12. 1. Хто з героїв повісті “кайдашева сім’я”…

1. “…замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми”?

2. “…був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками”?

3. “…була з поетичною душею, з ласкавим серцем. Часом в своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень”?

4. …вважав, що вісь біля воза “хруснула як тріска” тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю?

5. …наглядала за працею невістки, “наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду”?

6. “…був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх в руках. Гроші втікали до шинкаря”?

7. “…був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові”?

8. …був дотепним, життєрадісним парубком, а ставши господарем, сварився з братом за кожну дрібницю?

9. …була добра, чуйна, вразлива, ніжна, вміла тонко сприймати красу?

10. …була егоїстичною, дико ставилася до племінників, які зірвали кілька грушок?

11. …нацькував Карпа на рідну матір: “По спині лупи її! Виколи дрючком їй друге око!”?

12. “…приймав за горілку не тільки пашню, але навіть крадене сіно й солому…дивився, як п’яні мужики валялись під його шинком, та зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках”?

13. …повчав дочку: “Як будеш свекрові та свекрусі покірненька, буде твоя головонька веселенька”?

14. …вважає: “…хто піде в Єрусалим або щороку в Києві в Лаврі паску їстиме, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога”?

15. …сказав Кайдашам, що “Мелашка зосталась в Києві, а з Києва, мабуть пішла на заробітки за границю або на Басарабію”?

 12.2. ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?

1. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були намальовані веселі тонкі брови, густі-прегусті, як шовк”.

2. “…молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою”.

3. “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем…Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом”.

4. “Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи зі злістю”.

5. “Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною”.

6. “…був широкий у плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.” “Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались”.

7. “…Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з дорогою булавою.”

8. “…Висока та суха, неначе циганська голка в запасці, в рясній, білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові. Сліпе око біліло ніби наскрізь, як вушко в голці.”

? 13. УРОК ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ

(Проблемні запитання до самостійного опрацювання роману І. С. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”)

1. Підготуйте повідомлення, в якому коротко схарактеризуйте епоху, зокрема ті обставини, які стосуються князя Вишневецького.

2. Схарактеризуйте образ Єремії Вишневецького за таким планом: 1. Родовід. 2. Позитивне і негативне в характері. 3. Навчання в колегії єзуїтів. 4. Причини зради. 5. Деґрадація. 6. Перетворення людини, яка мала всі шанси стати лицарем і національним героєм, у ката свого народу.

3. Чи викликає юний Єремія ненависть? А може, чимось і приваблює? Чим саме?

4. Чому Вишневецький не сподобався ректору львівської єзуїтської колегії Вінцентію? Які думки виникли в Патера?

5. Пригадайте, яким став Єремія після закінчення колегії? Хто формував його погляди?

6. Що змінилося в характері Вишневецького після повернення з-за кордону? Яка честолюбна думка заволоділа ним? Чим вона була небезпечна?

7. Поміркуйте, чи любив Єремія Україну? А Польщу любив? Доведіть.

8. З’ясуйте, чи існувало для Вишневецького поняття Батьківщини.

9. Як згадував Вишневецький свого уславленого предка? Що його приваблювало в Байді, а що він осуджував?

10. Поясніть, як ставився Єремія до демократичних порядків на Запорозькій Січі. Чому?

11. Як поставився Вишневецький до селянських повстань? Про що свідчить люта розправа його з немирівцями? Чи була необхідність у такій жорстокості?

12. Розкажіть, якою була любов Єремії до Тодозі Світайлихи. Чому це прекрасне почуття не одухотворило князя, не зробило його благороднішим, добрішим?

13. Чому Вишневецький не зміг протистояти Максимові Кривоносові в бою? Яка причина його поразки?

14. Прокоментуйте даний уривок, розкривши дику жорстокість Вишневецького, його садизм і цинізм, похваляння у присутності Тодозі Світайлихи знущанням над її земляками:

“Йдучи стежкою, Єремія оповідав Гризельді, як його піддані в Немирові збунтувались проти його, не пустили його посланця в місто, як він страшно покарав немирівців, розпилював, розрубував пополовині, здирав з живих шкуру, саджав на залізні палі, обливав окропом. Тодозя все те чула і ніби завмерла, слухаючи оповідання про страшну кару над немирівцями. На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України…”

15. Проаналізуйте сцену двох катів на бенкеті:

“ - Ні, не гарбаю! А хто вирізав українські села коло Лисянки, як було повстання Павлюка? Самійло Лащ. А хто вирізав упень села коло Стариці? Самійло Лащ. Чи правду я кажу? Га?

• Усе Лащ та Лащ, а другим нічого не припадає, - гордовито обізвався Єремія. – Усе Лащ на всю Польщу й Україну. За ці славні вчинки нехай пан вип’є оцей кубок венгерського…”

16. Пригадайте епізод, коли Єремія Вишневецький вперше інтуїтивно відчув свою моральну ущербність.

17. Поясніть, чому князя Єремію покинула мужність у битві з Максимом Кривоносом. Що він зрозумів у ті хвилини? Чому кинувся навтікача?

18. Знайдіть і проаналізуйте епізод, коли Вишневецький мислить як подвійний зрадник.

19. Схарактеризуйте образ Максима Кривоноса за таким планом: 1. Історичні відомості про нього. 2. Зображення Максима Кривоноса в романі. 3. Аґітаційна місія. 4. Героїзм і відвага в боях. 5. Ненависть до ворогів і до перевертня Єремії. 6. Глибоке розуміння Кривоносом трагедії Тодозі Світайлихи і спроба схилити її на бік повсталих.

20. Випишіть із енциклопедії (УРЕ) відомості про Максима Кривоноса. Проаналізуйте картину М. С. Самокиша “Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким.” Пригадайте перекази або леґенди про цю подію.

21. Де вперше в романі з’являється Максим Кривоніс? Яку місію він тоді виконував?

22. Пригадайте, що злякало Єремію при зустрічі з козаком-“старцем”, у якого перебрався Максим.

23. Поясніть, наскільки вміло виконував Кривоніс роль організатора народної війни за незалежність.

24. Чи знав Максим, що Тодозя – коханка Єремії? Чому просив у неї допомоги? На що сподівався?

25. Прочитайте вголос і проаналізуйте промову Максима Кривоноса на Чорній Раді. З’ясуйте, чи сприяла вона пробудженню національної свідомості людей, чи спонукала замислитися над долею України.

“Козацтво гине. Україна гине. Всі наші значні пани поставали перевертнями і нашими ворогами, як от і цей ваш князь Ярема Вишневецький. Невже ви хочете, щоб вас усіх посаджали на залізні палі та пообтикали шляхи усякі Потоцькі, Лащі, Конецпольські та Калиновські? Доки ми терпітимемо!”

26. Чи зрозумів Кривоніс душевні муки сестри свого друга Супруна Тодозі Світайлихи, яка опинилася в таборі ворогів з власного бажання? Чи дорікав козак сотничисі, чи, навпаки, вірив, що в душі нерозважливої жінки любов до України переважить над коханням до Вишневецького? Яким чином Світайлиха могла спокутувати свій гріх перед Вітчизною і людьми? З яким проханням звернувся до неї Максим Кривоніс?

27. Підготуйте розповідь про ставлення народу до гетьмана Богдана Хмельницького, його передбачливість, воєнну кмітливість.

28. Хто такий Вовгура? Чому навіть Єремія захоплюється ним?

29. Охарактеризуйте Супруна, побратима і однодумця Кривоноса та Вовгури.

30. З’ясуйте, чи насправді старі діди-запорожці Мехтодь Кандзьоба та Пархім Запалихата піднімали немирівців на повстання. Доведіть свою думку.

31. Чому Мехтодь і Пархім зневажали Єремію і жорстоко висміювали його?

32. Які саме слова старих запорожців були для Вишневецького найдошкульнішими? Чому?

33. Як поставилася немирівська громада до смерті героїв – дідів-запорожців?

34. Чи задовольнився Єремія смертями двох запорожців? Як характеризують його подальші дії?

35. Схарактеризуйте образ Тодозі Світайлихи за таким планом:

1. Складність долі. 2. Здатність на велике кохання та самопожертву. 3. Усвідомлення свого відступництва в тяжкий для народу час. 4. Довічна спокута.

36. Поясніть, чи заради користі полюбила Світайлиха Єремію. Як ставилася вона до своєї любові?

37. З’ясуйте, коли сотничиха вперше відчула себе приниженою князем Єремією Вишневецьким.

38. Чи вміла сотничиха користуватися зброєю? Чому, коли Вишневецький почав вимагати, щоб вона кинула пістоль, Тодозя змусила і його кинути шаблю?

39. Як поставилася сотничиха до обіцянки Єремії подарувати їй село? Про що це свідчить?

40. Поясніть, чому Тодозя все-таки виїхала з шляхтою до Вишневця.

41. З’ясуйте, коли Світайлиха відчула, що Єремія не любить її? Чи помстилася вона?

42. Як ви розцінюєте те, що Тодозя не відчинила козакам браму?

43. Поміркуйте, чому Світайлиха врятувала Гризельду та Єреміїного сина. Чи правильно вона зробила? Чи можна це назвати благородством жіночої душі?

44. Яка, на вашу думку, причина того, що Тодозя стала черницею (тому, що Світайлиха була коханкою Вишневецького, чи тому, що вона не допомогла козакам)?

45. Яка ваша думка про відповідальність кожної людини за долю нації? Яке ставлення до зрадників народу? Чи може відступник стати героєм? Як ви оцінюєте образ Єремії Вишневецького?

 14. Усні повідомлення

1. Народознавство в повісті “Кайдашева сім’я”.

2. Прислів’я та приказки в повісті “Кайдашева сім’я”.

3. Художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”.

4. Маруся Богуславка.

5. Іван Виговський.

6. Богдан Хмельницький.

7. Максим Кривоніс.

8. Єремія Вишневецький.

9. Родовід Єремії Вишневецького.

10) Політична обстановка в Україні XVII ст.

 15. Завдання для підсумкової контрольної роботи