Філостиктоз (бура плямистість листків).

Збудники — несправжні гриби роду Phyllosticta - Ph. mali Pr. Et Del., Ph. Briardi Sacc, Ph. Pirina Sacc, Ph. Cydoniae Sacc.

В Україні хвороба значно поширена. Уражуються листки, сильніше і яблуні, значно менше у груші та айви. Характерна ознака хвороби — утворення некротичних буруватих, в основному округлих плям діаметром 2 — 8 мм.

Буру плямистість яблуні викликають здебільшого Ph. Mali та Ph. Briardi. Перший утворює малі (2—3 мм), округлі, спочатку буруваті, а з часом сірі з темно-коричневою облямівкою плями, другий — більші (до 5 мм), світло-жовті, округлі або кутасті плями, без облямівки.

На груші та зрідка на яблуні збудником хвороби є гриб Ph. Pirina, який викликає бурі, округлі або неправильної форми плями, що часто зливаються, охоплюючи значну частину листка.

На айві хворобу викликає гриб Ph. Cydoniae, який зумовлює утворення коричневих, округлих або неправильної форми плям з темно-бурою облямівкою.

Через деякий час після проявлення хвороби на некротичних плямах утворюються пікніди у вигляді чорних кульок з безколірними одноклітинними пікноспорами.

Розвиткові хвороби сприяє тепла дощова погода, ураження листків збудником чорного раку та ін. При зволоженні уражених листків пікніди набрякають і пікноспори виходять з них слизистою масою у вигляді хвилястої смужечки. Розносячись вітром, краплями дощу, комахами, вони потрапляють на здорові листки і викликають нове ураження.

Збудники зимують пікнідіальною стадією на опалих вражених листках. Зрідка формують сумчасту стадію - перитеції з сумками і сумкоспорами.

Ураження листків у другій половині літа не рідко становить ЗО- 40%, а іноді 90-100%. При сильному розвитку хвороби 15-20% листків передчасно обпадають, внаслідок чого дерева ослаблюються зменшується їх продуктивність, погіршується зимостійкість.

Біла плямистість груші.

Збудник - недосконалий гриб Septoria piricola Desm.

Хвороба поширена в Україні. Проявляється незабаром після цвітіння груші, масового розвитку набуває у другій половині літа.

На уражених листках з'являються округлі, сіруваті плями з темно-бурою облямівкою. Залежно від стійкості сортів до хвороби розміри, кількість і забарвлення їх значно варіюють - від дуже малих (0,5-2,0мм), численних світлих з вузьким, ледь помітним коричневим обідком досить великих (4,5-7,0мм),менш чисельних, жовтувато-сірих з широкою, розпливчатою облямівкою. Через деякий час посередині плям утворюються органи конідіального спороношення гриба - пікніди у вигляді добре помітних темних кульок. Пікніди формуються з обох боків листка.

Восени та взимку на обпалих уражених листках розвиваються плодові тіла сумчастої стадії збудника хвороби - псевдотеції, в яких на весні формуються сумки з сумкоспорами. У сумчастій стадії гриб ма назву Mycosphaerela sentina honey. Сумкоспори дозрівають навесні і є джерелом первинної інфекції.

На обпалих листках можуть зимувати і пікніди. Навесні вони утворюють пікноспори, які також є джерелом первинної інфекції.

Розвиткові септоріозу сприяє помірно тепла дощова погода, особливо після цвітіння груші, коли масово поширюються, сумкоспори, а також у літній період, коли гриб розвивається в пікнідіальній стадії.

При масовому ураженні листків (80—100%) септоріоз зумовлює передчасний листопад у груші, пригнічує приріст, погіршує продуктивність і зимостійкість рослин.

Відносно стійкі проти хвороби сорти Лісова Красуня, Іл’їнка, Бере Боск.

Заходи захисту. Знищення джерел інфекції (обпалих листків) шляхом загортання в грунт при міжрядному обробітку насаджень, а також згрібання і компостування.