- •Передмова
- •Договір купівлі-продажу План
- •2. Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •4. Перехід права власності на товар і ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
- •5. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.
- •Роздрібна купівля-продаж План
- •2. Особливий порядок укладення та форма договору роздрібної купівлі-продажу.
- •3.Права та обов'язки сторін за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •4. Права покупця у разі придбання ним товару неналежної якості.
- •Договори поставки, контрактації, постачання енергетичними ресурсами, міни План
- •3. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •4. Договір міни
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •2. Договір ренти
- •3. Договір довічного утримання (догляду)
- •Договір найму (оренди) План
- •2. Договір прокату
- •3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •4. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •Договір лізингу План
- •2. Сторони, предмет, форма та строк договору лізингу
- •3. Зміст договору лізингу та наслідки його порушення
- •Договір позички План
- •Поняття договору позички та його відмежування від суміжних договорів.
- •Зміст договору позички та його припинення.
- •1. Поняття договору позички та його відмежування від суміжних договорів.
- •2. Зміст договору позички ат його припинення.
- •Договір підряду. Договір побутового підряду План
- •2. Правова характеристика та умови договору підряду.
- •3. Права та обов’язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду.
- •4. Договір побутового підряду.
- •Лекція 9 спеціальні види договорів підряду План
- •2. Договір підряду на проектні та пошукові роботи.
- •3. Договір підряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг План
- •2. Види перевезень та їх правове регулювання.
- •3. Договір перевезення вантажу.
- •4. Договір перевезення пасажира та багажу.
- •5. Договір транспортного експедирування
- •Договір зберігання План
- •2.Зберігання на товарному складі.
- •3. Спеціальні види зберігання.
- •Договір доручення План
- •2. Права та обов’язки сторін за договором доручення.
- •3. Припинення договору доручення.
- •Договір комісії План
- •2. Зміст договору комісії та умови його виконання.
- •3. Припинення договору комісії.
- •Договір управління майном План
- •2. Права та обов'язки сторін за договором.
- •3. Припинення договору.
- •Договір позики План
- •Поняття та загальна характеристика договору позики.
- •Відповідальність сторін за договором.
- •1. Поняття та загальна характеристика договору позики.
- •2. Відповідальність сторін за договором.
- •Кредитний договір План
- •2. Елементи та умови кредитного договору.
- •3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
- •Договір банківського вкладу (депозиту) План
- •2. Загальна характеристика договору.
- •Договір банківського рахунка План
- •2. Елементи та умови договору банківського рахунка.
- •3. Зміст договору банківського рахунка та порядок його розірвання.
- •Договір факторингу План
- •2. Сторони, предмет, ціна та форма договору факторингу.
- •3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу.
- •Розрахункові зобов'язання План
- •2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •3. Розрахунки за акредитивом.
- •4. Розрахунки за інкасовими дорученнями.
- •5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
- •Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності План
- •2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної гласності.
- •3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності.
- •4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •5. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії План
- •2. Права та обов’язки сторін за договором комерційної концесії.
- •7. Зміна та припинення договору комерційної концесії.
- •Зобов’язання за спільною діяльністю. Договір простого товариства. План
- •2. Поняття та елементи договору простого товариства.
- •3. Зміст договору простого товариства.
- •Припинення договору простого товариства.
- •Недоговірні зобов'язання (зобов’язання з односторонніх дій) План
- •2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення (ведення чужих справ без доручення).
- •4. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •5. Зобов'язання зі створення загрози життю, здоров'ю і майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •Загальні положення про відшкодування шкоди План
- •2. Підстави та умови виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди.
- •3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну працівником, органами державної влади, правоохоронними та судовими органами План
- •2. Відшкодування шкоди, завданої актами законодавчої та виконавчої влади.
- •3. Відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів та органів судової влади.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю фізичної особи План
- •2. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я.
- •3. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілого.
- •4. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, чи іншого ушкодження здоров'я або смерті.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними та адієздатними особами План
- •2. Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітньою особою.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки План
- •2. Суб’єкти відшкодування за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •3. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) План
- •Загальні положення.
- •Умови відповідальності.
- •1. Загальні положення.
- •2. Умови відповідальності.
- •Відшкодування моральної шкоди План
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •1. Право на відшкодування моральної шкоди.
- •2. Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •Спадкове право План
- •Загальні положення про спадкування.
- •Відкриття спадщини.
- •1. Загальні положення про спадкування.
- •2. Відкриття спадщини.
- •Спадкування за заповітом План
- •2. Зміст заповіту.
- •3. Форма заповіту.
- •4. Особливості заповідальних розпоряджень заповідача.
- •5. Право на обов'язкову частку у спадщині.
- •6. Позбавлення спадщини та недійсність заповіту.
- •Спадкування за законом. Здійснення спадкових прав. План
- •2. Розподіл спадщини між спадкоємцями.
- •3. Прийняття спадщина спадкування.
- •4. Відмова від спадщини.
- •5. Спадковий договір
- •І. Джерела права
- •II. Постанови Пленуму Верховного Суду України
- •III. Збірники типових договорів та типові форми юридичних документів у цивільному праві
- •IV. Практика застосування цивільного законодавства України
- •V. Наукова та навчальна література
- •VI. Юридичні словники, довідники
- •Договір дарування.......................................................................................................................................................23
- •Договір ренти...............................................................................................................................................................25
3. Розрахунки за акредитивом.
Акредитивна форма розрахунків до недавнього часу використовувалась у невеликих обсягах стосовно інших форм розрахунків, наприклад, щодо розрахунків за допомогою платіжних доручень. Однак сьогодні така форма розрахунків забезпечує паритет ризиків платника та отримувача коштів. Нормативними актами, які регулюють на території України відносини, що виникають у зв'язку із використанням акредитивної форми розрахунків, є ЦК (статті 1093-1098) та Інструкція.
Стаття 1093 ЦК визначає предмет, зміст та суб'єктів зобов'язання, яке виникає при використанні акредитивної форми розрахунків. Суб'єктами акредитивного зобов'язання у широкому розумінні є платник, банк-емітент, отримувач коштів (бенефіціар) і, як правило, виконуючий банк. Бенефіціар - це особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.
Акредитив - це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені за умови пред'явлення документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж (п. 1.4 Інструкції) Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива та не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам НБУ. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (у редакції 1993 р.) у частині, що не суперечить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам НБУ. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. За операціями за акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів (ч. 2 ст; 1093 ЦК):
- покритий— акредитиву для здійснення платежів, за якими завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на спеціальному аналітичному рахунку, який має назву «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків;
- непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличнім. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то він вважається безвідкличним.
Згідно із ст.1094 ЦК відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів, наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійсниш платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від, заявника акредитива, за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком. Якщо останній не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за ним не були подані. Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром й прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті. У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.
Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою за це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Згідно зі ст.1095 ЦК безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. Безвідкличний акредитив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки й умови акредитива. Умови останнього є чинними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Причому прийняття часткових змін не дозволяється, але бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива. Підставою для відкриття акредитива є заява клієнта про його відкриття, яка подається до банку. Заява має містити умови акредитива, але лише такі, які банк може перевірити документально. Форма заяви передбачена інструкцією і всі реквізити € обов'язковими, тобто, якщо немає одного з них, то акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання. Якщо ж, навпаки, перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник подає його окремим додатком, який підписується уповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива. Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива та інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. У повідомленні мають чітко зазначатися номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива, а також повноваження авізуючого банку щодо виду операції за акредитивом. Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку). Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов виплата за акредитивом не проводиться, про що інформується бенефіціар і надсилається повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Якщо відповіді не буде отримано протягом семи робочих днів після того, як повідомлення відправлено, або якщо надійшла негативна відповідь, виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, письмово вказавши причини їх повернення і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця і контролера та відбитком штампа банку.
Якщо виконуючий банк необґрунтовано відмовляє у виплаті коштів за акредитивом або за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень, то виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу.
Статтею 1098 ЦК встановлюються підстави для закриття акредитива, перелік яких є вичерпним. Акредитив може бути закритий у зв'язку зі спливом терміну його дії у виконуючому банку; до закінчення терміну за заявою одержувача коштів від використання акредитиву, якщо така можливість передбачена умовами акредитива; за вимогою платника причому як повністю, так і частково, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
На виконуючий банк покладено обов'язок, встановлений ст. 1098 ЦК, повідомити банк-емітент про закриття акредитива, а останній повинен повідомити платника. Повідомлення надсилається електронною поштою або іншими засобами зв'язку, передбаченими договором між банками.
Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів.
Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві,, з урахуванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.
У кінці операційного дня кошти списуються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та перераховуються в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива,