Полістигмоз сливи

Полістигмоз сливи часто називають червоною плямистістю, або «опіком», листків сливи. Хвороба також зустрічається на черешні, мигдалі й терені, хоч проявляється значно менше.

Хвороба звичайно проявляється в другій половині літа на листках, спочатку у вигляді подушечкоподібних жовтуватих або світло-червоних плям. Пізніше плями товстішають, стають червоними і блискучими, ніби лаковані, а до весни чорніють.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Ро1уstіgmа rybrym порядку Нуросrеаlеs. На листках гриб, крім міцелію, що утворюється у вигляді строми (подушечки), у місцях плям влітку формує пікніди з пікноспорами.

Червона плямистість викликає передчасне обпадання листків, що позначається на прирості пагонів, зимостійкості рослин і врожаї. У районах

Спочатку плями блідо-жовті, а потім яскраво-оранжеві. З нижнього боку вони випуклі, з численними темнозабарвленими крапочками. На опалому листі плями стають коричневими або навіть чорними.

Заходи боротьби. Осіння зяблева оранка міжрядь і обкопування пристовбурних кругів з старанним загортанням у грунт опалих листків.

Викорінююче обприскування дерев і ґрунту навесні до розпуcкання бруньок.

Борошниста роса

Часто виявляється на сливі, черешні, вишні, абрикосі й особливо на персику. Сильно проявляється, коли зразу після опадів починається суха і жарка погода.

Уражуються пагони, листя, а в персика і плоди. На них спочатку утворюється білуватий повстяний наліт. Пізніше на нальоті з'являються чорні крапки (клейстокарпії), що надає йому темно-сірого забарвлення. На персиках клейстокарпії утворюються рідше, тому наліт завжди світліший.

Збудником борошнистої роси персика є сумчастий гриб Sрaerotheca pannosa vаr. реrsісае, а інших кісточкових культур—також сумчастий гриб Роdosрhаеrа trіdасtуlа. Ці гриби належать до порядку Еrуsiphales.

Навесні і влітку гриби розвивають рясне конідіальне спороношення у вигляді ланцюжка. За допомогою конідій гриби й поширюються.

Перезимовує Sрh. pannosa vаr. реrsісае на молодих уражених пагонах міцелієм, який навесні дає нове конідіальне спороношення, що є первинним джерелом інфекції. У збереженні інфекції сумчаста стадія відіграє другорядну роль, оскільки більшість клейстокарпіїв руйнується восени і взимку під впливом різних сапрофітів.

Гриб Р. trіdасtуlа перезимовує переважно в формі клейстокарпіїв на опалому листі й пагонах, у яких сумки з сумкоспорами дозрівають до весни і є первинним джерелом інфекції. Збереження міцелію і утворення на ньому навесні конідіального спороношення спостерігається рідко.

Особливо великої шкоди завдає борошниста роса молодим насадженням кісточкових порід, часто від ураження припиняється ріст їх. На дорослих насадженнях шкода від хвороби трохи менша, але уражені пагони гірше переносять суворі зими і на 5—7% знижується врожай плодів.

Заходи боротьби. Осіннє обрізування уражених пагонів і знищення їх, а також старанне загортання опалого листя під час зяблевої оранки міжрядь і обкопування пристовбурних кругів.

При з'явленні перших ознак хвороби обприскування дерев. У разі потреби повторне обприскування фунгіцидами провадять через 10—15 днів після першого.