2. Необхідність і передумови створення фінансового ринку, його функції

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі. Об'єктивна передумова функціонування фінансового ринку — неспівпадання потре­би в фінансових ресурсах у того чи іншого суб'єкта ринку з їх наявністю. Функціональне призначення фінансового ринку - посередництво в русі грошових коштів від інвесторів до емітентів; від кредиторів до позичальників і назад. Головне завдання фінансового ринку полягає у трансформації незадіяних фінансових коштів у позичковий капітал, тобто в грошовий капітал, власник якого падає його іншим особам на встановлений термін на умовах повернення з оплатою певного відсотка.

Необхідними передумовами для створення фінансового ринку є: - господарська самостійність підприємств; - ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення; - перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці; - рівноправність усіх учасників фінансового ринку - це основний принцип, який забезпечує однакові права для всіх учасників фінансового ринку щодо отримання інформації, створення необхідних умов для реалізації інтересів суб'єктів ринку, забезпечення захисту їх майнових прав;

- формування та вдосконалення дворівневої банківської системи - сучасна банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки та банківську діяльність"; - утворення інфраструктури фінансового ринку за рахунок різних фінансових посередників - важливим елементом інфраструктури є інституційний, роль якого у розвитку фінансового ринку визначається фінансовими посередниками, що представлені в основному банківськими та небанківськими фінансовими установами, контрактними інститутами, кількість яких з кожним роком збільшується, а також і якість послуг, які вони надають на фінансовому ринку; - утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціонування фінансового ринку; - пільговий порядок оподаткування доходів із цінних паперів - одна із основних передумов, яка сприяє розвитку ринку цінних паперів; вкладання коштів у даний фінансовий актив не тільки юридичних осіб, але і населення, що сприяє розвитку вторинного (неорганізованого) фінансового ринку та ін.

Функції фінансового ринку - активної мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів з різноманітних джерел; ефективного розподілу акумульованого капіталу між багаточисельними кінцевими споживачами; визначення найефективніших напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері; створення умов для мінімізації фінансових ризиків; здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем фінансових інструментів; прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі;

Сутність фінансового ринку і його роль в економіці держави найповніше розкриваються в його функціях, основними з яких є такі: мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів та зарубіжних інвесторів і трансформація акумульованих коштів у позиковий та інвестиційний капітал; реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, і доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників); перерозподіл на взаємовигідних умовах коштів підприємств з метою їх ефективнішого використання; фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та пайової участі на основі визначення найефективніших напрямків використання капіталу в інвестиційній сфері; вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів; формування ринкових цін на окремі види фінансових активів; страхова діяльність і створення умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків; операції з експорту-імпорту фінансових активів та інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю; кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів; розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу.