Звичайний, або західноєвропейський рак.

Збудник — сумчастий гриб Dialonectria galligena Petch. з цонідіальною стадією Cylindrocarpon mali Wr. Хвороба поширена в Україні повсюдно. Уражуються яблуня і груша. На штамбах, скелетних та напівскелетних гілках утворюються нарости.

розрізняють відкриту і закриту форми проявлення хвороби. На яблуні бувають обидві форми, на груші переважає відкрита.

При відкритій формі на штамбах і гілках (дуже часто в розвилках) з'являються характерні рани з оголеною потемнілою деревиною, по краях яких утворюються горбкуваті напливи з розтріснутої кори і деревини. При закритій формі нарости й напливи майже повністю вкривають рану, на них утворюються глибокі щілини без оголення деревини. В щілинах, на поверхні наростів і навколо них добре помітні темно-коричневі й червоні горбочки спороношення гриба.

У тканини рослин збудник проникає через різні пошкодження кори. Часто спороношення гриба розвивається на корі молодих, уражених пагонів.

У циклі розвитку гриба переважає сумчаста стадія — формуються строми з перитеціями, в яких утворюються сумки з сумкоспорами.

У конідіальній стадії гриб утворює мікро- і макроконідії, які формуються рано навесні безпосередньо на грибниці або на молодих стромах у вигляді червоних горбочків, розмішених по краях рани.

Патоген зимує грибницею й перитеціями в місцях ураження рослин. Він може розвиватися в широких межах температури — від 2 до 30°С. Розвитку хвороби сприяє надмірне зволоження.

Хронічне захворювання зумовлює порушення діяльності провідної системи уражених органів, порушується обмін речовин в рослинах, погіршується водний баланс, що послаблює приріст, погіршує зимостійкість рослин. Сильно уражені молоді рослини можуть загинути. Особливо небезпечний звичайний рак для слабкх рослих сортів на вегетативних підщепах. Сильнорослі сорти (Антонівка звичайна, Пепінка литовська та ін.) відносно стійкі проти хвороби.

У захисті рослин переважне значення мають профілактичні заходи, особливо забезпечення високої життєздатності дерев, запобіганні пошкодження кори та належний догляд за насадженнями.

Цитоспороз.

Збудники — недосконалі гриби Citospora. Головніщі з них С. carposperma Fr. і С. schulzerl Sacc. et Sycd. — на яблуні, С. microspora Robenb. —на яблуні та груші, С. cydoneae Bub. Et Kab. — на айві.

Проявляється у відмиранні кори на гілках і штамбах дерев. Уражуються зерняткові й кісточкові культури. Подібно до чорного раку спочатку на корі утворюються невеликі вдавлені плями, обмежовані тріщинами. Але, на відміну від чорного раку, відмерла кора зберігає червонувато-коричневий колір і лише частково відділяється від деревини поздовжніми смугами. Часто цитоспорозні відмирання кори займають великі ділянки штамбів або повністю покривають кору гілок. У місцях ураження під епідермісом утворюються численні строми збудників хвороби у вигляді горбочків, які відкриваються на поверхню вихідними отворами. Поверхневі шари кори злущуються і звисають шматочками.

Збудники цитоспорозу гриби належать до роду Valsa родини Valsaceae порядку Sphaeriales можуть утворювати й сумчасту стадію у вигляді плодових тіл — перитеції'в. Головною у збудників цитоспорозу є пікнідіальна стадія, якою вони зимують і з року в рік розвиваються й поширюються.

Виходу пікноспор сприяє намокання ураженої кори дощем або великою росою.

Цитоспороз уражує в основному ослаблені рослини.

Цьому сприяють підмерзання, сонячні опіки, механічні пошкодження кори, підмокання дерев внаслідок близького залягання підґрунтових вод тощо.

Залежно від інтенсивності ураження, загального стану, виду та віку рослин цитоспороз може розвиватися у двох формах — гострій і хронічній.

Для молодих дерев, особливо слабкорослих сортів яблуні, хвороба дуже небезпечна. За короткий час у них можуть засихати не тільки окремі гілки, а й цілі рослини.