77. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.

Після розпаду СРСР перед урядом та суспільством Росії постали досить складні проблеми, притаманні також і іншим пострадянським державам. До основних соціально-економічних проблем перехідного періоду Росії є:

- відносно низький рівень життя населення;

- велика смертність;

- низька народжуваність;

- жіноче населення переважає над чоловічим внаслідок воєн;

- значна різниця у доходах різних соціальних верств населення;

- велика кількість малозабезпечених;

- велика кількість нелегальних імігрантів;

- неповне використання природно-ресурсного потенціалу;

- розвиток безробіття (6,2%);

- великі проблеми з працевлаштуванням;

- низькі видатки на науку;

- значний розвиток тіньової економіки, різноманітні бюрократичні перешкоди, корупція;

- застаріла техніка, низька конкурентоспроможність російських товарів;

- низький курс національної валюти;

- внутрішньо-політична нестабільність (Чечня).

Щодо перспектив подолання цих проблем є такі як: держава повинна активно проводити регулювання економіки, створити ефективне законодавство, яке б забезпечувало захист прав та свобод населення, проводити активну політику у соціальній сфері. Перш за все, треба збільшити пенсій та стипендії, проводити активну щодо розвитку молодих сімей, забезпечення їх житлом надання пільгових кредитів і т.д. також Росія повинна проводити заходи щодо підвищення конкурентноспроможності власних товарів, повинна змінити структуру економіки.

78. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.

Із середини 90-х років минулого століття багато країн охопила валютно-фінансова криза. В її основі — зростання дефіциту платіжного балансу і, як наслідок, значне зменшення валютних резервів, інфляційні процеси та викликане ними знецінення національних грошей на внутрішньому ринку, падіння валютного курсу тощо. Все це у свою чергу зумовлюється такими глибинними факторами, як стан і динаміка національної економіки, особливо її зовнішньоекономічної сфери, конкурентоспроможність на світових ринках, недосконалість зовнішньоекономічної та валютної політики. У Росії явно недооцінили можливі наслідки погіршення зовнішньоторговельних позицій країни (зокрема падіння цін на нафту). Зниження платоспроможності, загострення проблеми дефіциту державного бюджету, мобілізація ресурсів шляхом нарощування зовнішніх запозичень і збільшення державних боргових зобов'язань підривали довіру до національної валюти. Все це призвело до обвального падіння курсу рубля. 17 серпня 1998 року уряд та Банк Росії в односторонньому порядку оголосили про реструктуризацію внутрішнього державного боргу і "тимчасове" призупинення виплат за зобов'язаннями юридичних осіб — резидентів Росії на користь нерезидентів. Така акція, з одного боку, суперечила міжнародній практиці, а з другого — стала фактичним визнанням неплатоспроможності країни. Валютний і фінансовий ринки, зарубіжні кредитори відреагували на це відповідним чином. Новий уряд РФ змушений був дезавуювати заяву попереднього уряду та Банку Росії як некоректну. Протягом липня — серпня 1998 р. у банківську систему країни перейшло від Банку Росії через механізм біржового та позабіржового валютного ринку близько 8.8 млрд. доларів. Наприкінці серпня Центробанк повідомив про недоцільність продовження практики "масованих валютних інтервенцій" на валютному ринку. Сьогодні Росія — один із найбільших боржників МВФ.

Внаслідок валютно-фінансової кризи, яка виникла у 1997-1998рр. постраждала велика кількість країн. Серед тих країн, на які ця криза мала великий вплив була і Російська Федерація. Внаслідок цієї кризи в Росії спостерігалося знецінення суспільного багатства. ВВП скоротилося більш як у 2 рази внаслідок девальвації національної валюти. Це призвело до відчутних народногосподарських наслідків.

Ця криза мала великий вплив на світові господарські системи. Внаслідок чого порушилося світове господарство, значно зменшився попит на світових ринках, зокрема енергоресурсів. Також причиною значного впливу цієї кризи на економіку Росії було те, що російська економіка віддавна не була конкурентноспроможною (за виключенням паливно-енергетичних ресурсів)

Отже, можна зробити висновок, що в результаті валютно-фінансової кризи обсяги ВВП Росії значно скоротилися.