15. Загал. Х-ка та структура єс.

Європе́йський Сою́з — союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Це політичне та економічне об’єднання 27 країн, і на сьогоднішній день найбільше у світі інтеграційне угруповування.

Це міжнародне угруповування, яке має риси і міжнародної організації і наддержави, але по суті не є ні тим, ні іншим, тому що в одних випадках рішення приймається органами управління, а в іншому – шляхом договорів між державами союзу.

ЄС вирізняється серед більш традиційних МО своєю унікальною інституціональною структурою. Уклавши низку Договорів, держави-члени поступаються частиною суверенітету на користь незалежних інституцій, що репрезентують нац. і спільні інтереси. Головними органами ЄС є Європейська рада, Європейський парламент, Рада Європейського Союзу, Європейський суд. Рада Європейського Союзу = Рада Міністрів - тут держави-члени ухвалюють закони Союзу, визначають його політ. цілі, координують свої нац. політики, усувають суперечності між ними самими та іншими інституціями. Це установа з функціями водночас наднаціональної та міжурядової організації. Кожне засідання Ради збирає разом представників держав-членів, зазвичай міністрів, підзвітних своїм нац. парламентам та громадськості. Головують в Раді всі держави-члени по 6 місяців. Європейська Рада є вищим органом ЄС. Вона склад. з керівників 27 держав-членів або урядів та їх політиків , якими є міністри закордонних справ і Голови Європейської Комісії. Європейська рада дає Союзу необхідні імпульси для розвитку та визначає його заг. політ. орієнтири . Європейський Парламент склад. з представників держав ЄС, які обираються прямим загальним голосуванням. Кількість представників від кожної країни залежить від чисельності населення країни та її ек. потужності. Найбільшу кількість представників — 99 – надсилає в парламент Німеччина. Представники обираються на 5-річний термін, об’єднуються не за нац. ознаками, а згідно з політ. орієнтацією. ЄП бере участь у процесі прийняття актів ЄС, висловлюючи свою згоду або рекомендації. Має й контрольні функції: слідкує за порушеннями правил та норм іншими органами. ЄП розглядає скарги будь-якої фіз. або юр. особи на утиснення своїх прав з боку інститутів Союзу. Парламент має право розпуску Європейської Комісії. Європейська Комісія є виконавчим органом Союзу. Вона забезпечує дотримання всіх положень Угоди про утворення ЄС всіма структурними підрозділами. Комісія готує рекомендації щодо прийняття рішень з різних питань діяльності Союзу, бере участь у розробці найважливіших заходів, які здійснюють Рада і Парламент. Найголовнішою метою Комісії є слідкування за сумлінним виконанням державами-членами рішень Ради Міністрів. Кожний член Комісії відповідає за певну сферу політики ЄС і головує відповідними підрозділами (так званий Генеральний Директорат). Суд Європейського Співтовариства забезпечує дотримання законності при тлумаченні положень Угоди про ЄС. Суд розглядає справи найчастіше за ініціативи Комісії. Держава-член, яка вважає, що її інтереси утиснені іншими членами або органами Союзу, надсилає спочатку свою скаргу до Комісії, а потім вже її розглядає Суд. Суд розглядає законність актів, прийнятих ЄП, Радою, Комісією та ЄЦБ. Фіз. та юр. особа може оскаржити в Суді дії будь-якої інстанції. Суд Аудиторів має слідкувати за тим, що надходження та витрати відбуваються з дотриманням законодавства та відповідають бюджетним і фінансовим принципам ЄС, провадить аудиторські перевірки безпосередньо там, де в цьому виникає потреба – у приміщеннях Європейських інституцій, на території держав-членів та за її межами. Рахункова палата – мета - проведення аудиторської перевірки бюджету ЄС та створених ним інститутів. Економічний та Соціальний Комітет (ЕКОСОК) є консультативним, допоміжним органом. Основна функція ЕКОСОК – надання консультацій Раді та Комісії з різних аспектів економічної діяльності. Комітет регіонів є представником місцевих і регіональних органів влади в ЄС. Європейський Інвестиційний Банк - задача – проводити фінансову допомогу збалансованому й стабільному розвитку спільного ринку в інтересах Союзу. Банк надає кредити і дає гарантії під проекти, які представляють інтерес для Союзу. Європейський Центробанк встановлює валютну політику країн ЄС, ключові процентні ставки та керує офіційними резервами Європейської системи Центробанків (ЄСЦБ), головною метою якої є підтримка стабільності цін.