- •Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.
- •Особливості країн стародавнього сходу.
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •5. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •7. Сусп. Лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •8. Державний лад Вавилона
- •9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •10. Характеристика «Гомерівської» Греції
- •11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності
- •12. Реформи Солона
- •13. Реформи Клісфена
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла
- •15. Суспільний устрій Афінської держави
- •16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
- •17. Джерела й основні риси афінського права
- •18. Суспільний устрій Спарти
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського Суспільства до утворення держави
- •21. Реформи Сервія Туллія
- •22. Суспільний устрій Римської Республіки
- •23. Державний устрій римської республіки
- •24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі
- •25. Причини переходу Риму від республіки до монархії
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі
- •27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі
- •29. Джерела римського права
- •30. Особливості виникнення та розвитку держави франків.
- •31. Суспільний державний устрій франків
- •32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави
- •34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •39. Реформи Людовіка IX у Франції.
- •40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст)
- •41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє
- •42. Джерела та риси права середньовічної Франції
- •43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині
- •44. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •45. Абсолютизм у Німеччині
- •46. Характеристика Феодального права Німеччини
- •47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії
- •49. Державний лад феодальної Сербії
- •50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст.
- •52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії.
- •53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії
- •54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство»
- •55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •56. Характеристика англійського абсолютизму
- •56. Судова система феодальної Англії.
- •58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •59. Особливості станово-представницької монархії Польщі.
- •60. Джерела та характеристика польського феодального права.
- •62. Характеристика петиції про право 1628р .В Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .В Англії.
- •65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.
- •67. Біль про права 1689 р.
- •68. Акт про престолонаступництво 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії
- •71. Зміст парламентської реформи 1867р. В Англії
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії
- •73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р.
- •74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції
- •75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •76. Конституція Франції 1791 р.
- •77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика
- •78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у пн. Ам. До війни за незалежність.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності сша
- •83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р.
- •84. Конституція сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової влади сша за Конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р.
- •89. Причини та значення Громадянської війни в сша
- •90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в сша
- •91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів»
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у сша
- •93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.
- •94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші
- •95. Характеристика конституції Франції 1946р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958р.
- •97. Утворення німецького союзу у 1815р.
- •98. Утворення митного союзу у 1834р. В. Німеччині та його вплив на об’єднання держави.
- •99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. В. Німеччині
- •100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії
- •101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст.
- •101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.Та встановлення фашистської диктатури
- •101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії
- •101. Характеристика конституції Італії 1947р.
- •106. Характеристика ек. І політичного розвитку сша в кін 19 поч 20 ст.
- •105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у сша.
- •107. Характеристика нового курсу президента ф.Рузвельта в сша
- •108. Основні тенденції розвитку сша в період після другої св.
- •109. Законодавство сша у період холодної війни.
- •110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр.
- •111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р.
- •112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •113. Утворення фрн
- •114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
- •115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
НСДАП- націонал-соціалістська німецька робітнича партія була створена 1919 р. Вперше німецькі фашисти зробили спробу захопити владу, організувавши антиурядовий путч в Мюнхені у листопаді 1923 р. Коли в 1929-1933 pp. капіталістичний світ охопила криза, в Німеччині випуск промислової продукції упав майже наполовину, безробітними стали 9 млн чоловік. Відбувається радикалізація німецького суспільства.
30 січня 1933 р. президент надав Гітлеру повноваження рейхсканцлера.
Прихід фашистів до влади пояснюється такими причинами:
1. Фашисти зуміли переконати широкі верстви населення у тому, що саме вони можуть віднайти вихід з найглибшої кризи.
2. Робітничий клас був розколотий - з вини Сталіна і Комінтерну соціал-демократія була оголошена «лівим крилом фашизму», найза-пеклішим ворогом комуністів.
3. Монополістична буржуазія в пошуках виходу з кризи відмовилась від демократичних засад Веймарської республіки і зробила ставку на диктатуру сильної руки.
27 лютого 1933 р. фашисти зорганізували провокацію з підпалом рейхстагу.
У червні - липні 1933 р. Гітлер вимусив керівництво усіх буржуазних партій як ліберального, так і консервативного напрямів оголосити про «добровільний саморозпуск». 14 липня гітлерівський уряд видав за-кон, що забороняв існування будь-якої партії, крім нацистської.
Німеччина швидко переросла в унітарну централізовану державу.
113. Утворення фрн
Післявоєнний устрій Німеччини був темою обговорення на Тегеранській (1943 p.), Ялтинській (лютий, 1945 р.) та Потсдамській (літо, 1945 р.) конференціях США, СРСР та Великобританії. Президент США Ф. Рузвельт якийсь час навіть відстоював ідею розчленування переможеної Німеччини на п'ять територіальних утворень, жодне з яких немогло б самостійно вести агресивну політику в майбутньому. Проти був Й. Сталін, оскільки Кремль серйозно розраховував на те, що післявоєнна Німеччина обере «соціалістичний шлях розвитку». Зрештою, на Потсдамській конференції був узгоджений поділ німецької території на чотири окупаційні зони: радянську, американську, англійську та французьку. Після завершення денацифікації та процесу демократизації суспільного життя передбачалося відновлення німецької державності. Але в 1946 р. між колишніми союзниками з антигітлерівської коаліції розпочалася «холодна війна» і поступатися «своєю» Німеччиною на користь супротивника не побажали ані західні демократії, ані тим більше прокомуністична Москва.
Вже в грудні 1946 р. створюється об'єднане англо-американське управління т. зв. Бізонія - зона окупації цих двох держав, згодом до неї приєднується і французька зона окупації. В 1949 р. в західних секторах була проголошена Федеративна Республіка Німеччини. Вона отримана конституцію, названу Боннською - від назви першої столиці ФРН.
114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
Основний закон Німеччини містить 146 статей. Окрім традиційного набору буржуазних свобод німецькі законодавці включили до переліку основних прав статтю, необхідність появи якої диктувалася гірким досвідом Веймарської конституції (як відомо, у 1933 р. А. Гітлер прийшов до влади, не порушивши жодного з її положень). Конституція ФРН проголошує: той, хто скористається основними правами, аби зліквідувати ці основні права, буде позбавлений їх. Тим самим заборонено право вільного висловлювання політичних поглядів для закликів щодо скасування конституційних прав.
Законодавчу владу представляє двопалатний парламент.
Право голосу надано кожному громадянинові держави, котрому виповнилося 18 років і котрий не менше трьох місяців проживає на території, де проводяться вибори, тобто на території ФРН.
Більшість законопроектів надходить від федерального уряду, але з законодавчою ініціативою можуть виступати, звичайно ж, і бундестаг (нижня палата) та бундесрат (орган представництва федеральних земель).
Федеральний президент, перш за все, репрезентує державу, як на внутрішньо-, так і на міждержавному рівні. Враховуючи співвідношення сил у парламенті, він пропонує законодавцям кандидатуру на посаду глави уряду.
Канцлер обирається депутатами бундестагу і бундесрату без обговорення кандидатури. Він може бути переобраний - щоправда, лише один раз - на новий термін,
Для гарантування прав і свобод громадян створено Федеральний конституційний суд, незалежний від законодавчої та виконавчої влади.
Конституція розмежувала повноваження федерального уряду і земель (Сьогодні налічується 11 «старих» і 5 «нових земель», отже, 16 урядів і парламентів). Землі були наділені «культурним суверенітетом». Вони отримали право самостійно регулювати систему освіти, розробляти закони про організацію служби преси, радіо і телебачення. Не менш важливо й те, що землі виконують федеральні закони.