25. Життя на землі та життя після смерті

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

Отче наш...

2. Повторення попередньої катехези:

а) Пригадування змісту запису в зошиті.

б) Повторення змісту розповіді за допомогою питань:

1. Чого хоче від нас Бог? - Щоб ми робили добрі вчинки.

2. Як ми можемо показати свою любов до Ісуса? - Роблячи людям добро, виконуючи Божу волю.

3. Як ми повинні виконувати свої обов’язки? - Старанно.

4. Від чого ми відмовляємось (про що забуваємо), роблячи погані вчинки? - Забуваємо, що ми є дітьми Божими.

5. Кому наносимо рани поганими вчинками? - Ісусу.

6. Хто нами керує коли робимо зло, кого слухаємо? – Роблячи зло ми слухаємо злого духа.

7. Кому ми шкодимо, коли погано поступаємо? - Ближнім і собі.

(Пропонується питання - відповідь з поділом класу на групи.)

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

Вмирання і пробудження природи: пори року.

(Прикріпити на дошці картинку з календаря, де зображено природу.) Глянемо на цю картинку. Що тут зображено? (Наприклад: красиві засніжені гори, річка, дерева, квіти). Якщо ми будемо дивитись на неї завтра, через місяць, через рік, чи щось зміниться? - Все залишиться таким самим.

А що ж відбувається насправді в природі? Пригадаймо собі день, коли вперше прийшли сюди на катехезу. Що змінилося за цей час? Чи там­, за вікном все виглядало точнісенько так, як тепер? ( Звучить спокійна музика)

То був початок осені. На клумбах квітли айстри, чорнобривці. Було сонячно і тепло. Пройшло кілька тижнів. Все почало поступово змінюватися: ставало дедалі холодніше, трава пожовкла, квіти похилили свої голівки, засохли, а з дерев посипалось різнокольорове листя. Небо плакало дощами, було так сумно, непривітно, дні стали такі короткі. Але врешті все вкрилося снігом і здавалося, що природа якби завмерла, заснула під сніговою ковдрою.

Прийшла весна і поступово земля почала пробуджуватись: зашуміли струмочки, пташки защебетали, розцвіли підсніжники і так поступово земля вкрилася зеленню, квітами. Незабаром настане літо. А потім знову все буде повторюватись.

4. Запис теми:

ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ ТА ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Бог обдаровує нас життям і прагне для нас добра і щастя.

Бачимо, який чудовий світ створив для нас Отець Небесний. Дав нам життя і хоче, щоб ми були щасливі. Для тебе на небі світить сонце і миготять вночі зорі; для тебе земля розцвітає і приносить плоди; для тебе створені різні види тварин, птахів; а також ми всі створені для того, щоб бути даром одне для одного.

- Чи вміємо ми дякувати за це все Богові?

Дякуймо Богові за кожний прожитий день, цінуймо хвилини, коли нам є добре, бо ніколи вже більше вони не повернуться. Буде новий день і ми вже будемо трошки старші, трошки ближче до того дня, коли покинемо цей світ.

б) Кінець земного життя - цвинтар.

Напевно кожен з вас був на цвинтарі. Часто ми бачимо там горбочки землі, на яких стоять хрести, або пам’ятники. Часто з надгробних пам’ятників дивляться на нас з фотографій люди, ми читаємо їхні імена, дати народження і смерті. Колись вони теж були серед мешканців землі: ходили до школи, садили дерева, співали, плакали, раділи - і все це скінчилось смертю.

(Пропонується похід з дітьми на цвинтар.)

в) Христос дає життя і кличе людей до вічного щастя.

1. Христос помер, воскрес і обіцяє вічне життя усім, хто вірує в нього.

- Діти, як ви думаєте, що означає знак хреста на цвинтарі? Чому на гробі ставлять хрест?

Подивіться уважно на це Розп’яття! (хвилинка тиші) Бачимо зранене, понівечене тіло Ісуса, який помер на цьому Хресті.

- А що ж з Ним далі було? Ісус воскрес! Він живий, переміг смерть і нам відкрив дорогу до Небесної Вітчизни. Ісус говорить, що кожен, хто вірує в Нього, не загине, а буде жити вічно. Там, на Небі, є приготовлене місце для кожної людини, але може бути і так, що багато місць залишиться порожніми.

- А як ви думаєте, чому на Небі не всі місця будуть зайняті?

2. Від земного життя залежить вічне щастя в Небі.

- Що ж потрібно робити, щоб потрапити туди, де Ісус нас чекає? Наша віра, любов до Ісуса проявляється в нашому щоденному житті. Так, як ми відносимось до наших ближніх, своїми вчинками показуємо, чи насправді віримо в Ісуса і хочемо Його наслідувати.

Послухаймо зараз, що говорить Ісус до тих, хто хоче бути Його учнем і прагне осягнути Царство Небесне. Урочисте читання Святого Письма: Мт 19,16-21.