4. Фінансова політика: мета, цілі, завдання, напрямки

Фінансова політика - спосіб впливу фінансових відносин на економічний і соціальний розвиток суспільства; знаходиться в попередній залежності від характеру виробництва і сутності фінансових відносин; проявляється в системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх розподілу. Фінансова політика - це сукупність фінансових (розподільчих і перерозподільчих) заходів, які здійснює держава через фінансову систему. Фінансову політику доцільно розглядати на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.

Кожному рівню фінансової політики відповідає своя мета. Так, на макроекономічно­му рівні мета фінансової політики полягає в оптимальному розподілі і перерозподілі валово­го внутрішнього продукту між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. На мікроекономічному рівні - в оптимальному розподілі і пере­розподілі грошових коштів і фінансових ресурсів.

Загалом розвиток фінансової політики характеризується трьома напрямами: підвищення суспільного добробуту. Для цього фінансова політика повинна сприяти зростанню ефективності виробництва і, в першу чергу, підвищенню продуктивності праці; мобілізація і використання фінансових ресурсів для забезпечення розширеного відтворення, соціально-культурних заходів, оборони, управління та інших потреб суспільства; удосконалення фінансового механізму, який зумовлює формування оптимального обсягу фінансових ресурсів та їх найраціональнішого розміщення й використання та заборону технологій, що загрожують здоров'ю людині.

Головними цілями фінансової політики є: Мобілізація і ефективне використання фінансових ресурсів; Регулювання соціальних і економічних процесів; Стимулювання провідних напрямів розвитку продуктивних сил.

Завдання фінансової політики полягає в: Забезпеченні умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів; Становлення раціонального з погляду держави механізм розподілу і використання ресурсів; Організація регулювання і стимулювання економічних і соціальних процесів фінансовими методами; Формування фінансового механізму і його розвиток відповідно до цілей і стратегій, що постійно змінюється; Створення ефективної і максимально дієвої системи управління фінансів.

Фінансова політика охоплює широкий комплекс заходів: розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей і головних завдань; створення адекватного фінансового механізму; управління фінансовою діяльністю держави і суб'єктів господарювання.

Фінансова політика включає такі напрями: розв'язання проблем фінансово-економічної діяльності, ефективного функціонування фінансів підприємств і галузей економіки, незалежно від форм власності; розв 'язання проблем зростання виробництва, доходів суб'єктів господарювання, механізму планування, регулювання відносин із бюджетами, податковими, банківськими, страховими й іншими організаціями; бюджетну політику доходів і витрат державного й місцевих бюджетів. Вона спрямована на досягнення їхньої збалансованості, забезпечення потреб держави в проведенні ефективної соціально-економічної політики, утриманні органів управління, армії, міліції і т. д.; інвестиційну політику, спрямовану на стимулювання залучення капіталів вітчизняних і закордонних інвесторів в економіку країни; податкову політику, яка визначає форми і методи роботи податкових органів, законодавчо-правове забезпечення системи оподаткування, що, у свою чергу, встановлює стабільні фінансові зв 'язки і фінансове регулювання економічних відносин; політику у сфері фінансового планування і прогнозування, використання балансового методу, сучасних економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки, прогресивних науково, технічно й економічно обґрунтованих фінансових норм і нормативів.