- •1. Фінансовий ринок і його структура
- •2. Необхідність і передумови створення фінансового ринку, його функції
- •3. Суб’єкти фінансового ринку. Класифікація фінансового ринку
- •4. Фінансова політика: мета, цілі, завдання, напрямки
- •5. Типи фінансової політики
- •6. Характеристика сучасної фінансової політики України
- •7. Необхідність державного регулювання фінансового ринку
- •8. Державна політика на валютному ринку
- •9. Загальне поняття фінансового посередництва
- •Непряме переміщення через інвестиційні банки. Компанія продає свої акції та облігації інвестиційному банку, який, у свою чергу, продає ці ж цінні папери компаніям і особам, що мають заощадження.
- •10. Комерційні банки: їх види та операції
- •11. Ощадний банк України
- •12. Спеціалізовані банки
- •13. Небанківські кредитні інститути
- •15. Брокерська та дилерська діяльність
- •16. Визначення і види процентних ставок. Структура процентних ставок
- •17. Поняття і основні види ризиків
- •18. Методи оцінки ризику на фінансовому ринку
- •19. Методи управління фінансовими ризиками
- •20. Поняття страхування та хеджування
- •21.Структура ринку капіталів
- •22. Поняття та економічна роль банківського кредиту
- •23. Суть, функції, принципи та види кредиту
- •24. Банки - основні учасники ринку капіталів
- •25. Особливості формування банківської системи у незалежній Україні
- •26. Ринок похідних фінансових інструментів
- •27. Визначення і суть строкових угод
- •28. Визначення і види форвардних угод
- •29. Визначення та види опціонів
- •30. Суть і види свопів
- •31. Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти
- •32. Характеристика облікового ринку та його особливості
- •33.Організація та особливості функціонування депозитного ринку
- •34. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
- •35. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку
- •36. Державні фінансові інститути на грошовому ринку.
- •37.Поняття і структура валютного ринку
- •38. Валютний курс і основні види котирування валюти
- •39. Види валютних курсів
- •40. Валютні операції
- •41. Завдання щодо вдосконалння валютної системи в Україні
- •42. Суть, завдання та принципи організації й функціонування фондової біржі
- •43. Класифікація фондових бірж та місце в них української фондової біржі
- •44. Механізм біржових операцій та учасники біржової торгівлі
- •45. Поняття ринку цінних паперів та принципи його функціонування
- •46.Характеристика цінних паперів, що використовуються при здійсненні біржових операцій (акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати та приватизаційні папери).
- •47.Характерні ознаки та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні
- •1. Фінансовий ринок і його структура
3. Суб’єкти фінансового ринку. Класифікація фінансового ринку
Суб’єктами фінансового ринку є: - фізичні особи; - юридичні особи; - фінансові посередники, які отримують для управління гроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банківського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у розмірі, що дозволяє задовольнити вимоги клієнтів, та мати норму прибутку, середню для цього виду діяльності.
Суб’єкти фінансового ринку класифікуються за формою та функціями.
За формою: - господарчі суб’єкти; - домашні господарства; - держава; - місцеві органи влади.
За функціями: - емітенти; - інвестори; - інституційні інвестори; - фінансові посередники; - інститути інфраструктури ринку тощо.
Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позичальника та інвестора. А фінансові інститути відіграють на цьому ринку роль посередника.
Позичальники - це фізичні або юридичні особи, які залучають кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.
Інвестори - громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.
Фінансові інститути - це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, зовнішньоторговельні банки) та спеціалізовані небанківські установи (страхові й інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи). Основна функція фінансових посередників — це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки, їхня діяльність вигідна і для заощаджувачів (інвесторів), і для позичальників.
Держава, надаючи кредит і отримуючи позики, відіграє вирішальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через управління відсотком, грошовою масою, кредитами, валютним курсом.
Розглянемо основні класифікації фінансових ринків:
1) за територією обертання: Регіональний; Національний; Міжнародній.
2) за рівнем задоволення попиту клієнтів: універсальний (попит задовольняється повно і швидко); не універсальний (є проблеми в пошуках продукції).
3) за термінами обігу фінансових активів: ринок грошей; ринок капіталів.
4) за способами мобілізації фінансових ресурсів: ринок запозичених капіталів; ринок грошей;ринок боргових фондових зобов’язань; ринок залученого капіталу.
5) за сферами розміщення і обігу фінансових ресурсів: первинний – ринок перших та повторних емісій, де здійснюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки; вторинний – тут мають обіг емітовані раніше фінансові активи.
6) за рівнем організації торгівлі:організовані ринки, тобто юридично оформлені, ліцензовані та контрольовані державою та саморегульованими організаціями;неорганізовані ринки.
7) за способами організації торгів фінансовими ресурсами: біржовий, де торгівля здійснюється в біржовому секторі; позабіржовий, торгівля здійснюється за межами біржі на так званих позабіржових торгівельно-інформаційних системах.
8) за видами власності на фінансові ресурси: ринок державних фінансових ресурсів; ринок корпоративних фінансових ресурсів.
9) за термінами обігу фінансових ресурсів: ринок короткострокових фінансових ресурсів; ринок середньострокових фінансових ресурсів; ринок довгострокових фінансових ресурсів.
10) за ознакою глобальності: міжнародний ринки; національні ринки; ринок резидентів; ринок нерезидентів.
11) за умовами передачі ресурсів в користування: ринок позикового капіталу, де ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під відсотки за допомогою боргових цінних паперів, або кредитних інструментів; ринок акціонерного капіталу, коли кошти вкладаються на невизначений термін, при цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду, право спів власності на активи підприємства і повністю поділяє підприємницькі ризики з іншими акціонерними товариствами.