- •Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.
- •Особливості країн стародавнього сходу.
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •5. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •7. Сусп. Лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •8. Державний лад Вавилона
- •9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •10. Характеристика «Гомерівської» Греції
- •11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності
- •12. Реформи Солона
- •13. Реформи Клісфена
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла
- •15. Суспільний устрій Афінської держави
- •16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
- •17. Джерела й основні риси афінського права
- •18. Суспільний устрій Спарти
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського Суспільства до утворення держави
- •21. Реформи Сервія Туллія
- •22. Суспільний устрій Римської Республіки
- •23. Державний устрій римської республіки
- •24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі
- •25. Причини переходу Риму від республіки до монархії
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі
- •27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі
- •29. Джерела римського права
- •30. Особливості виникнення та розвитку держави франків.
- •31. Суспільний державний устрій франків
- •32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави
- •34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •39. Реформи Людовіка IX у Франції.
- •40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст)
- •41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє
- •42. Джерела та риси права середньовічної Франції
- •43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині
- •44. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •45. Абсолютизм у Німеччині
- •46. Характеристика Феодального права Німеччини
- •47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії
- •49. Державний лад феодальної Сербії
- •50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст.
- •52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії.
- •53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії
- •54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство»
- •55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •56. Характеристика англійського абсолютизму
- •56. Судова система феодальної Англії.
- •58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •59. Особливості станово-представницької монархії Польщі.
- •60. Джерела та характеристика польського феодального права.
- •62. Характеристика петиції про право 1628р .В Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .В Англії.
- •65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.
- •67. Біль про права 1689 р.
- •68. Акт про престолонаступництво 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії
- •71. Зміст парламентської реформи 1867р. В Англії
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії
- •73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р.
- •74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції
- •75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •76. Конституція Франції 1791 р.
- •77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика
- •78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у пн. Ам. До війни за незалежність.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності сша
- •83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р.
- •84. Конституція сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової влади сша за Конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р.
- •89. Причини та значення Громадянської війни в сша
- •90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в сша
- •91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів»
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у сша
- •93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.
- •94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші
- •95. Характеристика конституції Франції 1946р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958р.
- •97. Утворення німецького союзу у 1815р.
- •98. Утворення митного союзу у 1834р. В. Німеччині та його вплив на об’єднання держави.
- •99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. В. Німеччині
- •100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії
- •101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст.
- •101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.Та встановлення фашистської диктатури
- •101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії
- •101. Характеристика конституції Італії 1947р.
- •106. Характеристика ек. І політичного розвитку сша в кін 19 поч 20 ст.
- •105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у сша.
- •107. Характеристика нового курсу президента ф.Рузвельта в сша
- •108. Основні тенденції розвитку сша в період після другої св.
- •109. Законодавство сша у період холодної війни.
- •110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр.
- •111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р.
- •112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •113. Утворення фрн
- •114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
- •115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
Салічна правда була створена наприкінці Vст. в часи правління короля Хлодвига (481-511) та доповнена його наступниками. Текст оригіналу документа не зберігся, але є його рукописи (понад 80), з яких найбільш ранній датується 740 р. Дослідники поділяють їх на п'ять сімей. Текст Салічної правди написаний вульгарною варваризованою (з франкськими словами та висловами) патиною. За юридичною природою Салічна правда є досить складним документом: більшість її норм належить до звичаєвого права, та деякі з них змінені чи доповнені королівським постановами. Тож основними джерелами Салічної правди стали правові звичаї салічних франків, королівські укази та римське право.
Структурно Салічна правда поділяється на титули, що мають назву (в найстарішому списку (507-511 рр.) таких титулів 62, а в найпізнішому (за Карла Великого (768-814)) - 70), а титули поділяються на параграфи. Деякі з них мають доповнення, зроблені за допомогою королівських указів.
Одним з провідних завдань, яке вирішувала Салічна правда, був захист приватної власності, що прийшла на зміну колективній власності. Незважаючи на те, що Салічна правда використовувалась у тогочасних судах, вона не була збіркою систематизовано викладених правових норм, які стосуються всіх аспектів життя суспільства.
Для цього збірника були характерні: надзвичайно велика казуїстичність, неповнота, фрагментарність, безсистемність,
формалізм і партикуляризм. Зміст Салічної правди свідчить про те, що це був збірник ранньофеодального права. Після розпаду Франкської держави, завершення феодалізації та утворення на її території багатьох народностей Салічна правда втратила своє значення.
33. Утворення та розвиток візантійської держави
Візантія (Східна Римська імперія) оформилася як самостійна держава в 395 р. в результаті поділу Римської імперії на Західну та Східну. Ще імператор Константин І в 324-330 pp. збудував нову столицю імперії - Другий, або Новий Рим - на місці Візантія, давньої мегарської колонії на Босфорі. На честь свого засновника воно було назване Константинополем. Нова столиця відразу стала військово-стратегічним та торговельним центром імперії.
На землях імперії проживали племена і народи різного етнічного походження, Панівне становище серед народів імперії належало грекам, Офіційно імперія іменувалася Ромейською, а її жителі називали себе римлянами - ромеями.
Після падіння Західної Римської імперії Візантія виступила в якості законної спадкоємиці Риму й претендувала на панівне становище в усьому християнському світі. Ідея всесвітньої монархії з центром у Константинополі не заперечувалася й у варварських королівствах Заходу - принаймні, до створення імперії Карла Великого. Варварські королі номінально визнавали претензії на світову владу візантійського імператора.
Найвищого розквіту Візантійська імперія досягла за правління імператора Юстиніана І (527-565).
Внутрішня політика Юстиніана спрямувалася на посилення централізації держави та зміцнення економіки імперії. За Юстиніана І були знищені останні залишки республіканських установ і накладені суворі обмеження на права великих земельних власників.
Юстиніан проводив політику підтримки середніх верств землевласників та обмеження влади можновладців, насамперед давньої сенаторської аристократії. За Юстиніана була здійснена найбільш масштабна кодифікація римського права. В 528 р. н. є. він утворив комісію з 10 чол. на чолі з магістратом Трибоніаном та константинопольським професором права Теофілем з метою систематизації імператорських конституцій. 16 квітня 529 р. кодекс Юстиніана вступив у силу.