- •1 Основні поняття і визначення тпр
- •2 Матриця рішень
- •3 Поняття оцінювальної функції
- •4 Поле корисності рішень
- •5 Функція переваги
- •6 Особливі випадки матриці рішень
- •Критерій Баєса-Лапласа (bl)
- •10 Приклад застосування класичних критеріїв
- •15 Комбінований bl(mm)- критерій
- •17 Приклад застосування bl(mm)
- •18 Bl(s) - критерій
- •20 Дерево подій
- •21 Дерево рішень
- •23 Декомпозиція багатоетапного дерева рішень
- •25 Структуризація генеральної мети. Дерево цілей.
- •26 Оптимальність за Парето.
- •27 Необхідні та достатні умови оптимальності за Парето.
- •29 Оптимальність за Слейтером
- •30 Методи розв’язання багатокритерійних задач
- •31 Методи глобального критерію
- •32 Лінійне згортання критеріїв. Приклад.
- •33 Лінійне згортання нормованих критеріїв. Приклад.
- •34 Максимінне згортання критеріїв. Приклад.
- •36 Метод ідеальної точки. Приклад.
- •37 Методи переведення критеріїв у обмеження та послідовні поступки
- •38 Метод переведення критеріїв у обмеження
- •39 Метод лексикографічної оптимізації. Приклад.
- •41 Діалогові методи: метод оптимізації діленням відрізка навпіл, градієнтний метод
- •Метод наискорейшего спуска (метод градиента)
- •42 Методи з використанням бінарних відношень
- •43 Методи electre (I, II, III). Загальна характеристика.
- •44 Метод electre I.
- •Метод electre III
- •46 Багатоцільові рішення
Метод electre III
46 Багатоцільові рішення
Майже будь-яка складна технічна задача прийняття рішення багатоцільова, тому при виборі найкращого варіанту доводиться враховувати багато різних вимог, що пред'являються до машини, і серед цих вимог зустрічаються суперечать один одному. Однак майже всі математичні методи оптимізації призначені для знаходження екстремуму однієї функції - тобто для однієї мети. Тому найчастіше намагаються звести багатоцільову завдання до одноцелевой [11, C.30-37]. Ця процедура в більшості випадків приводить до серйозного спотворення суті проблеми і, отже, до невиправданої заміни однієї задачі іншою. Якщо при вирішенні одноцільових завдань методологічних проблем не виникає, а можливі тільки обчислювальні труднощі, то інакше йде справа з багатоцільовими рішеннями. Тут основні нюанси пов'язані з наступною проблемою: що слід вважати найкращою альтернативою в задачі з декількома цільовими функціями, які суперечливі і досягають максимуму в різних точках множини альтернатив? На цей рахунок на сьогоднішній день не існує єдиної думки, тому оцінка якості системи в разі векторного показника якості є однією з головних проблем в теорії ефективності та дослідження операцій. Багатовимірні цілі можуть перебувати один з одним в наступних відносинах: Цілі взаємно нейтральні. Система може стосовно окремих цілям характеризуватися і розглядатися незалежно. Цілі кооперуються. Тут, як правило, систему вдається розглянути стосовно однієї мети, а решта досягаються одночасно. Цілі конкурують. У цьому випадку одну з цілей можна досягти лише за рахунок іншої. Якщо цілі частково нейтральні, частково кооперовані і частково конкурують між собою, то завдання формулюється таким чином, що потрібно брати до уваги тільки конкуруючі цілі. Розгляд нейтральних або кооперативних цілей не представляє особливих труднощів, так що проблеми, орієнтовані на безліч цілей, перш за все повинні бути розглянуті в частині конкуруючих цілей, якщо всі вони разом не можуть бути виражені одновимірним параметром. Можна запропонувати наступну структуру існуючих на сьогоднішній день процедур вирішення такого роду багатоцільових завдань: За методом використання інформації Апріорні Апостеріорні Адаптивні (на основі методів теорії чутливості) За методом прийняття рішення Скалярний постановка Метод головної компоненти Метод поступок Метод комплексного критеріюМетод Гермейера За характером використаної інформації Детерміновані Імовірнісні Певною мірою ці методи переплітаються один з одним, тому дана структура не претендує на закінчений вигляд, а сприяє кращому розумінню
47 Ефективні та слабоефективні рішення =26, 29
Различают решения: эффективные (оптимальные по Парето), слабо-эффективные (оптимальные по Слейтеру)
48 Множини Парето та Слейтера: порівняльний аналіз=26, 29