- •Грошова та кредитна системи сша
- •1. Грошова система сша
- •4. Дванадцять федеральних резервних банків.
- •2.2. Комерційні банки.
- •2.3.Спеціальні банки та небанківські установи.
- •Грошова та кредитна системи Японії
- •1. Грошова система Японії
- •2. Кредитна система Японії
- •Цб Японії
- •55% Капіталу належить державі, 45% — приватним акціонерам (приватним особам, фінансовим інституціям, страховим компаніям тощо).
- •Грошова та кредитна системи великобританії
- •1. Грошова система Великобританії
- •2. Кредитна система Великобританії
- •Другий рівень банківської системи
- •Банк Англії
- •Грошова та кредитна системи Німеччини
- •Грошова система Німеччини
- •2. Кредитна система Німеччини.
- •Німецький федеральний банк – Бундесбанк;
- •Федеральна служба кредитного контролю ();
- •3.Німецький федеральний банк та грошово-кредитна політика
- •Грошова та кредитна системи Франції
- •1. Грошова система Франції
- •2. Кредитна система Франції
- •Банки другого рівня.
- •3. Банк Франції
- •Структура Банку Франції:
- •1) Для сучасної функціональної структури Банку Франції характерна централізація адміністративної влади в руках керуючого.
- •2) 2 Заступники керуючого.
- •Грошова та кредитна система Канади
- •Формування та розвиток грошової системи Канади
- •2. Кредитна система Канади
- •1. Банк Канади.
- •2. Асоціація канадських банкірів,
- •3. Комітет клірингових і інформаційних центрів
- •4. Приватні комерційні, або так звані чартерні банки
- •5. «Торговельні банки»
- •6. Ощадні банки
2. Кредитна система Канади
Кредитна система Канади включає:
центральний емісійний банк – Банк Канади,
комерційні банки,
небанківські фінансові посередники».
Банківська система країни завжди надійно захищалася законодавством як від конкуренції з боку інших фінансових галузей, так і кредитно-фінансових установ, що перебувають під іноземним контролем. У результаті цього захищені від іноземної конкуренції банки могли мати монопольно високі прибутки.
1. Банк Канади.
Банк Канади - центральний емісійний банк країни. Він був заснований як акціонерне підприємство, але власниками його акцій не могли бути комерційні банки, особи що в них працюють та також іноземці.
Уряд Канади протягом 1935-1938 р. викупив в приватних власників акції, що належали їм, перетворивши Банк у центральний. Діяльність Банку Канади визначає федеральний уряд, що призначає Раду директорів.
2. Асоціація канадських банкірів,
вищим органом якої є виконавча рада, очолює клірингову систему Канади.
3. Комітет клірингових і інформаційних центрів
– безпосередньо очолює роботу системи розрахунків між банками. Він має 10 організованих ним регіональних клірингових палат, іменованих розрахунковими центрами. Діяльністю регіональних клірингових палат безпосередньо управляють місцеві клірингові асоціації відповідно до мандатів, одержуваним від Асоціації канадських банкірів.
4. Приватні комерційні, або так звані чартерні банки
Користуються повною волею в комерційній діяльності.
5. «Торговельні банки»
«торговельний банк» практично не попадає під існуючі закони, що регулюють сферу фінансів у Канаді, і в першу чергу під закони про обмеження прав вкладників скуповувати великі (понад 10%) пакети голосуючих акцій фінансових компаній. Утворення фінансових конгломератів з різних по своїй спеціалізації фінансових компаній стало найважливішою особливістю централізації капіталу в кредитно-фінансовій сфері Канади в другій половині 80-х рр.
6. Ощадні банки
Ощадні банки в Канаді не одержали такого великого поширення, як у США. В основному вони отримані кошти населення вкладають в державні облігації.