3. Класифікація підприємств.

В ринкових умовах щоб забезпечити ефективне господарювання та кваліфіковане управління підприємствами важливо провести їх чітку класифікацію за певними ознаками. З цією метою підприємства можна класифікувати:

• за метою та характером діяльності:

а) комерційні – працюють за рахунок власного майна і метою їх діяльності є отримання прибутку;

б) некомерційні – це доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства.

• за формою власності майна:

а) приватні – засновані на власності окремих громадян з правом найму робочої сили;

б) колективні – засновані на власності трудового колективу підприємства чи кооперативу;

в) комунальні – засновані на власності адміністративно – територіальних одиниць;

г) державні – засновані на державній власності; до державних відносять також казенні підприємства, тобто ті , які не підлягають приватизації;

д) спільні – об’єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи і суб’єкта державної власності.

• за належністю капіталу:

а) національні – капітал належить підприємцям своєї країни;

б) закордонні – капітал частково або повністю є власністю іноземних підприємців;

в) змішані --– капітал належить підприємцям двох або кількох країн;

• за правовим статусом і формою господарювання:

а) одноосібні – засновником і власником підприємства є одна особа або родина;

б) кооперативні – створені громадянами , що об’єдналися на основі членства для спільного здійснення діяльності;

в) орендні – створені на базі орендованого майна ;

г) господарські товариства – залежно від характеру обєднання осіб чи капіталу та міри відповідальності за зобов’язаннями розрізняють:

повне товариство, товариство з обмеженою відповідаль-ністю, товариство з додатковою відповідальністю, коман-дитне товариство, акціонерне товариство.

• за галузево-функціональним значенням:

промислові, транспортні, торговельні, будівельні, сільськогосподарські, банківські, туристичні , підприємства тощо.

• за технологічною(територіальною) цілісністю і ступенем підпорядкованості

а) головні (материнські) ;

б) дочірні;

в) асоційовані;

г) філії;

4. Зовнішнє середовище і взаємодія підприємства з ним

Зовнішнє середовище – це сукупність господарських суб’єктів, різних економічних, природних, національних і інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.

Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на мікро та макросередовище.

Мікросередовище – це середовище прямого впливу на підприємство. Його утворюють певні суб’єкти : споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово – кредитні установи, агенства по наданню маркетингових послуг, рекламні і страхові компанії, транспортні організації.

Макросередовище – це різні економічні, природні, демографічні, політичні, екологічні, міжнародні, науково – технічні умови і фактори за якими підприємство має уважно стежити та правильно оцінювати пов’язані з ними загрози чи вигоди при розробці своєї підприємницької стратегії.