- •Тема 30. Європейські мистецькі стилі «галантної доби» (18 століття).
- •Загальна характеристика епохи.
- •2. Рококо – стиль «галантної доби».
- •Ідеал стилю рококо.
- •Ватто. Паломництво на острів Кіфера.
- •Архітектура рококо Французьке рококо: Амалієнбург під Мюнхеном.
- •Фридериціанське рококо маскується під шінуазрі (тобто наслідування китайському): Китайський будиночок у Потсдамі.
- •Фрагмент інтер’єру з меблями в стилі рококо.
- •3. Годинник з мопсиками. 2. Бант з хризоліту . 2. Миска з кришкою. Фаянс. Франція. Середина 18 ст.
- •Замок Амалієнбург. Інтер'єр. 1734-39. Німеччина.
- •Інтер'єр в стилі рококо.
- •Десюдепорти над дверима та над дзеркалами в інтер’єрі стилю рококо.
- •3. Мистецтво Франції початку-середини 18 ст.
- •Фрагмент інтер’єру в стилі рококо.
- •1) Архітектура.
- •Симетрія парку готелю де Субіз.
- •Інтер’єр в Готелі де Субіз.
- •Фрагмент стелі в так званій Кімнаті Принцеси Готелю Субіз.
- •Фрагмент інтер’єру в готелі Субіз.
- •Емманюель Ере де Корні. Площа Станіслава. 1752—1755 рр. Сучасний вигляд.
- •Джованні Нікколо Сервандоні. Церква Сен-Сюльпіс. Західний фасад. 1732—1777 рр. Париж.
- •Ж ак Анж Габріель. Малий Тріанон. Версаль.
- •Площа Злагоди. Фрагмент.
- •Фонтан на площі Злагоди в Парижі.
- •Жак Жермен Суфло. Церква Святої Женев’єви (Пантеон). 1757—1790 рр. Париж.
- •2) Скульптура
- •Ж.Б. Лемуан Молодший . Астрономія.Б. 1738 р. Овальний салон, Готель Субіз, Париж.
- •Пігаль. Меркурій, що зав’язує сандалії. Б. 1738 р. Лувр, Париж.
- •Ж. Б. Пігаль. Автопортрет. 1777 р. Лувр, Париж.
- •Е. М. Фальконе. Зима. 1771. Ермітаж, Санкт-Петербург. Амур, що свариться. Е. М. Фальконе. Полювання. Севрський фарфор. 1758. Ермітаж, Санкт-Петербург.
- •Етьєн Моріс Фальконе. Мілон Кротонський. 1744 р. Лувр, Париж.
- •Е. М. Фальконе. Три Грації. Бк. 1770. Лувр, Париж.
- •Фальконе. Пігмаліон і Галатея. 1763р.
- •Етьєн Моріс Фальконе, Марі Анн Колло. Пам’ятник Петру I («Мідний вершник»). 1766—1782 рр. Санкт-Петербург.
- •Гудон. Діана. 1777.
- •Жан Антуан Гудон. Портрет композитора к. В. Глюка. 1775 г. Королевский музыкальный колледж, Лондон.
- •Жан Антуан Гудон. Вольтер.
- •Мейсенська порцеляна.
- •4. Живопис
- •Портрет Антуана Ватто.
- •8. А. Ватто. П’єро (Жіль). Лувр, Париж.
- •9. А.Ватто. Вивіска лавки э.Ф.Жерсена. 1720. Картинна галерея, Берлін-Далем.
- •Франсуа Буше. Автопортрет.
- •Ф.Буше. Туалет Венери.
- •Шарден. Молитва перед обідом. 1744. Ермітаж, Санкт-Петербург. . Ермітаж, Санкт-Петербург.
- •Шарден. Мідний бак для води. 1734. Лувр, Париж.
- •Шарден. Натюрморт з люлькою. Б. 1737.
- •Шарден. Натюрморт з атрибутами мистецтв. 1766. Ермітаж, Санкт-Петербург.
- •Шарден. Автопортрет. 1774. Шарден. Портрет дружини. 1775.
- •Гварді. Площа Сан Марко. 1760-1765. Національна галерея, Лондон.
- •Гварді. Трьох-арочний міст. 1765-1770. Національна галерея, Вашингтон.
- •Гваді. Архітектурна фантазія. 1760-і.
- •Гварді. Площа перед Санті Джованні е Паоло у Венеції.
- •Гварді. Капріччо. 1780-1790. Міський музей, Кастельвеккіо.
- •Каналетто. Венеція. Площа Сан-Марко.
- •Каналетто. Площа Сан-Марко. 1730.
- •Каналетто. Свято обручення кенійського дожа з Адріатичним морем.
- •Каналетто. Вестмінстерське абатство і процесія рицарів. 1749. Вестмінстер.
Етьєн Моріс Фальконе, Марі Анн Колло. Пам’ятник Петру I («Мідний вершник»). 1766—1782 рр. Санкт-Петербург.
Все життя Фальконе мріяв про створення монументального твору, — втілити цю мрію йому вдалось в Росії. За порадою Дідро імператриця Катерина ІІ доручила скульптору створення кінного пам’ятника Петру I. Ескіз з воску був зроблений ще в Парижі, після приїзду майстра до Росії у 1766 розпочалась робота над гіпсовою моделлю у величину статуї.
Відмовившись від алегоричного рішення, запропонованого йому оточенням Катерини II, Фальконе вирішив представити самого царя як «творця, законодавця і благочинника своєї держави». Голову статуї він доручив моделювати своїй учениці Марі Анн Колло. В статуї царя, що усмиряє коня, прекрасно передана єдність руху і спокою; особливу велич монументу надають по-царськи гордовита посадка Петра, наказуючий жест руки, поворот піднятої голови у лавровому вінку, що уособлює спротив стихії й утвердження державної воли. Підіймаючись на постаменті з цільного каменя у вигляді хвилі, пам’ятник виразним силуетом вимальовується на тлі перспективи Петербурга. На п’єдесталі вибитий лаконічний надпис «Petro primo Catharina secunda» («Петру Першому Катерина Друга»).
ЖАН АНТУАН ГУДОН (1741—1828)
Жан Антуан Гудон пройшов серйозну художню школу: він навчався в академії і стажувався в Римі.
Гудон. Діана. 1777.
Майстер віддав данину традиційним для класицизму античним сюжетам (найбільш відомою стала статуя «Діана», що існувала в двох варіантах: 1776 і 1780 рр.), але по-справжньому знайшов себе в жанрі портрета. Моделями Гудона були відомі громадські діячі: французькі письменники і філософи — Дені Дідро, Жан Жак Руссо та ін. Не прикрашаючи зовнішність своїх героїв, він майстерно відображав незвичність особистості, творче обдарування. В портреті Крістофа Віллібальда Глюка (1775 р.) Гудон вражаюче передав порух душі композитора — здається, що в пориві натхнення його побите віспою обличчя перетворюється на очах, стає прекрасним.
.
Портрет композитора К. В. Глюка (фрагмент). Портрет Наполеона I. Теракота. 1806.
Гіпс. 1775. Бібліотека землі Тюрингія. Веймар. Музей витончених мистецтв, Діжон.
Жан Антуан Гудон. Портрет композитора к. В. Глюка. 1775 г. Королевский музыкальный колледж, Лондон.
Особливе місце в творчості Гудона займають зображення Вольтера. Скульптор створив декілька портретів знаменитого французького мислителя, а також дві статуї, майже однакові за задумом (одна з них, 1781 р., виконана на замовлення російської імператриці Катерини II). Вольтер сидить в кріслі. Риси його обличчя передані з граничною точністю. Легкий нахил тіла вперед, гострий погляд, саркастична усмішка, що застигла на тонких губах, створюють враження живого контакту моделі з Одежі, які важко віднести до певної епохи, природні в зображенні філософа і змушують замислитись про справжній масштаб його особистості. Вольтер став для майстра втіленням головних духовних цінностей свого часу. Портрет конкретної людини перетворився у Гудона в певний ідеальний образ мислителя — мудреця, що увібрав в себе і знання сучасного життя, і досвід древності.