- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
- •2. Передумови та причини формування світового господарства.
- •3.Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •5. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країни.
- •6. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •7. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •8. Загальна характеристика країн оеср.
- •9. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •10. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу.
- •11. Соціально-економічні проблеми розвинених країн та шляхи їх подолання.
- •12. Господарський механізм та його реалізація в провідних країнах.
- •13. Сутність та тенденції розвитку країн Західної Європи у другій половині XX ст.
- •14. Передумови виникнення та основні етапи розвитку європейської економічної інтеграції.
- •15. Загал. Х-ка та структура єс.
- •16. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •17. Розширення єс та його соціально-економічні наслідки.
- •18. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •19. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •20. Загальна характеристика країн, що розвиваються.
- •21. Критерії кваліфікації та структура країн, що розвиваються.
- •22. Економічний потенціал країн, що розвиваються.
- •23. Місце країн, що розвиваються, у системі світового господарства.
- •24. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •25. Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •26. Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •27. Загальна характеристика Японії.
- •28. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •29. Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •30. Економічна модель розвитку Японії.
- •31. Вплив валютно-фінансової кризи на економічне становище Японії.
- •32. Місце та роль Японії у світовій економіці.
- •33. Китайська модель ринкової економіки.
- •34. Загальна характеристика Китаю.
- •35. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •36. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •37. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •38. Зовнішньоекономічні зв’язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •39. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •40. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •41. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •42. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •43. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90- ті роки XX ст.
- •44. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •45. Економічні ознаки нових індустріальних країн . (нік)
- •46. Економічна модель та особливості розвитку нових індустріальних країн .
- •47. Фактори економічного зростання нових індустріальних країн .
- •48. Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн
- •49. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нових індустріальних країн.
- •50. Місце та роль нових індустріальних країн у світовому господарстві.
- •51. Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст.
- •52. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •53. Особливості економічного розвитку сша у XX ст.
- •54. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •56. Сучасна макроекономічна модель розвитку сша.
- •57. Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •58. Сучасний стан та перспективи економічного розвитку Канади.
- •59. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •61. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •62. Трансформаційні процеси в країнах цсє.
- •63. Ефективність економічних моделей розвитку в окремих країнах.
- •64. Економічна криза в країнах Центральної і Східної Європи та шляхи її подолання.
- •65. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн Центральної і Східної Європи на початку XXI ст.
- •66. Зовнішньоекономічна політика країн Центральної та Східної Європи.
- •67. Структура та особливості розвитку окремих країн Близького та Середнього Сходу.
- •68. Тенденції соціально-економічного розвитку країн Близького та Середнього Сходу у XXI ст.
- •69. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •70. Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-ті – 1990-ті рр.
- •71. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •72. Історико-економічна характеристика Росії.
- •73. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •74. Економічні реформи в Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •75. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •76. Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •77. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •78. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •79. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •80. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами.
- •81. Структура та динаміка зовнішньоекономічних відносин України з країнами єс.
- •82. Місце та роль України в снд.
- •83. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •84. Перспективи розвитку економічних відносин України з країнами, що розвиваються.
- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
16. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
Стратегічна мета економічної політики ЄС полягає в укріпленні, оновленні та реструктуризації промислової бази, створенні міцного економічного та валютного союзу.
Структурна політика ЄС — це система дій урядів, спрямована на перерозподіл ресурсового потенціалу для створення, розвитку та якісного оновлення бази економічного зростання.
Структурні перетворення, що проходять у країнах ЄС, посилюють процеси міжнародної інтеграції та спеціалізації, сприяють відкритості національних економік. Завданням держави стає формування економічно обгрунтованих торговельних зв'язків.
Успішне проведення структурних перетворень залежить від системи державного регулювання. В країнах ЄС структурні перетворення регулюються за допомогою бюджетної, кредитної, податкової, торговельної.
Особливістю сучасного економічного циклу в Європі є суттєві структурні зрушення, пов'язані з НТП. Інша важлива структурна зміна пов'язана зі зростанням частки послуг, головним чином виробничих.
У сфері промисловості відбуваються зрушення в галузевій структурі. Насамперед зростає частка електроніки, обробки даних, інформатики, машинобудування.
Структурні перетворення, що проходять у країнах ЄС, посилюють процеси міжнародної інтеграції та спеціалізації, сприяють відкритості національних економік.
В цілому науково-технічна політика, яка проводиться в ЄС, не тільки покликана сприяти подальшому розвитку НДДКР, а й залучена у процес подолання технологічного відставання. Тому можна передбачити, що органами ЄС й надалі буде проводитися робота з гармонізації національного та наднаціонального регулювання науково-технічної політики в рамках Євро-союзу.
17. Розширення єс та його соціально-економічні наслідки.
До ЄС офіційно входять 27 країн.Також багато країн претендують на вступ до ЄС.
Відставання країн-кандидатів від ЄС по рівню економічного розвитку є віддзеркаленням нижчої конкурентоспроможності їх національних господарств. Це, безумовно, породжує вагомі проблеми у сфері торгівлі. Повне підключення країн-кандидатів до зовнішньоторговельного режиму ЄС зажадає тривалого перехідного періоду. Разом з тим можна однозначно стверджувати, що найбільші труднощі в справі повної інтеграції країн-кандидатів в механізм ЄС будуть пов'язані не з сферою торгівлі. У цьому напрямі вже зроблені важливі кроки в ході виконання «європейських угод». Торгівля між країнами — членами ЄС і країнами-кандидатами вже зазнала корінну лібералізацію, особливо по промисловій продукції .
Основні труднощі зосереджені у фінансовій сфері. Весь механізм ЄС з самого початку існування цього інтеграційного угрупувания націлений на підтягання менш розвинених країн і регіонів до рівня розвиненіших. Тому всі країни -члени ЄС з показником ВВП на душу населення вище середнього по Союзу є нетто-спонсори ЄС, тобто вони вносять до бюджету ЄС більше фінансових коштів, чим отримують звідти. І навпаки, країни з порівняно низьким ВВП на душу населення є нетто-реципієнти ЄС.
Ще більші труднощі зв'язані з нинішнім станом ринку праці ЄС.
Країни-кандидати мають в своєму розпорядженні великий резерв порівняно низькооплачуваною і при цьому достатньо кваліфікованої робочої сили, яка вже чинить помітний тиск на ринок праці ЄС.
Таким чином, щонайменше на перших порах розширення ЄС несе його країнам-членам більше проблем, чим вигод. Проте політично розширення ЄС, безумовно, привело б до зміцнення молодих демократій. Жодна з країн — членів ЄС не зацікавлена в тому, щоб мати поблизу своїх меж країни з нестабільними режимами.
Отже, кажучи про процес інтеграції, не слід вважати, що при зближенні європейські держави керувалися виключно меркантильними інтересами і економічними міркуваннями.