- •1. Фінансовий ринок і його структура
- •2. Необхідність і передумови створення фінансового ринку, його функції
- •3. Суб’єкти фінансового ринку. Класифікація фінансового ринку
- •4. Фінансова політика: мета, цілі, завдання, напрямки
- •5. Типи фінансової політики
- •6. Характеристика сучасної фінансової політики України
- •7. Необхідність державного регулювання фінансового ринку
- •8. Державна політика на валютному ринку
- •9. Загальне поняття фінансового посередництва
- •Непряме переміщення через інвестиційні банки. Компанія продає свої акції та облігації інвестиційному банку, який, у свою чергу, продає ці ж цінні папери компаніям і особам, що мають заощадження.
- •10. Комерційні банки: їх види та операції
- •11. Ощадний банк України
- •12. Спеціалізовані банки
- •13. Небанківські кредитні інститути
- •15. Брокерська та дилерська діяльність
- •16. Визначення і види процентних ставок. Структура процентних ставок
- •17. Поняття і основні види ризиків
- •18. Методи оцінки ризику на фінансовому ринку
- •19. Методи управління фінансовими ризиками
- •20. Поняття страхування та хеджування
- •21.Структура ринку капіталів
- •22. Поняття та економічна роль банківського кредиту
- •23. Суть, функції, принципи та види кредиту
- •24. Банки - основні учасники ринку капіталів
- •25. Особливості формування банківської системи у незалежній Україні
- •26. Ринок похідних фінансових інструментів
- •27. Визначення і суть строкових угод
- •28. Визначення і види форвардних угод
- •29. Визначення та види опціонів
- •30. Суть і види свопів
- •31. Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти
- •32. Характеристика облікового ринку та його особливості
- •33.Організація та особливості функціонування депозитного ринку
- •34. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
- •35. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку
- •36. Державні фінансові інститути на грошовому ринку.
- •37.Поняття і структура валютного ринку
- •38. Валютний курс і основні види котирування валюти
- •39. Види валютних курсів
- •40. Валютні операції
- •41. Завдання щодо вдосконалння валютної системи в Україні
- •42. Суть, завдання та принципи організації й функціонування фондової біржі
- •43. Класифікація фондових бірж та місце в них української фондової біржі
- •44. Механізм біржових операцій та учасники біржової торгівлі
- •45. Поняття ринку цінних паперів та принципи його функціонування
- •46.Характеристика цінних паперів, що використовуються при здійсненні біржових операцій (акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати та приватизаційні папери).
- •47.Характерні ознаки та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні
- •1. Фінансовий ринок і його структура
15. Брокерська та дилерська діяльність
Брокерська діяльність - діяльність щодо укладання угод з цінними паперами на основі угод чи комісії або доручення. Брокер виступає посередником, агентом інвестора, що діє від імені клієнта та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних. Брокерською діяльністю визнається професійна діяльність, що здійснюється за рахунок і за дорученням певної особи (клієнта), яка може полягати: а) у сприянні укладенню угод між клієнтом і третіми особами (посередництво); б) в здійсненні операцій для клієнта; в) у вчиненні для клієнта інших юридичних або фактичних дій в певній сфері підприємницької діяльності.
Дилерська діяльність - це діяльність з укладання угод від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами. Тих, хто займається дилерської діяльністю на ринку, часто називають спекулянтами чи маркет - мейкер (ті, що формують ринок).
У залежності від того, на якому проміжку часу дилери проводять свої операції, їх поділяють на: скальперів, одноденних і позиційних трейдери.
Скальперами - називають професійних торговців, які «грають» на мінімальних коливаннях цін і отримують дохід за рахунок великої кількості угод.
Одноденний трейдер, як і Скальпери, утримує ринкову позицію протягом торгової сесії і рідко залишає позицію до наступного робочого дня.
Позиційний трейдер - займає позицію з термінової операції і потім утримує її протягом декількох днів, тижнів або місяців.
16. Визначення і види процентних ставок. Структура процентних ставок
Процентна ставка — це ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти. Для інвестора вона відображає дохідність його інвестицій, а для позичальника — витрати, які він має понести у зв'язку із залученням коштів. Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки. Реальна процентна ставка відображає очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу і реальний дохід інвестора на вкладені кошти, вона відображає зміни купівельної спроможності грошей у зв’язку з інфляційними процесами. Реальна процентна ставка на визначений період у майбутньому невідома на початок періоду й оцінюється на основі рівня очікуваного економічного зростання за даний період та з врахуванням ризиків. Номінальна процентна ставка відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці капіталовкладень. Вона перебуває під впливом попиту та пропозиції і виражає абсолютну плату за використання коштів. Вона не відображає зміни купівельної спроможності грошей у зв’язку з інфляцією. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції.
Безризикова процентна ставка — це номінальна процентна ставка за короткостроковими державними цінними паперами, яка є, в свою чергу, сумою двох складових — реальної процентної ставки та поправки на інфляцію. В Україні, де фінансовий ринок перебуває в стадії розвитку, основою для формування ринкових процентних ставок, орієнтиром ціни на гроші виступають ставки рефінансування та облікова ставка Національного банку України. Ставка рефінансування — це виражена у процентах плата за кредити, що надаються комерційним банкам. Облікова ставка НБУ, що є найнижчою серед ставок рефінансування, — це виражена у процентах плата, яку бере Національний банк України за рефінансування комерційних банків через купівлю векселів до настання строку платежу за ними і утримує з номінальної суми векселя.