3. Життєвий досвід:

Іванкові було сім років і він був єдиною дитиною в сім’ї, не мав ні сестрички, ні брата. Бачив, як його друзі ведуть за руку молодшу сестричку, або братика і завжди дивився на це з жалем і заздрістю. Часто просив в мами і батька братика або сестричку, батьки йому відповідали, що потрібно просити Господа Бога і можливо Він дасть ще одну дитину.

Коли Іванко почав ходити до першого класу, одного дня він випадково побачив, як мама з батьком про щось тихенько розмовляли. Зацікавлений підійшов до них і запитав:

- Про що ви так тихо розмовляєте?

Тоді батько пригорнув Іванка і з радістю сказав:

- Хвилинку назад мама сказала мені, що Добрий Бог дасть нам дитину. Будеш мати братика або сестричку.

Іванко від радості почав весело стрибати, цілувати маму і татка, а потім запитав:

- А коли це буде? Завтра?

Мама спокійно пригорнула сина до себе і сказала:

- Ні, Іванко, не завтра. Усі будемо чекати декілька місяців. Зараз вересень - то в червні дасть нам Господь дитину.

- Ой, так довго треба чекати - засмутився Іванко.

Іванку, це не так довго. Знаєш як довго чекали люди на народження Ісуса? - запитав батько.

- Не знаю, розкажи мені про це - зацікавився Іванко.

- Батько взяв Біблію і почав читати Іванкові історію про народження Ісуса.

Розповім вам сьогодні про народження Ісуса. Тому запишемо зараз тему.

4. Запис теми:

НАРОДЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА

5. Розповідь про спасенне послання:

Господь Бог, ще Адамові і Єві обіцяв, що дасть людям Спасителя - свого Сина Ісуса, оскільки люди були недобрі і потребували Відкупителя. Коли виповнився час запланований Богом, Ісус Христос прийшов на землю. Його матір’ю була добра свята жінка - Пречиста Діва Марія.

Коли Господь вже дав Марії Ісуса і Вона носила Його під своїм серцем, володар країни, в якій мешкала Марія, кесар Август, проводив перепис населення. Всі люди мали йти до своїх рідних місцевостей і там записати своє ім’я. Марія разом з святим Йосифом відправились до Вифлеєму, тому що це було їх родинне місто. Дорога до Вифлеєму була довгою і небезпечною. В той час багато людей подорожувало в різні сторони, кожен до родинного міста. Всі місця, де можна було б переночувати, були зайняті. Так, як ніхто не хотів прийняти на ночліг Йосифа і Марію, вони мусили переночувати в стайні. І тоді народився Ісус. Зараз встанемо і послухаємо, що говорить Біблія про народження Ісуса. (Урочисте читання фрагменту Лк 2, 6-7).

Так, дорогі діти, народився Ісус, який є Сином Божим. Не народився Він в прекрасному палаці, але в бідній, холодній стайні, в яслах, на сіні. Марія, яку називаємо Божою Матір’ю, бо народила Божого Сина, з великою радістю обіймала маленьке Дитятко і напевно співала Йому колисанки ( катехета може заспівати, або включити уривок колядки).

„Нова радість стала...”

Не лише Матір Божа і св. Йосиф раділи, що народився Ісус, але також і ангели на небі переживали велику радість, що Бог прийшов до своїх людей.

Встанемо ще раз і послухаємо, що говорить Святе Письмо про радість ангелів і про те, як вони заохочували пастухів піти в Вифлеєм до Ісуса.

( Читання: Лк 2, 10-11. 13-15)

Пастухи з великою радістю пішли до стайні, в Вифлеєм, щоб там привітати новонародженого Ісуса. І всі, хто повірив в народження Господа Ісуса, дуже раділи. Сьогодні, як знак радості з народження Ісуса святкуємо Урочистість Різдва Христового, ділимося оплатком, співаємо колядки, прикрашаємо ялинку.

(Пропонується інсценізація Лк 2, 10-15).