- •1 Основні поняття і визначення тпр
- •2 Матриця рішень
- •3 Поняття оцінювальної функції
- •4 Поле корисності рішень
- •5 Функція переваги
- •6 Особливі випадки матриці рішень
- •Критерій Баєса-Лапласа (bl)
- •10 Приклад застосування класичних критеріїв
- •15 Комбінований bl(mm)- критерій
- •17 Приклад застосування bl(mm)
- •18 Bl(s) - критерій
- •20 Дерево подій
- •21 Дерево рішень
- •23 Декомпозиція багатоетапного дерева рішень
- •25 Структуризація генеральної мети. Дерево цілей.
- •26 Оптимальність за Парето.
- •27 Необхідні та достатні умови оптимальності за Парето.
- •29 Оптимальність за Слейтером
- •30 Методи розв’язання багатокритерійних задач
- •31 Методи глобального критерію
- •32 Лінійне згортання критеріїв. Приклад.
- •33 Лінійне згортання нормованих критеріїв. Приклад.
- •34 Максимінне згортання критеріїв. Приклад.
- •36 Метод ідеальної точки. Приклад.
- •37 Методи переведення критеріїв у обмеження та послідовні поступки
- •38 Метод переведення критеріїв у обмеження
- •39 Метод лексикографічної оптимізації. Приклад.
- •41 Діалогові методи: метод оптимізації діленням відрізка навпіл, градієнтний метод
- •Метод наискорейшего спуска (метод градиента)
- •42 Методи з використанням бінарних відношень
- •43 Методи electre (I, II, III). Загальна характеристика.
- •44 Метод electre I.
- •Метод electre III
- •46 Багатоцільові рішення
21 Дерево рішень
Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми (рис. 4.2).
Компоненти графіку “дерева рішень”:
1) три поля, які можуть повторюватися в залежності від складності самої задачі:
а) поле дій (поле можливих альтернатив). Тут перераховані всі можливі альтернативи дій щодо вирішення проблеми;
б) поле можливих подій (поле ймовірностей подій). Тут перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій;
в) поле можливих наслідків (поле очікуваних результатів). Тут кількісно охарактеризовані наслідки (результати), які можуть виникнути для кожної ситуації;
2) три компоненти:
а) перша точка прийняття рішення. Вона звичайно зображена на графіку у вигляді чотирикутника та вказує на місце, де повинно бути прийнято остаточне рішення, тобто на місце, де має бути зроблений вибір курсу дій;
б) точка можливостей. Вона звичайно зображується у вигляді кола та характеризує очікувані результати можливих подій;
в) "гілки дерева". Вони зображуються лініями, які ведуть від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи.
Ідея методу "дерева рішень" полягає у тому, що просуваючись гілками дерева у напрямку справа наліво (тобто від вершини дерева до першої точки прийняття рішення):
а) спочатку розрахувати очікувані виграші по кожній гілці дерева;
б) порівнюючи ці очікувані виграші, зробити остаточний вибір найкращої альтернативи[4, c. 59-60].
Використання цього методу передбачає, що вся необхідна інформація про очікувані виграші для кожної альтернативи та імовірності виникнення всіх ситуацій була зібрана заздалегідь.
Метод "дерева рішень" застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.
Для побудови "дерева рішень" аналітик визначає склад і тривалість фаз життєвого циклу проекту; виділяє ключові події, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту, та можливий час х настання; аналітик обирає всі можливі рішення, які можуть бути прийнятими в результаті настання кожної із подій, та визначає ймовірність кожного із них. Останнім етапом аналізу даних для побудови "дерева рішень" є встановлення вартості кожного етапу здійснення проекту (вартості робіт між ключовими подіями) в поточних цінах. На основі даних будується "дерево рішень". Його вузли представляють ключові події, а стрілки, що їх поєднують, — перелік робіт по реалізації проекту. Крім того, наводиться інформація відносно часу, вартості робіт і імовірності розвитку того чи іншого рішення. В результаті побудови дерева рішень визначається ймовірність кожного сценарію розвитку проекту, а також чистий приведений дохід (ЧПД) по кожному сценарію та проекту в цілому.
Дерева рішень легко піддаються модифікації: при необхідності їх можна додатково розвивати, а у випадках, коли деякі гілки втрачають значення,- відповідно зменшувати.
Вузли рішень, якщо вони пов’язані з однією дією і не розділені між собою вузлами подій, можуть бути об’єд.
Дерево рішень ієрархічно представляє собою логічну структуру прийняття рішень і полегшує розуміння задачі і процесу її рішення.
На відміну від матриці рішень тут можна бачити протікання у часі процесу ПР.