- •Передмова
- •Договір купівлі-продажу План
- •2. Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •4. Перехід права власності на товар і ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
- •5. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.
- •Роздрібна купівля-продаж План
- •2. Особливий порядок укладення та форма договору роздрібної купівлі-продажу.
- •3.Права та обов'язки сторін за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •4. Права покупця у разі придбання ним товару неналежної якості.
- •Договори поставки, контрактації, постачання енергетичними ресурсами, міни План
- •3. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •4. Договір міни
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •2. Договір ренти
- •3. Договір довічного утримання (догляду)
- •Договір найму (оренди) План
- •2. Договір прокату
- •3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •4. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •Договір лізингу План
- •2. Сторони, предмет, форма та строк договору лізингу
- •3. Зміст договору лізингу та наслідки його порушення
- •Договір позички План
- •Поняття договору позички та його відмежування від суміжних договорів.
- •Зміст договору позички та його припинення.
- •1. Поняття договору позички та його відмежування від суміжних договорів.
- •2. Зміст договору позички ат його припинення.
- •Договір підряду. Договір побутового підряду План
- •2. Правова характеристика та умови договору підряду.
- •3. Права та обов’язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду.
- •4. Договір побутового підряду.
- •Лекція 9 спеціальні види договорів підряду План
- •2. Договір підряду на проектні та пошукові роботи.
- •3. Договір підряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг План
- •2. Види перевезень та їх правове регулювання.
- •3. Договір перевезення вантажу.
- •4. Договір перевезення пасажира та багажу.
- •5. Договір транспортного експедирування
- •Договір зберігання План
- •2.Зберігання на товарному складі.
- •3. Спеціальні види зберігання.
- •Договір доручення План
- •2. Права та обов’язки сторін за договором доручення.
- •3. Припинення договору доручення.
- •Договір комісії План
- •2. Зміст договору комісії та умови його виконання.
- •3. Припинення договору комісії.
- •Договір управління майном План
- •2. Права та обов'язки сторін за договором.
- •3. Припинення договору.
- •Договір позики План
- •Поняття та загальна характеристика договору позики.
- •Відповідальність сторін за договором.
- •1. Поняття та загальна характеристика договору позики.
- •2. Відповідальність сторін за договором.
- •Кредитний договір План
- •2. Елементи та умови кредитного договору.
- •3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
- •Договір банківського вкладу (депозиту) План
- •2. Загальна характеристика договору.
- •Договір банківського рахунка План
- •2. Елементи та умови договору банківського рахунка.
- •3. Зміст договору банківського рахунка та порядок його розірвання.
- •Договір факторингу План
- •2. Сторони, предмет, ціна та форма договору факторингу.
- •3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу.
- •Розрахункові зобов'язання План
- •2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •3. Розрахунки за акредитивом.
- •4. Розрахунки за інкасовими дорученнями.
- •5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
- •Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності План
- •2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної гласності.
- •3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності.
- •4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •5. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії План
- •2. Права та обов’язки сторін за договором комерційної концесії.
- •7. Зміна та припинення договору комерційної концесії.
- •Зобов’язання за спільною діяльністю. Договір простого товариства. План
- •2. Поняття та елементи договору простого товариства.
- •3. Зміст договору простого товариства.
- •Припинення договору простого товариства.
- •Недоговірні зобов'язання (зобов’язання з односторонніх дій) План
- •2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення (ведення чужих справ без доручення).
- •4. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •5. Зобов'язання зі створення загрози життю, здоров'ю і майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •Загальні положення про відшкодування шкоди План
- •2. Підстави та умови виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди.
- •3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну працівником, органами державної влади, правоохоронними та судовими органами План
- •2. Відшкодування шкоди, завданої актами законодавчої та виконавчої влади.
- •3. Відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів та органів судової влади.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю фізичної особи План
- •2. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я.
- •3. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілого.
- •4. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, чи іншого ушкодження здоров'я або смерті.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними та адієздатними особами План
- •2. Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітньою особою.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки План
- •2. Суб’єкти відшкодування за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •3. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) План
- •Загальні положення.
- •Умови відповідальності.
- •1. Загальні положення.
- •2. Умови відповідальності.
- •Відшкодування моральної шкоди План
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •1. Право на відшкодування моральної шкоди.
- •2. Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •Спадкове право План
- •Загальні положення про спадкування.
- •Відкриття спадщини.
- •1. Загальні положення про спадкування.
- •2. Відкриття спадщини.
- •Спадкування за заповітом План
- •2. Зміст заповіту.
- •3. Форма заповіту.
- •4. Особливості заповідальних розпоряджень заповідача.
- •5. Право на обов'язкову частку у спадщині.
- •6. Позбавлення спадщини та недійсність заповіту.
- •Спадкування за законом. Здійснення спадкових прав. План
- •2. Розподіл спадщини між спадкоємцями.
- •3. Прийняття спадщина спадкування.
- •4. Відмова від спадщини.
- •5. Спадковий договір
- •І. Джерела права
- •II. Постанови Пленуму Верховного Суду України
- •III. Збірники типових договорів та типові форми юридичних документів у цивільному праві
- •IV. Практика застосування цивільного законодавства України
- •V. Наукова та навчальна література
- •VI. Юридичні словники, довідники
- •Договір дарування.......................................................................................................................................................23
- •Договір ренти...............................................................................................................................................................25
Спадкування за заповітом План
Поняття заповіту.
Зміст заповіту.
Форма заповіту
Особливості заповідальних розпоряджень заповідача.
Право на обов’язкову частку у спадщині.
Позбавлення спадщини та недійсність заповіту.
1. Поняття заповіту.
Спадкування здійснюється двома шляхами: за заповітом та за законом. При цьому перевага надається спадкуванню за заповітом, оскільки воно безпосередньо пов'язане із повноваженням власника правом розпорядження.
Заповіт - особливий вид правочину, за яким правові наслідки пов'язуються як із смертю заповідача, так із волею осіб, які названі у ньому спадкоємцями. Заповіт - це комплекс розпоряджень спадкодавця на випадок своєї смерті. Поряд з основним розпорядженням — до кого перейде майно, у ньому можуть бути й інші розпорядження немайнового характеру.
За своєю юридичною природою заповіт односторонній правочин з волевиявленням однієї особи (за винятком заповіту подружжя), внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини. Той факт, що спадкоємець за заповітом під час складання заповіту не висловив згоди на прийняття спадщини або не знав про складений заповіт на його користь, не впливає на дійсність заповіту. Заповіт повинен складатися особисто заповідачем. Вчинення його через представника не допускається.
Складання заповіту, незалежно від його змісту, ніякого спадкового правовідношення не породжує. У той же час заповіт виступає як первісний юридичний факт юридичного складу - смерті заповідача, відкриття спадщини, її прийняття, який тягне виникнення спадкового правовідношення за заповітом.
2. Зміст заповіту.
У заповіті втілюється воля спадкодавця, якою він може залишити все своє майно або його частину будь-якій особі, як тій, що входить, так і тій, що не входить, у коло спадкоємців за законом; у будь-якому співвідношенні розподілити частки у спадщині між вказаними у заповіті спадкоємцями; скласти особливі заповідальні розпорядження у вигляді підпризначення спадкоємця, заповідального відказу, покладання; позбавити у заповіті права спадкування (позбавити спадщини) всіх своїх спадкоємців і цим обмежитися тощо, охопити заповітом всю спадщину або її частину. Частина спадщини, яка не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1245 ЦК). Заповідач також має право охопити заповітом як майно, яке йому належить на момент складання заповіту, так і те, яке може належати йому в майбутньому. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у цьому праві власності тільки до її визначення та виділу в натурі (ч. 2 ст. 1226 ЦК).
Невід'ємне право заповідача - у будь-який момент скасувати або змінити раніше складений заповіт. Пізніше складений заповіт скасовує раніше складений повністю або у частці, у якій вона суперечить заповіту, складеному пізніше (ст. 1254 ЦК). Заповіт може бути скасований шляхом подання відповідної заяви нотаріусу або тому органу (посадовій особі), на який покладено здійснення нотаріальних дій. Таким чином, анулювання раніше складеного заповіту може і не супроводжуватися складанням нового заповіту або внесенням змін у раніше складений заповіт.
Заповіт подружжя (ст. 1243 ЦК) може вчинятися для одержання спадщини - майна, яке було їх спільною сумісною власністю, тією особою, яка була обрана за домовленістю між подружжям, а також для того, щоб той з подружжя, який пережив іншого, продовжував жити у звичайному для нього майновому середовищі. Тобто, у разі складання спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до того, який його пережив. Нотаріус накладає заборону відчуження майна, яке зазначило подружжя у заповіті. У разі смерті останнього з подружжя право на спадкування мають особи, зазначені подружжям у заповіті. Нотаріус знімає заборону відчуження майна, і спадкоємці отримують його у власність (якщо приймуть спадщину). Законодавець передбачає за життя чоловіка та дружини право кожного з них на відмову від спільного заповіту. Така відмова нотаріально посвідчується.
Одним із принципових положень є свобода заповіту. ЦК передбачає право заповідача зазначити у заповіті ті обставини, наявність або відсутність яких є умовою виникнення у осіб, вказаних у заповіті, права на спадкування - заповіт з умовою (ст. 1242 ЦК). Отже, заповідач обумовлює виникнення права на спадкування у зазначеної у заповіті особи тільки за наявності певних умов, як пов'язаних, так і не пов'язаних з її поведінкою. Так, заповідач може, наприклад, зазначити, що його син одержить право на спадкування, якщо на момент відкриття спадщини буде студентом Гарвардського університету. При цьому не можна вважати ці умови ні обмеженням правоздатності, ні обмеженням суб'єктивних прав. Ніхто не зможе примусити сина навчатися там, де він не хоче. Отже, жодні його суб'єктивні права не будуть порушені. Якщо заповідач взагалі може обійти у заповіті свого сина, то він повинен мати й право зробити у заповіті щодо нього певні застереження. Умова має існувати на момент відкриття спадщини. При цьому та обставина, що син не знав про цю умову, або не міг її виконати, або настання умови від нього не залежало, не може мати правового значення і не може слугувати підставою визнання такого правочину недійсним.