6. Закріплення змісту розповіді за допомогою запитань:

1. Чому ми називаємо храм домом Божим? - Тому що там в особливий спосіб перебуває Ісус.

2. Чому ми називаємо храм місцем молитви? - Тому що там люди приходять, щоб молитись.

3. Чим відрізняється храм від інших будинків? - Храм є Божим домом.

4. Що означає вічна лампа? – Вічна лампа означає те, що в дарохранительниці є Ісус

5. Що ще є у цій частині храму? - Вівтар та амвона.

6. Що є в другій частині храму? - Сповідальниця, образи, ікони.

7. Яку роль виконують священики? - Вони служать і допомагають людям.

8. Хто дав їм владу? - Ісус Христос.

9. Ким є священики? - Посередниками між Богом і людьми.

7. Молитва, що виникла з розповіді:

а) Приготування до молитви.

А зараз, дітки, встанемо і заспіваємо пісню про Божий дім. “Бог є лише один” в “З Марією в дорозі”. Поломницький пісенник, ст. 76.

б) Хід молитви:

Бог є лише один, а тут є Божий дім.

Браття і сестри преклоніть коліна,

І разом славім Його.

Місце де вибрав Бог, щоби почути нас.

Пісню співаймо Господу і Творцеві,

Богу віддаймо честь.

8. Формування поведінки:

Діти, у якому місці ви почуваєте себе найкраще? Дома.

Чому? Тому, що дома людина не сама, вона у кругу родини. Тут є її мама, тато, які постійно піклуються про неї, зігріваючи її своєю ласкою та теплом. Але в кожної людини є ще одна домівка - дім Бога живого, який любить кожного з нас, який постійно про нас піклується, допомагає нам у житті, вислуховує наші прохання. А таким домом і є храм. Отже, костьол - наша друга домівка. Приходячи сюди, пам'ятаймо, що тут присутній Ісус. З Ним потрібно привітатись.

- Хто знає, як це можна зробити? Словами молитви. "Слава Тобі, Пресвяте Таїнство - істинне Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа".

- Де ми це робимо? Перед дарохранительницею стаємо на коліна і молимось. Коли ми стаємо на коліна, то цим хочемо виразити свою пошану до Бога і показати, що ми є менші за Нього. В храмі не можна бігати, крутитись, розмовляти один з одним, розглядати присутніх, бо цим ми завдаємо прикрість Ісусу.

А як часто ми взагалі забуваємо про Нього... Не приходимо у храм. Нажаль, багато ще є людей, які навіть у неділю не хочуть вшанувати Ісуса Христа. А цим вони Його ображають. І ми не повинні про це забувати. Завжди потрібно знаходити час і приходити вшанувати Господа.

Як же ми повинні ставитися до священиків? До кожної людини ми ставимось з любов’ю і повагою. А священик є особливою людиною, так як служить усім нам та Богові. Тому давайте до цієї людини ставитися з особливою пошаною.

9. Заклик до євангелізації:

Приходимо до костелу якомога частіше. Як приємно, коли дома ми збираємося всією сім’єю. Було б дуже добре, щоб так само всією сім’єю ми приходили до Божого дому. А при нагоді можна запросити ще й друзів.

10. Запис у зошит:

А зараз розгорніть зошити і запишіть таке речення: „Бог чекає нас у храмі„.

11. Домашнє завдання:

Роздаю малюнки і даю завдання розфарбувати їх дома.

12. Перевірка присутніх.

13. Молитва на закінчення катехези, або відвідання Пресвятих Дарів:

Подякуймо Богу словами молитви „ Слава Отцю...”

Б. Методичні зауваження:

1. Дидактична мета:

Вказати, що храм - це місце зустрічі Бога з людиною; ознайомити із складовими частинами храму; розповісти ким є священик.

2. Виховна мета:

Виховувати бажання частіше приходити до храму, вшановувати Ісуса Христа і формувати поставу пошани до священика.

3. Застосовані методи:

Розповідь, діалог, образовий, урочисте читання Святого Письма, питання – відповідь, символи, прктичний – екскурсія до храму.

4. Катехетичні посібники:

Цю катехезу бажано провести в церкві, якщо немає такої можливості, то необхідні фотографії, малюнки, які б зображували презбітерну частину, конфесіонал.

5. Використані катехетичні опрацювання:

- Бог є з нами, Краків 1994, ч. 1, ст. 51 - 62

- Прийди Ісусе, Варшава 1971, ч. 1, ст. 18 – 21.

6. Автори:

1 редакція: Олександр Новощинський

2 редакція: Анна Старук