- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
Ідея панславізму (в Росії - своя, у Польщі – на основі польського месіанізму); використання кириличного шрифту уболгар, українців, білорусів, росіян, сербів...латиницю – поляки, чехи, серби..лалала. Спільні теми: (теми див. у поперед. пит.) Літ. ознаки: спільні жанри:запозичення їх у західно-європейців, наслідування західницьхої літератури.
Протистояння католицької і православної церков(Чаадаєв, Гоголь); неспівмірне функціонування слова і діла
Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
Генрик Сенкевич «Камо грядеши»,Чеслав Мілош «Вибрані твори», Шимборська Віслава «за поезію, яка з іронічною точністю проявляє історичні та біологічні явища в контексті реальності людства». Своє творче кредо Віслава Шимборська висловила у лекції з нагоди вручення премії: «Натхнення, чим би воно не було, народжується з невтомного „не знаю“… Тому так високо ціную [ці] два малих слова… Вони розширюють наше життя до просторів, які містяться в нас самих, і просторів пізнання нашої прекрасної Землі», Три слова найдивніших Коли вимовляю слово Майбутнє, перший склад відходить вже до минулого. Коли вимовляю слово Тиша, нищу її. Коли вимовляю слово Ніц, створюю щось, що не міститься в жоднім небутті. Юзеф Ротблат роман «Селяни», Лех Валенса «Як борець за права людини».
Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
Найвизначніший слов»янський політик і публіцист. Заснував видавництво «Літературний інститут в Римі», У студентські роки був головою організацій «Корпорація Патрія» і «Міжкорпораційне коло», діячем студентської організації «Державницька думка», міжнародного відділу Центрального комітету Спілки студентської молоді, редактором часописів «Академічний день» і «Бунт молодих» (з 1936 року «Політика»). 1947 року — видавець та головний редактор часопису Kultura. У жовтні 1947 року переїздить до Мезон Ляффіт під Парижем, де розгортає широку видавничу діяльність, співпрацює з видатними польськими еміграційними публіцистами та письменниками: Юзефом Чапським, Єжи Стемповським, Константином А. Єленським, Юліушем Мерошевським, Чеславом Мілошем, Вітольдом Ґомбровичем, Ґуставом Герлінгом-Ґрудзінським. З 1953 року — ініціатор видання «Бібліотеки Культури», з 1962 року видає «Історичні Зошити», присвячені новітній історії Польщі та країн Центрально-Східної Європи. До вересня 2000 року вийшло 511 томів «Бібліотеки Культури», серед яких — 132 числа «Історичних зошитів» і 636 видань «Культури».
Входив до складу редакційної колегії російського дисидентського часопису «Континент», був членом редакційної ради українського квартальника «Віднова», брав активну участь у акціях на захист свободи творчості і вільного культурного розвитку.
1982 — за його ініціативою був заснований Фонд допомоги незалежній польській літературі і культурі.
Протягом 50 років прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.