —Займаються придбанням участі та кредитуванням нових компаній, що пов'язано з підвищеним ризиком.

7) Грошові фонди. Уперше введені в 1983 р. і є аналогом амери­канських нау-рахунку: за ними сплачується відсоток і водночас дозволяється виписувати чеки.

• Страхування банківських депозитів в Англії. Згідно з Актом 1979 р. банки повинні надавати гарантії вкладникам на випадок кризових ситуацій в економіці Згідно зі «схемою захисту депозитів» кожний індивідуальний вкладник може розраховувати на одержання страховки за вкла­дом не більше 90% компенсації Банком Англії вкладів, що не перевищують 20000 ф. ст.