- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
Небо і земля - Москва і СПб - Людина і Бог - Життя і смерть - Кінець світу - Місце Росії у світовій історії
Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
Західний цетр: Григорій Богослов – «Полювання проти єретиків», Василій Великий -
«Дев»ять персів», Іван Златоустий – богослужебні тексти. Перші церковні публіцистичні тексти перекладали Кирило і Мефодій.
Східний центр:
Амвросій Медіоланський – цикл листів «Провівтар перемог», Ієронім Стридонський – перекладач Біблії на латинську мову, Августин Блаженний – «Сповідь»
Мотиви творчості російських декабристів.
Боротба проти самодержавства і кріпосництва, прав народу про вільне життя,на своє мистецтво, на звільнення. боротьба за национально-самобытную, героико-патриотическую, революционно-освободительную русскую литературу. идею поэта-гражданина, которая стала характерной для передовой русской эстетики. Эта идея была сформулирована в известном признании Рылеева: «Я не поэт, а гражданин». Идея поэта-пророка, обладающего «силой воздвигать народы» на борьбу за свободу, свойственна и Кюхельбекеру. Висока місія поезії., народність, національна самостійність літератури, збаг. нац. традиціями., вільна від впливу іноземних тенденцій,патріотизм, громадянське почуття пробудити. Історична достовірність, нац.,гром.,патр. тематика.Нове в дек.поемах-розчарований герой. Патриотическое чувство ответственности за судьбу родной страны рождало у них страстное желание видеть родину свободной и готовность отдать свою жизнь делу ее освобождения Неотъемлемым свойством героя-гражданина Рылеев считает «любовь к общественному благу», бороться революционным путем. Оди, дружні послання, думи, поеми, громадянського подвигу. Рилеев, Безстужев, Кюхельбекер
Національна ідентифікація Миколи Гоголя: публіцистичні точки зору. Пахаренко. Український Гоголь.Трагедія загубленої вітчизни. Ще щось Маланюка (про те, що Гоголь – явище типово місячне). Андрій Воронцов. Гоголь, Україна і Росія.
Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
Шолохов «за художественную силу и цельность эпоса о донском казачестве в переломное для России время», Пастернак «за значительные достижения в современной лирической поэзии, а также за продолжение традиций великого русского эпического романа», Солженіцина «моральну силу, почерпнуту в традиції великої російської літератури», Бунін «за строгое мастерство, с которым он развивает традиции русской классической прозы», Бродський «Менше одного» «за всеобъемлющее творчество, пропитанное ясностью мысли и страстностью поэзии»
Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
Достоєвський в своїх романах зображає людину, відпущену на свободу, і досліджує долю її в свободі. Дорога людини на волі починається з крайнього індивідуалізму і бунту проти зовнішнього світопорядку. З'ясовується, що природа людини полярна і ірраціональна. Людина зовсім не прагне саме до вигоди, в своєму свавіллі він часто-густо віддає перевагу стражданню. Свобода вища за благополуччя. Ця безмірна свобода мучить людину, вабить її до загибелі. І для людини дорога ця мука і ця загибель. (Брати карамазіни, Бідні люди)