87. Модель комунікаційного процесу.

Комунікаційним називають процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої полягає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї. Отже, елементами комунікаційного процесу в першу чергу є особи, що обмінюються інформацією – відправник та отримувач. Вперше модель КП була запропонована Р.Джонсоном, вона містить: джерело інформації, що дає початкове повідомлення, передавач, канал і приймач, що безпосередньо пов’язаний з адресатом та джерела шуму, тобто перешкоди. Недоліком у такому процесі є відсутність зворотного зв’язку, тому модель було удосконалено. Так, наприклад, Н. Вінер доповнює його зворотнім зв’язком і умовою, що система ефективна лише якщо вона отримує інформацію про свій стан. С. Бір стверджує, що позитивний зворотній зв’язок зі збільшенням сигналу на виході зменшує сигнал на вході і, отже, стабілізує його. В Україні викор-ся модель Мескона, де процес об’єднує 4 взаємоповязаних етапи: зародження ідеї, кодування і вибір каналу, передавання і декодування. І наявність 4 базових елементі: відправник (збирає і передає інф), повідомлення (інф, закодована символами), канал – засіб передання інф, одержувач. Також є перешкоди (випадкові або цілеспрямовані конкурентні повідомлення). Крім того, передбачається наявність посередників (обробляє та передає первинну інформацію як вторинну) – рекламні агенції теле- радіо тощо. Однак ця модель масова і не враховує індивідуальні комунікації і так як кожен із суб’єктів має властиві тільки йому психологічні та розумові особливості, в результаті повідомлення одного типу набуває різних форм. Є також найудосконаленіша модель – враховує масові та індивідуальні комунікації. У разі інд К посередників може не бути, а к-сть каналів скорочено. Відправником або одержувачем можуть бути окремі люди або підприємства, які спілкуються за допомогою технічних засобів, проте таке спілк-ня відбув-ся через людей. Залежно від того, як між собою знайдуть спільну мову керівники, працівники, споживачі, уряд, буде розвиватись підприємницька д-сть та інфраструктура. К між індивідами – факторний показник, від якого залежить рез-т д-сті будь-якого підпр-ва.

88.Сутність маркетингових комунікацій та їх основні функції.

З маркетингової точки зору „комунікації” – інформаційно-психологічні зв’язки між ринковими суб’єктами, які встан-ть для забезп-ня взаємовигідних відносин та досягнення маркетингових цілей комунікатора в процесі ств-ня і розподілення певних цінностей. Існує 2 рівні функцій МК: головна і основні. На 1 рівні головна ф-ція: забезп-ня постійної наявності організації та товару(послуг) на ринку, форм-ня іміджу. Має бути фізична доступність товару а також зайняття постійного місця у свідомості споживача серед критеріїв покупки. Для цього треба постійно здійснювати комунікації через ЗМІ та формувати імідж організації та товару у свідомості споживачів. На 2 рівні: інформативна (інформування споживачів про свій товар, його переваги, властивості та якості, про політику фірми, отримання зворотного зв’язку про стан ринку); нагадувальна: нагадування споживачам про певні принципи та заходи компанії, торгову марку; переконувальна: переконання споживачів на користь позитивного ставлення до товару, можливого співробітництва; конкуруюча: ств-ня найпривабливіших МК звернень з сильними стимулами, мотивуючи ситуацію для споживача; займання рекламних площ, викор-ня агресивних комунікативних звернень. Основні функції, спрямовані на забезпечення контакту „відправник-отримува-відправник”: Дослідна: оцінка стану ринку через зворотній комунікаційний потік для адаптації фірми до нього; Управлінська: управ-ня взаємовідносинами на ринку та на підпр-ві; Партнерська:налагодження партнерських стосунків.