2. Визначення чисельності окремих категорій працівників

Плануючи діяльність підприємства на майбутнє його керівництво повинно визначити необхідну чисельність працівників для виконання накреслених завдань. Планування чисельності починається з оцінки її наявності за категоріями працюючих (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а також за професіями, спеціальностями, розрядами. Чисельність

працюючих залежить від специфіки підприємства (масове чи серійне, одиничне чи дослідне, ритмічний випуск продукції чи сезонний), а також зовнішніх факторів (особливості ринку праці, вартість праці, державні програми, замовлення і контракти, юридичні аспекти, надомна праця і т. д.)

Загальна чисельність працівників підприємства складається із чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.

Планова чисельність промислово-виробничого персоналу розраховується за формулою:

де Ч_п.в.п.б. – чисельність промислово - виробничого персоналу за звітний період;

І_д – індекс росту обсягу виробництва;

І_п.п. – індекс росту продуктивності праці.

Планову чисельність працівників можна визначити на основі повної трудомісткості продукції за формулою:

де ∑_t – повна трудомісткість виробничої програми планового року, нормо – годин;

Т_рп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн – очікуваний коефіцієнт виконання норм

Чисельність робітників зайнятих на роботах, що нормуються розраховується таким чином:

де t_i – планова трудомісткість одиниці і–го виду виробу, нормо-годин;

m_i – кількість виробів і-виробу, одиниць;

n – кількість видів виготовлюваних одиниць.

Т_рп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн – очікуваний коефіцієнт виконання норм;

Чисельність основних робітників зайнятих на ненормованих роботах

де m_o – кількість об’єктів, що обслуговуються;

П_зм – кількість змін роботи на добу;

Н_об – норма обслуговування одного агрегату;

М_яо – коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову

Коефіцієнт переводу явочної чисельності у облікову:

f (%) -- невиходи на роботу, %

Чисельність робітників для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт (допоміжних робітників)

де П_рм – кількість робочих місць.

Чисельність управлінського персоналу (керівників, спеціалістів, службовців) визначають за типовими штатними розписами (схемами, моделями) виробленими наукою управління та практикою в тій чи іншій сфері діяльності.

Для ефективного управління важливе значення має вивчення співвідношення чисельності окремих категорій працівників.

ЛК-3 Капітал, виробничі засоби і нематеріальні активи .

1а. Капітал – важлива складова ресурсного забезпечення.

1. Виробничі засоби: основні та оборотні, їх характеристика і відмінні знаки.

2. Оцінка основних засобів.

3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних засобів.

4. Показники ефективності використання основних засобів.

5. Оборотні засоби їх структура та нормування.

6. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

7. Поняття „нематеріальні ресурси”.

1а. Капітал – важлива складова ресурсного забезпечення.

Капітал – це сума коштів необхідних для започаткування та здійснення діяльності. Власник капіталу купуючи на ринку товари – робочу силу і засоби виробництва, поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість ніж була ним авансована.

Авансований капітал – це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання прибутку. Авансовий капітал витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили, інакше з точки зору економічної теорії, він буває постйїний і змінний. У свою чергу постійний капітал поділяється на основний та оборотний.

Основний капітал – це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва. Вони переносять свою вартість на готовий продукт частинами і відшкодовується виробнику по мірі реалізації продукції чи послуг.

Основні засоби	Оборотні засоби.
Функціонують тривалий період у виробничому процесі	Беруть участь лише в 1 – му виробничому процесі
Частково зберігають споживчу форму	Повністю змінюють або втрачають споживчу форму
Переносять свою вартість на вартість виготовлюваної продукції частинами по мірі спрацювання	Повністю відносять вартість на витрати з виготовлення продукції

Оборотний капітал – це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матервалів, комплектуючих виробів) та оплату

праці робочої сили.

За джерелами формування капітал підприємства ділиться на власний і позиковий. Власний капітал створюється переважно за рахунок нерозподіленого прибутку. Він включає статутний, пайовий та резервний фонди.

Позиковий (залучений) капітал формується на тимчасовій основі у вигляді довгострокової або короткострокової позики, яка здійснюється у формі банківського кредиту