Інституціональна теорія економічного зростання та розвитку

Незважаючи на відмінності між теоріями, побудованими на припущенні про ендогенну чи екзогенну природу НТП, поло­ження неокласичної чи посткейнсіанської теорій, вони були орієн­товані на виділення певного фактора виробництва як ключового щодо темпів економічного розвитку. Певна невідповідність мо­делей запитам реальної дійсності привела до формування моде­лей економічного розвитку на принципово новій методологічній основі — інституціоналізмі. Увага цих моделей зосереджена не на явищах і процесах в їх економічній іпостасі, а на цінностях, традиціях, культурі. Структура ресурсного забезпечення і проце­си технологічного розвитку розглядаються крізь призму поши­рення знань, вирішення екологічних та соціальних проблем, змі­ни системи цінностей.

Якщо у попередніх теоріях основною перешкодою економіч­ного розвитку визнається недостатність капіталу або його неефек­тивне використання, то в інституціональних моделях — неефек­тивність інституціональної структури економічної системи.

Основу теоретичної концепції інституціональної теорії розвит­ку заклав Д. Норт. Він визначав інститут як певні «правила гри» у суспільстві або, більш формально — створені людиною обме­жувальні рамки, які організують відносини між людьми. Такі «правила гри» діють в усіх сферах життєдіяльності людини.

Економічний розвиток за інституціональної теорії залежить від успішності економічних операцій та угод, яка, своєю чергою, залежить від діючого механізму гарантування угод про купівлю-продаж, укладених партнерами.

Процес інституціональних змін може бути описаний таким чином. Зміни у співвідношенні цін або у системі переваг приво­дять одну або обидві сторони угоди до висновку про доцільність зміни її умов. Оскільки угоди є елементом ієрархії інститутів, то перегляд їх супроводитиметься зміною ієрархії інститутів. У ре­зультаті таких змін можуть утворюватись як ефективні, так і не­ефективні інститути (інституційні пастки). Виникнення та стій­кість інституційної пастки означає, що позитивна дія змін буде мати короткостроковий характер, і незабаром економічна систе­ма зазнає втрат.

П орядок переходу економічної системи від однієї інституціональної структури до іншої, а отже, забезпечення підвищен­ня темпів економічного розвитку схематично представлено на рис. 6.2.

П Процес флуктуації очатковий стан існуючої (старої) систе­ми. Поява флуктуацій в інституціональ-ніп структурі
В Деструктивний процес трата системою рівноважного стану під впливом чинників. Закріплення флук­туацій
Р уйнація старої ієрархічної інституціо-нальної системи і утворення нової. Поши­рення флуктуацій
Конструктивний процес
С тановлення оновленої інституціональ-ноі структури

Рис.11.2. Алгоритм розвитку за інституціональною теорією

Інституціоналісти заперечують необхідність прямого держав­ного втручання в економіку, оскільки воно, на їхню думку, ґрун­тується на неглибокому розумінні економічних процесів і спри­чинює зміни, які не завжди є позитивними для економіки. При­хильники інституціональної теорії розвитку пропонують ство­рення сприятливих інституціональних умов для розвитку систе­ми й умов, що сприяють розкриттю потенціалу та можливостей розвитку особистості.