- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
Засуджував історик деспотизм Петра, його жорстокість, старанність Преображенського наказу, в застінках якого гинули люди за бороду і російські каптани. Карамзін проаналізував історичні причини деспотизму московських царів (и не только Ивана IV, но и его предков — Василия III, Ивана III). 9 том «Изобличение мучителя россиян» - про деспотизм Грозного, терор якого назр. роками.
«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
Ставив мету - вивчення досвіду минулого, щоб не повторювати помилок і наслідувати всього доброго. Основна ідея "Історії держави Російської" полягала в тому, що рушійною силою руського історичного процесу завжди виступало самодержавство; без самодержавства немає Росії; Росія не зникла з історичної арени, політичної картини світу тому, що її рятувало самодержавство. В цьому і полягає смисл філософії руської історії Карамзіна. "Росія влаштувалася перемогами і єдиноначальністю, гинула від разновластія, а рятувалася мудрим самодержавством". Карамзін підкріпив цю тезу стисненим екскурс в минуле країни. Історія" Карамзіна була кроком вперед щодо розробки окремих методологічних проблем, зокрема та створення цілісної концепції руської історії в цілому. Велике значення мав той факт, що Карамзін шукав і віднаходив в історії Росії те, що пов'язувало її з історією Західної Європи і часто наводив докази, приклади з історії Англії, Франції, Іспанії, Португалії, Данії.
Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
імперському світогляді працює єдине правило: «усе, що суперечить нашій думці, треба винищити», або в кращому випадку послабити. Раніше, за панування комуністичної ідеології, намагалися створити єдиний «радянський народ», а тепер комусь захотілось з усіх православних на пострадянському просторі, під омофором святої Православної Церкви, зробити єдиний «Руський мир», в основі якого повинна панувати російська культура, і російська церковна та політична думка.
Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини.
Правозахисний, демократичний ( представники- інтелігенція: письм. Солженіцин, фізик Сахаров)
Релігійний , громадянські та національні права вимагали.
Виникло із послаблення «паралічу стрху», десталінізації..
Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
Чувством любви и сострадания к ближнему исполнено стихотворение "На железной дороге". Тема страданий личности, раздавленной "железной действительностью", навеяна поэту толстовским "Воскресением". Трагедия одинокой, отвергнутой души, история оскорбленной девушки приобретает обобщенное социальное содержание, превращаясь в трагедию поколения, народа. В стихотворении "На железной дороге", сочувствуя униженному и оскорбленному человеку, поэт утверждает свою любовь к России. Блок создал особенный поэтический образ Родины. Это образ красавицы женщины, возлюбленной, невесты.