«Відьмина мітла» вишні.

Хвороба зустрічається в багатьох районах Уражує вишні й черешні. Характерним для неї є утворення на гілках дерев великої кількості щільно розміщених пагонів у вигляді мітли, тому в народі вона дістала назву «відьмина мітла». На таких пагонах утворюється багато листків, але вони дрібні, хвилясті, крихкі і з нижнього боку покриті білим або жовтуватим, інколи рожевим нальотом. Уражені листки мають кумариновий запах. Навесні «відьмині мітли» першими покриваються дрібними листками І стають добре помітні. На них не утворюються плоди, але для розвитку їх витрачається велика кількість поживних речовин, а це дуже виснажує дерева.

Збудник хвороби Ехоаsсus сеrаsі перезимовує міцелієм на уражених гілках, звідки проникає у листки і на нижньому боці їх утворює сіруватий восковий наліт, що складається із .шару сумок, які сидять на підсумкових клітинах, розмір 10—17X5—8 мк. Розмір сумок 30—50X7—10 мк, а сумкоспор 6—9x5—7 мк. Останні частабрунькуються в сумках. Розсіюються сумкоспори влітку, перезимовують у тріщинах кори, між лусочками бруньок, в камеді дерев та інших місцях. Заражаються рослини навесні. Гриб проникає в росткові бруньки на початку їх розвитку і викликає утворення «відьминих мітел».

Кучерявість листя персика.

Хвороба дуже поширена і характеризується утворенням на гілках потовщених крихких з нерівною поверхнею червонувато-рожевих або янтарно-жовтих листків. Такі листки швидко обпадають, а плоди на деревах перестають розвиватись і засихають. Хвороба проявляється і на пагонах, що скривлюються, потовщуються і мають жовтувате забарвлення, а при перших заморозках гинуть.

Збудник хвороби — Ехоаsсus deformans розвиває грибницю в листках між епідермальними клітинами й під кутикулою, а на пагонах — між пучками механічного кільця і в серединній паренхімі. Гіменіальний шар, що складається з шару сумок, закладається під кутикулою листка, який розривається при дозріванні плодоношення гриба.

Сумкоспори розсіюються влітку, але зараження рослин не викликають. Вони зимують між лусочками бруньок, у ранках на гілках та в інших місцях. Тільки навесні при пробудженні бруньок сумкоспори проростають і заражають пагони й листки. Гриб може зберігатись у вигляді міцелію в уражених пагонах.

Ураженню рослин хворобою сприяє волога і прохолодна погода (6—8°) навесні. Висока волога сприяє також брунькуванню сумкоспор і швидкому проникненню паразита в рослину.

Кучерявість листя персика є однією з найшкідливіших захворювань. У перший рік хвороба викликає обпадання листків, усихання й обпадання плодів, відмирання однорічних пагонів, на другий рік дерева звичайно не плодоносять.

Заходи боротьби. Восени або рано навесні до розпукування бруньок уражені й висохлі пагони обрізують і спалюють.

Повторне обрізування уражених пагонів навесні, коли добре видно ознаки захворювання, а спори ще не розсіювалися.

У невеликих насадженнях збирання і спалювання ураженого листя, а в промислових обов'язкова осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних кругів із старанним загортанням опалого листя.

Важливе значення має викорінююче обприскування, яке рекомендується проти полістигмозу та інших хвороб.

На початку бубнявіння бруньок обприскування дерев 1—2%-ним мідним купоросом, 4%-ною бордоською рідиною (блакитне обприскування).

У боротьбі з кучерявістю персика вирощування сортів з підвищеною стійкістю проти хвороби.