- •Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.
- •Особливості країн стародавнього сходу.
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •5. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •7. Сусп. Лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •8. Державний лад Вавилона
- •9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •10. Характеристика «Гомерівської» Греції
- •11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності
- •12. Реформи Солона
- •13. Реформи Клісфена
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла
- •15. Суспільний устрій Афінської держави
- •16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
- •17. Джерела й основні риси афінського права
- •18. Суспільний устрій Спарти
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського Суспільства до утворення держави
- •21. Реформи Сервія Туллія
- •22. Суспільний устрій Римської Республіки
- •23. Державний устрій римської республіки
- •24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі
- •25. Причини переходу Риму від республіки до монархії
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі
- •27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі
- •29. Джерела римського права
- •30. Особливості виникнення та розвитку держави франків.
- •31. Суспільний державний устрій франків
- •32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави
- •34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •39. Реформи Людовіка IX у Франції.
- •40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст)
- •41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє
- •42. Джерела та риси права середньовічної Франції
- •43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині
- •44. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •45. Абсолютизм у Німеччині
- •46. Характеристика Феодального права Німеччини
- •47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії
- •49. Державний лад феодальної Сербії
- •50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст.
- •52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії.
- •53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії
- •54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство»
- •55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •56. Характеристика англійського абсолютизму
- •56. Судова система феодальної Англії.
- •58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •59. Особливості станово-представницької монархії Польщі.
- •60. Джерела та характеристика польського феодального права.
- •62. Характеристика петиції про право 1628р .В Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .В Англії.
- •65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.
- •67. Біль про права 1689 р.
- •68. Акт про престолонаступництво 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії
- •71. Зміст парламентської реформи 1867р. В Англії
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії
- •73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р.
- •74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції
- •75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •76. Конституція Франції 1791 р.
- •77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика
- •78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у пн. Ам. До війни за незалежність.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності сша
- •83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р.
- •84. Конституція сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової влади сша за Конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р.
- •89. Причини та значення Громадянської війни в сша
- •90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в сша
- •91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів»
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у сша
- •93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.
- •94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші
- •95. Характеристика конституції Франції 1946р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958р.
- •97. Утворення німецького союзу у 1815р.
- •98. Утворення митного союзу у 1834р. В. Німеччині та його вплив на об’єднання держави.
- •99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. В. Німеччині
- •100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії
- •101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст.
- •101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.Та встановлення фашистської диктатури
- •101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії
- •101. Характеристика конституції Італії 1947р.
- •106. Характеристика ек. І політичного розвитку сша в кін 19 поч 20 ст.
- •105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у сша.
- •107. Характеристика нового курсу президента ф.Рузвельта в сша
- •108. Основні тенденції розвитку сша в період після другої св.
- •109. Законодавство сша у період холодної війни.
- •110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр.
- •111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р.
- •112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •113. Утворення фрн
- •114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
- •115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
15. Суспільний устрій Афінської держави
Суспільний устрій Афін у V ст. до н. є. є класичним зразком рабовласницької демократії. Населення поділялося на громадян, метеків і рабів.
Громадянином вважалася особа чоловічої статі, у якої батько і мати були уродженими і повноправними громадянами Афін. Громадянство набувалося з 18 років, що тягнуло за собою обов'язок дворічної служби у війську. З 20 років дозволялося брати участь у народних зборах. Громадянин залишався військовозобов'язаним до 60 років, у виняткових випадках оголошувалася загальна мобілізація. За філою закріплювався обов'язок формувати військовий загін з числа своїх членів. Командир такого загону обирався.
Основна кількість громадян була людьми середнього достатку, чиї земельні наділи не перевищували 10 га. Фізична праця, крім землеробської, вважалася принизливою, недостойною громадянина, нею займалися лише іноземці, вільновідпущеники, раби. Цікаво, що охорона правопорядку також вважалася другорядною справою другого сорту, якої вільні люди уникали. Афіни були єдиним грецьким містом, де існувала поліція.
Метеки і вільновідпущеники мали обмежену дієздатність. Вони займалися ремеслом і торгівлею (крім торгівлі нерухомістю). Позбавлялися участі в народних зборах, а займати посади не мали права. За несплату податків могли потрапити у рабство.
Раб мав статус речі. Його можна було продати, купити, віддати у найм. Часто громадяни віддавали своїх рабів у найм державі, наприклад, для будівництва флоту чи роботи у рудниках. Рабам заборонявся шлюб, діти від рабині ставали власністю її господаря. Убивство раба формально заборонялося, але не тягнуло за собою жодної відповідальності.
16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
По суті кожний громадянин брав участь в управлінні. Кожних 2-3 роки він отримував місце в геліеї, не менше 2-х разів за життя ставав членом Ради п'ятисот (буле). На перший погляд, така реальна демократія мала б служити зразком й ідеалом не лише для древніх часів, а й для наступних століть. Участь усіх громадян у прийнятті законів, здійсненні правосуддя, змінність і підзвітність посадових осіб, колегіальність у вирішенні питань, авторитетність і остаточність винесених рішень - все це разом узяте забезпечувало ефективність афінської системи державного управління. Населення мало широкі соціальні гарантії, бідніше селянство могло розраховувати на отримання землі за рахунок завойованих територій. У свою чергу, таке врахування інтересів усіх громадян зумовлювало високу морально-політичну єдність афінського суспільства, забезпечувало необхідну стійкість армії і флоту, утримувало усіх громадян від асоціальних вчинків під загрозою втрати громадянства - незшіежно від соціального становища. Серед недоліків цієї системи відзначимо такі:
По-перше, Афіни були полісом, чисельність вільних громадян котрого не перевищувала кількох десятків тисяч чоловік. Для більш значних державних формацій подібна пряма демократія не змогла б бути такою ж ефективною.
По-друге, матеріальне і. у певному розумінні, моральне благополуччя Афін будувалося на використанні праці сотень тисяч абсолютно безправних рабів. Виплати за участь у народних зборах та виконання інших державних функцій, наділення неімущих землею тощо вимагали великих матеріальних засобів. У кінцевому підсумку ці блага досягалися ціною жорстокого пригнічення рабів, метеків, вільновідпущеників.
По-третє, Демократія сприяла піднесенню Афін, вона ж призвела до їх занепаду. Соціальні гарантії розслаблювали нижчі верстви повноправного населення, чий життєвий мінімум був практично гарантований, утверджували презирливе ставлення до праці. Надалі верхи втрачали смак до подальшого збагачення. Оскільки над кожним громадянином тяжіла загроза остракізму і практично кожний міг потрапити під суд за звинуваченням у зловживанні службовим становищем, майнові злочини тощо, то верхівка афінського суспільства вимушено загравала з низами. Вигідніше було роздати частину майна у вигляді подачок, ніж під справжнім чи надуманим приводом бути засудженим до конфіскації усього майна.