- •Лабораторна робота № 10
- •Грибні хвороби. Парша яблуні і груші.
- •Борошниста роса яблуні.
- •Моніліоз, плодова гниль.
- •Чорний рак яблуні
- •Звичайний, або західноєвропейський рак.
- •Цитоспороз.
- •Філостиктоз (бура плямистість листків).
- •Біла плямистість груші.
- •Буруватість листків груші.
- •Іржа зерняткових
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак кори яблуні та груші
- •Опік плодових дерев
- •3. Вірусні хвороби яблуні і груші Мозаїка
- •Розетковість
- •Кільцева мозаїка груші
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Хвороби кісточкових плодових культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Грибні хвороби.
- •Клястероспоріоз
- •Кокомікоз
- •Полістигмоз сливи
- •Борошниста роса
- •«Відьмина мітла» вишні.
- •Кучерявість листя персика.
- •2. Бактеріальні хвороби кісточкових плодових культур бактеріальний рак.
- •3. Вірусні хвороби кісточкових плодових культур
- •«Шарка» сливи.
- •Хлоротична кільцева плямистість кісточкових.
- •Мозаїка персика.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Хвороби ягідних культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Хвороби аґрусу
- •Американська борошниста роса
- •Антракноз
- •Стовпчаста іржа.
- •Облямівка жилок
- •Хвороби смородини
- •Антракноз
- •Септоріоз
- •Стовпчаста іржа
- •Бокальчаста іржа
- •Махровість листя
- •Хвороби малини
- •Антракноз
- •Пурпурова плямистість
- •Вірусні хвороби
- •Неінфекційний хлороз
- •Хвороби суниць
- •Коренева гниль
- •Плямистості
- •Борошниста роса
- •Гнилі ягід
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Хвороби винограду
- •1.Грибні хвороби.
- •2.Бактеріальні хвороби.
- •3.Вірусні хвороби.
- •1.Грибні хвороби. Мілдью
- •Антракноз
- •Сроки обробки рослин після дощу залежно від температури
- •Церкоспороз
- •Краснуха
- •Плямистий некроз
- •Сіра гниль
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак
- •3. Вірусні хвороби
- •Питання для самоконтролю
Антракноз
Захворювання відоме давно. Воно зустрічається скрізь, але особливо великої шкоди завдає в районах з достатньою вологістю. Проявляється на листках, черешках; пагонах і плодах малини. На листках утворюються спочатку дрібні (розміром ,1—3 мм в діаметрі) округлі сіруваті плями з широкою пурпуровою каймою. Вони часто зливаються, і уражена тканина може випадати.
На черешках утворюються плями у вигляді дрібних виразок, які можуть зливатися, а на стеблах — глибокі виразки, оточені широкою пурпуровою каймою. Уражена частина покривається побурілою пробковою тканиною, яка розтріскується. Таке суцільне опробковіння часто буває на кінцях однорічних пагонів і плодоносних гілок, що призводить до відмирання їх. Узимку уражена тканина сіріє тому таке ураження часто називають «сіра кора».
У вологу погоду на уражених частинах рослин утворюється спо-роношення патогену з виділенням жовтуватої слизистої спорової маси.
Збудник хвороби—сумчастий гриб Рlесtоdіsсеllа vеnеtа порядку Муrіаngіаlеs.
Зимує гриб у формі міцелію на уражених частинах рослин, а навесні звичайно утворює конідіальне спороношення.
Гриб може розвиватися при достатній вологості і досить великих коливаннях температури — від 3 до 31° (оптимум 20°). Рясне формування конідій спостерігається у вологій атмосфері, а поширення їх — у період випадання дощів і великих рос, що пов'язано з потребою розмочувати слизисту речовину, яка склеює конідії. Останні проростають тільки в краплиннорідкій волозі протягом 3—12 годин.
Інкубаційний період хвороби триває 7 днів. Звичайно антракноз малини поширюється в межах насаджень на невеликі відстані, а на нові насадження заноситься з садивним матеріалом. Хвороба викликає відмирання кінців пагонів і плодових грон перед достиганням ягід. Спостерігається муміфікація ягід, а уражене листя передчасно обпадає, що дуже знижує продуктивність малини.
Уражена антракнозом малина більше пошкоджується морозами в зимовий і ранньовесняний періоди.
Заходи боротьби. Створення і впровадження стійких проти антракнозу сортів малини в районах з достатньою вологістю.
Висаджування тільки здорового матеріалу із здорових насаджень.
Обрізування і знищення уражених одно - і дворічних пагонів, а при невеликому ураженні— обрізування кінців їх.
Боротьба з надмірним загущенням насаджень малини.
Восени обрізування уражених частин рослин, видалення і спалювання їх, грунт у міжряддях переорюють, а в кущах перекопують.
У ранньовесняний період до розпукування бруньок обприскування рослин і ґрунту.
Під час вегетації рослин 3-разове обприскування 1%-ною бордоською рідиною або замінниками їх: перше — при довжині молодих пагонів 15—20 см, друге — перед цвітінням і третє — зразу після цвітіння.
Поблизу насаджень малини знищення ожини, оскільки вона уражується тим самим збудником антракнозу і може бути джерелом резервації інфекції хвороби.
Пурпурова плямистість
Типова ознака хвороби — утворення на стеблах пурпурових розпливчастих плям, переважно нижче місця прикріплення черешка листка. Плями швидко збільшуються і стають добре помітними на фоні світлої кори однорічних пагонів малини. Середина плями світлішає і на ній з'являються крупні коричневі пікніди розміром 150— 200 мк у діаметрі.
Подібного типу плями з'являються на бруньках, черешках листків, а інколи навіть на жилках листків.
Збудником хвороби є сумчастий гриб Didymella аррlаnаtа порядку Sрhаеrіаlеs, тому й хворобу інколи називають дідімелою.
Пікноспорами гриб поширюється від рослини до рослини під час вегетації, викликаючи дедалі нові ураження. Зимує гриб міцелієм в уражених стеблах рослин, а навесні утворює сумчасту стадію — перитеції з сумками й сумкоспорами.
У. зв'язку з масовим ураженням стебел і бруньок шкідливість пурпурової плямистості дуже велика. Інколи гине 30% пагонів.
Заходи боротьби. Використання тільки здорового садивного матеріалу.
Проріджування кущів з видаленням і спалюванням уражених пагонів.
Викорінююче обприскування і літня обробка хімікатами проти антракнозу ефективні й проти пурпурової плямистості.