Лабораторна робота № 11 Тема: Хвороби кісточкових плодових культур

Мета: Вивчити основні ознаки найпоширеніших хвороб кісточкових плодових культур.

Завданя: Скласти характеристику найпоширеніших хвороб кісточкових плодових культур за формою 1.

Питання для розгляду:

1. Грибні хвороби.

2. Бактеріальні хвороби.

3. Вірусні хвороби.

Питання для самостійної роботи: Хвороби кормових бобових культур.

Форма 1

Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб кісточкових плодових культур.

Хвороба її назва та збудник	Джерела інфекції (як поширюється, де зимує, скільки зберігає життєздатність)	Період прояву і симптоми ураження рослин	Шкодочинність		Заходи боротьби

Обладнання і матеріали: гербарій уражених хворобами рослин, кольорові фото хвороб, атласи хвороб, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

На кісточкових плодових культурах зареєстровано багато захворювань. Найшкідливіші з них моніліоз, клястероспоріоз, полістигмоз сливи, борошниста роса, різні ураження голосумчастими грибами, бактеріальний рак і вірусні хвороби, що мають потенціальну можливість поширення.

1. Грибні хвороби.

МОНІЛІОЗ

Моніліоз є найбільш поширеним і шкідливим захворюванням кісточкових плодових культур.

Захворювання проявляється протягом всього вегетаційного періоду рослин. Навесні моніліоз викликає побуріння і засихання квіток, в'янення і засихання молодих листків, відмирання плодових гілочок і однорічних пагонів.

Інколи уражується зав'язь і всихає. Всі уражені органи рослин звичайно зберігаються на дереві до весни. У вологу погоду на них з'являються попелясто-сірі подушечки, які є спороношенням патогену хвороби.

Хвороба поширюється дуже швидко. Квітки можуть поникнути за одну ніч. Уражені суцвіття і пагони ніби обпалені вогнем, тому захворювання часто називають моніліальним опіком. У практиці цю хворобу інколи плутають з опіком квіток морозом, що спостерігається при ранніх заморозках.

Збудником моніліозу кісточкових плодових культур є широко спеціалізований недосконалий гриб Моnіlіа сіnеrеа порядку Нурhаlеs, що уражує 12 видів кісточкових культур (вишню, сливу, абрикос, персик та ін). У циклі розвитку гриб утворює міцелій і конідіальне спороношення у вигляді попелясто-сірих подушечок. Перезимовує гриб в уражених органах рослин міцелієм, який навесні утворює нове конідіальне спороношення, що є джерелом інфекції хвороби. Сприятливою для швидкого розвитку моніліозу навесні є прохолодна й волога погода під час цвітіння. Знижені температури затримують цвітіння, а висока вологість (особливо під час дощів і туманів) сприяє швидкому формуванню конідій і поширенню їх.

Протягом літа гриб М. сіnеrеа викликає дальше ураження пагонів і гілок дерев, а особливо плодів. На плодах спочатку з'являеться невелика бура пляма, яка швидко збільшується і покриває весь плід. На поверхні плоду з'являються попелясто-сірі подушечки. Гнилі плоди зморщуються, засихають, частина з них висить на дереві до весни. Ураження плодів моніліозом часто називають сірою плодовою гниллю.

Крім М. сіnеrеа, збудником моніліозу кісточкових культур може бути і М. fruсtіgenа. Цей гриб утворює більші подушечки жовто-пальового кольору, що розміщуються концентричними рядками.

Плоди кісточкових культур уражуються моніліозними грибами, як правило, у місцях пошкодження шкірочки комахами або при механічному пораненні, зараження часто спостерігається в місцях пошкодження казаркою і плодожеркою. Плоди можуть заражатись також при стиканні здорових і хворих плодів. Плоди, що мають восковий наліт, уражуються менше.

Моніліоз — дуже шкідливе захворювання. Втрати врожаю по країні від хвороби щорічно становлять 20—30%, а в окремих господарствах — 50—70.

Заходи боротьби. Видалення восени і спалювання уражених і висохлих плодових гілочок, пагонів, гілок і плодів.

Осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних кругів; дерев із заорюванням у грунт опалого листя і уражених плодів.

Навесні після цвітіння повторне вирізування і знищення уражених моніліальним опіком гілочок.

Хімічна обробка дерев на початку порожевівня пуп'янків, після цвітіння і через місяць після другого обприскування. Перше обприскування провадять 3—4%-ною бордоською рідиною (блакитне обприскування), а друге і третє —1%-ною бордоською рідиною або їх замінниками з додаванням інсектицидів проти казарки й плодожерки.

У районах сильного прояву моніліозу обприскування пізно восени кісточкових дерев 3—4%-ним залізним купоросом.