22.Суть, способи відображення, фактори та наслідки економічного зростання.
Економі́чне зроста́ння — зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання,здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип,це такий,який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва. Чинники економічного зростання поділяють умовно на три групи: 1)Чинники попиту. 2)Чинники пропозиції. 3)Чинники розподілу. Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.
Фактори пропозиції включають:
кількість і якість природних ресурсів;
кількість і якість трудових ресурсів;
обсяг основного капіталу (основні фонди);
нові технології – НТП;
Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.
Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробництва потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.
Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.
Зауважимо, що фактори пропозиції і попиту взаємопов'язані. Наприклад, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, зменшує витрати на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та інвестицій можуть стати головною причиною безробіття.
Позитивні наслідки економічного зростання: - економічне зростання дозволяє забезпечити більш високий рівень життя; - дає змогу здійснювати нові програми поліпшення життя бідних верств населення; - впливає на авторитет країни у світі; - полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів. Економічне зростання є бажаним та позитивним явищем, але воно має і негативні наслідки: - економічне зростання часто призводить до руйнування середовища, у якому мешкають люди; - сприяє дегуманізації особистості; - призводить до перетворення працівників у додаток до машини; - зростання ВВП і багатства не вирішують проблему справедливого розподілу цього багатства, тобто проблему бідності; - автоматизація виробництва сприяє різкому скороченню робочих місць і призводить до збільшення безробіття.
23.Вихідні передумови моделювання економічного зростання. Кейнсіанська модель.
Усі існуючі моделі економічного зростання поділяються на дві групи:
1)маржиналістські моделі – представляють економічне зростання, як результат поєднання граничних продуктів окремих факторів;2)структуралістські моделі – це ті моделі, які представляють економічне зростання, як результат зміни структурних співвідношень між галузями, секторами, сферами національного господарства.
Вперше таку модель описав швецький економіст І.Свенісон на основі “здорового кола”
Рисунок1.
Прикладом структуралістських моделей є “теорії надолуження” Терогена Крона, яка пояснювала вищі темпи зростання країн,що розвиваються, які зробили ставку на інновації порівняно з розвиненими країнами.
Проте на сьогодні найбільш поширеними дослідженнями,які використовуються є маржиналістські моделі. Вперше таку модель в 30-х рр. ХХст. Описав американський неокласик Е.Денісон. Проте недоліком цього, який визнавав сам Денісон було те, що модель працює лише у випадку дії всіх факторів в одному напрямку.
В сучасних умовах маржиналістська модель економічного зростання, як правило, будується на системі 5 рівнянь:
1)виробнича функція Коба Дугласа
2)основна макроекономічна тотожність
Y=C+I
3)рівняння капіталу
Kt=Kt-1+I-W
4)рівняння вибуття капіталу
W=K
5)рівняння інвестиції-будується на основі існуючої норми заощаджень. При цьому припускається, що всі заощадження переходять в інвестиції, інвестиційний лог =0.
I=S Y, S=I/Y
Найпростішим прикладом маржиналістського моделювання є кейнсіанська модель економічного зростання. Автори:Харворт, Доман.
Особливості:1)вдалось подолати одне з ключових проблем Лейнса, це є економічний розгляд в довготривалому періоді;
2)врахувати вплив на економічне зростання ли фактора капіталу,фактора праці вважається не лімітованим;
3)процес вибуття капіталу відсутній;
4)гранична продуктивність капіталу є фіксованою
MPK=
Економічне зростання в таких умовах буде залежати від граничної продуктивності капіталу та норми заощаджень.
Дана модель не погано описувала реалії економічного зростання. В 40-50-х рр.. в умовах відбудови зруйнованого війною господарства в багатьох країнах і відносного надлишку робочої сили.В кінці 50-х на початку 60-х рр..,коли економічна більшість розвинених країн вийшла на рівень повної зайнятості, дана модель перестала реально(адекватно) відображати економічне зростання.