Тема 5. Функція менеджменту "мотивація"

Область незадоволення

Область задоволення

Високе задоволення

Нейтральне відношення

Високий

рівень

незадоволення

Мотиватори впливають на

рівень задоволення

М отиватори

Досягнення

Визнання

Відповідальність

Праця сама по соді

Гігієнічні фактори

Умови праці

Оплата праці і безпека

Політика компанії

Керівництво Між ос ■обистісні взаємовідносини

О собистісний ріст

Фактори

гігієни впливають

на рівень незадоволення

Рис. 5.3. Двофакторна теорія Ф.Герцберга

досягнення результатів; 2) очікування винагороди за результати праці; 3) цінності винагороди. Взаємозв'язок цих чинників можна виразити формулою: Мотивація = (затрати-результат) х (результат-винагорода) х ступінь задоволення потреби.

Теорія справедливості (автор - Стейсі Адамс). Згідно з даною теорією працівники суб'єктивно співставляють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. До тих пір, поки працівники не будуть вважати винагороди справедливими, їхня віддача в роботі буде низькою.

Теорію очікувань Врума й теорію справедливості відносять до процесійних, а попередні, розглянуті нами — до змістовних.

♦Розглянуті теорії мотивації можуть використовуватися при побудові будь-яких мотиваційних систем, але з урахуванням внутрішнього та зовнішнього середовища організацій, особливостей груп працівників тощо.

відносить ''гігієнічні": Фстиль керівництва, ^заробітну тату, 0умови праці, Фумови особистого життя, Фміжособові відносини, ^гарантії в збереженні роботи. На думку Герцберга, належна увага керівництва до відзначених факторів забезпечує задоволення працею з боку виконавців. Однак, Герцберг вважає, що ці фактори не є збудниками трудової активності людей. Такими в нього виступають фактори другої групи (мотиватори): 'трудові успіхи, 'визнання заслуг, 'професійний та службовий ріст, 'відповідальність за доручену справу. Ілюстративно двофакторна теорія Ф. Герцберга подається на рис. 5.3.

"Гігієнічні" фактори пов'язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні — із змістом самої роботи.

Теорія очікувань Врума. Дана теорія грунтується на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля на досигненні якої-небудь мети у тій мірі, в якій оцінює ймовірність винагороди за них. Виконавча мотивація залежить від:

°> реальності, досяжності винагороди;

<=> цінності винагороди.

Практика показує, що не завжди навіть настирливі зусилля гарантують досягнення мети. Розходження можуть бути викликані поганою підготовкою, неправильним навчанням, завищеними цільовими настановами. Якщо очікування успіху високі, мотивація зростає. Друга умова успішної мотивації — наявність високої ймовірності одержання винагороди, адекватної здійсню ванним зусиллям.

Цінність винагороди залежить від потреб людини. Щоб людина була мотивована на певну діяльність, треба результати ЇЇ діяльності винагороджувати тим, що вона цінить. Таким чином, згідно з теорією очікувань, мотивація є функцією трьох оцінок: 1) міри затрат праці на

94

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

5.3. Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації

Вміння керівника користуватися заохоченнями та стягненнями завжди розглядалося як основний мотиваційний момент поведінки підлеглих. Ще акад. І. П. Павлов звернув увагу на те, що під впливом багатьох факторів, і особливо, доброго слова, у людини створюється добрий настрій, а це, у свою чергу, стимулює організм, зменшує втому та підвищує працездатність.

Заохочення за правильну поведінку посилює бажання продовжувати відзначений спосіб поведінки, тобто діє позитивно. У свою чергу, стягнення утримує від поведінки, яка може привести до покарання, але одночасно покарання викликає негативну реакцію по відношенню до караючого.

Техніка заохочень полягає в наступному. Якщо ми заохочуємо працівника, то повинні уникати невизначених похвал. Похвала повинна конкретно вказувати на роботу, або її частину, яка заслуговує відзначення. Будь-яке заохочення діє тим результативніше, чим коротший розрив у часі між вчинком і винесеним заохоченням.

У даний час необхідно рішучіше віддати перевагу заохоченням, а не стягненням.

На значенні заохочення, винагороди, мотивації працівників побудований зміст основного принципу менеджменту (Сгеаіезі Мапа§етепІ Ргіпсіріе (ОМР), який означає буквально наступне: у сфері бізнесу робиться те, що винагороджується. Даний принцип був відкритий американським професором МішелемЛе Бефом і дає відповідь на питання: "Що слід винагороджувати в процесі трудової діяльності?" Можливі відповіді згрунтовані в 10 стратегіях ОМР: